Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Деталь браслета.. Срібло. Ритування, чернь. XII ст. по Христі. Держ. Музей. Section of a bracelet. Silver. Engraving, niello. 12th Century. State Museum. дєному в селі Ромашки коло Ки єва, зображено найбільш деталь ний слов’янський календар із че твертого століття по Христі (копія цього дзбанка переховується в УВАН у Ню Йорку). В цьому ка лендарі свято Купала, яке припа дає і а 24 червня, є зазначене дво ма хрестиками в колах, що симво лізує два сонця. Це є час зрівнян ня дня з ніччю „еквіно'ксу “ Два сонця означають також час, коли сонце ділить рік надвоє: в зимо вому святі Корочуна, а в літньому святі Русалій. Свято Купала попе реджував т. зв. ,,Русальний тиж день “, який завершувався купаль ною ніччю з цілою системою обря дів, як: шукання квіту папороті, цілющого зілля, скакання через вогонь, кидання вінків на воду, во рожіння тощо. Свято Купала було завершенням літніх святкувань присвячених русалкам і воді (Ру салій), із звеличанням сонця, а тим самим вогню. Для наших предків хліборобів місяць червень був дуже важливим з огляду на майбутній урожай. То ді ж бо на полях квітувало збіж жя, а на деревах цвіт переміню вався в овоч. Урожай залежний був від дощу у відповідну пору й у відповідній кількості. Ще в нео літичних часах, або й раніше, твор ча уява наших предків створила ряд божеств, які заселювали при роду і нею піклувалися. Божества ми веди й дощу були водні русал ки, уявні жіночі постаті, які жили в річках, ставах, криницях і коло дязях. Тому ріки зважали святими, Зображення дівчини в ритуальній сорочці, яка танцює. Срібло, риту вання, чернь, XII стол. Київський Державний Історичний Музей. Representation of a girl dancing in a special shirt with long sleeves. Sil ver, engraving, niello, 12th Century. Kiev State History Museum Наша обкладинка На нашій обкладинці — археоло гічна знахідка — браслет ужиганий до піддержування рукавів русальних сорочок. У лівій частині бачимо дів- чину, вдягнену в „русальну сорочку" з довгими вишиваними рукавами, що наслідують крила русалки Віли. Дів чина п’є ритуальний напій (пиво або мед). На ній, поверх сорочки плахта, а біля ніг „ с к у р а т а “, маска вжи вана в часі „Русалій". Про це більше в статті Слави Ґеруляк. Цей браслет — археологічна зна хідка, тож хочеться задержати над цією незвичайно цікавою ділянкою наукових пошуків і дослідів. її осно ва — залишки давньої людської куль тури, які знаходять головно під по верхнею землі, в давніх могилах, гро- бівцях С В Серам (С. W. Ceram) І у своїй надзвичайно сенсаційно на писаній книжці п наг. „Боги^ гроби і вчені", яка вийшла в німецькій мові і була перекладена на 27 мов, у всту пі говорить, що наукові праці з ді лянки археології займаються самими обслідуваннями, технічними даними і під тим скрили, наче б поховали, са му, поену романтики, історію тих знахідок. Він каже: „Нема науки більш пригодницької від археології, якщо під поняттям пригоди розуміти з’єднання духа й чину“. Справді, не говорячи про досліди над археологічними знахідками, що раз то досконаліші методи їх опра цювання, опису, наукових висновків, сама історія археологів, що й чому спрямовувало їх шукати і знаходити сліди минулого закопані в землі, це наче детективний роман, у якому знання, логіка, але теж інтуіція і при падок ведуть людину до надзвичай них вислідів. Романтику археологічних викопа- лин і несподіванки, які вони скрива- ють, може пригадати собі дехто з нас, тих, які мали можливість слідку вати за розкопками в Крилосі, біля Галича, давньої столиці князів. До слідами проводив наш учений проф. д-р Ярослав Пастернак, а відкрили вони не тільки фундаменти катедри, але на т. зв. „Золотому тоці“ багато дорогоцінних і цікавих предметів. Знайшли тоді скелет молодої дівчини з одягом та прикрасами й багато про мовистих знахідок. Стали вони пред метом не тільки наукових дослідів, але й надхненням для мистців. Був задум фільму на тему історії тієї дів-
Page load link
Go to Top