Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НОВІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПРАЩ Л. БУРАЧИНСЬКА Вироблення членки! Це є піль, до якої змагаємо в наших органі заціях. Існують для того різні за соби. Вони міняються з часом і ви могами членства. Тому кожна ор ганізація повинна провірювати ї час від часу і впроваджувати щось нового. Чому це є потрібне? Ідея, що лягла в основу кожної організації, є та сама для одного чи двох по колінь. Але спосіб, яким перево димо їх у життя, міняється, залеж но від ум о вин життя і праці. На приклад, візьмімо почуття патріо тизму. На рідних землях ми не му- сіли творити його від самих основ, бо воно виростало в нас разом із соками рідної землі. А на поселен нях мусимо дбайливо плекати йо го, а не раз і викликувати знутра душі, де воно стоїть придавлене зовнішніми враженнями. Тому подумаймо про нові засоби засвоювання ідей і переконань. їх випрацювали досвідчені суспіль ства. Це не значить, що ми не мо жемо видумати своїх, власних. До того теж прийдемо. Але наперед пригляньмося до чужих. Вироблене суспільство, серед я- кого тепер живемо, випрацювало різні форми діяння. Залежно від характеру справи, від роду член ства стосують ту чи іншу форму зборів і її обговорення. Це акти візує думку й притягає до ближчої участи й мекш активних. Це дає кожній одиниці почуття участи й вияву. Тут вичислимо кілька зразків таких засобів: Форум. Новий почин чи супе речну справу насвітлюємо при по мочі відкритої дискусії. Потрібно модератора, доповідача і більшої кількости публіки (25 осі'б і біль ше). Приклад: впровадження стандартної вкладки в організації, або — чи оправдані поїздки в У- країну? Панель. Обговорення якоїсь трудної справи, що вимагає уча сти сіп еці я ліспів. Потрібно модера тора, трьох або чотирьох спеція- лістів і публіки. Модератор накре слює справу, а спеціялісти насвіт- люють її кожен із своєї точки по гляду. Публіка може ставити пи тання. На кінці модератор робить висновки. Приклад: (внутр.) чи жіноча організація має служити власній громаді у кожному на прямку, чи вибрати собі в громаді одну якусь ділянку і виключно їй присвятитись? Симпозіюм. Обговорення однієї якоїсь теми при помочі кількох доповідачів. Потрібно модератора, трьох чи чотирьох доповідачів та публіки. Доповіді охоплюють різні фази тієї теми, що слідують по собі. Дискусійного моменту тут немає. Приклад: Ушанування ро ковин якоїсь видатної постаті. Групова дискусія. Обговорення якоїсь новини громадського чи організаційного життя, в якій є вказаний вишкіл. Потрібний фахо вий .провідник групи і 6—10 учас ників. Приклад: як приєднувати членство, або як інформувати своє окруженця про сучасні події в У- кра'їні? Найбільшим проектом того роду є конференції. Це є наради цілої групи або територіяльної одиниці наїд новою програмою, новим по чином, новим завданням. Така на рада вимагає довшої підготови. В ній заанґажована більша група людей, як у підготові, так у роз горненні програми. Наприклад: введення нових ме тодів суспільної опіки чи культ.- освітньої праці. А на кінці згадаю експеримент, що його свідком присутні були вчора. Це є звітна зустріч, яка да ла перегляд організаційних справ у різних країнах. Це є спроба зїві- ту, якою ми успішно заступили звіти з діяльности. наших складо вих організацій. Ці звіти з діяль ности можна перебити і роздати. Але виловити те питоменне кожній країні, порівняти проблеми, шука ти їх розв’язку •— це може лиш отаке збірне обговорення. Маємо ще один засіб контакту з членством, що є мало використа ний до тепер. Це є об’їздка осе редків. Нова людина з новою те мою завжди притягає членство. Американське чи канадійське су спільство знає такі lecture tour. Правда, маштаби їх великі і тому ці тури обіймають великі міста та покривають великі кошти дороги. А в нас маштаби менші, але об’їзд ка однієї Округи чи провінції зо всім можлива. Наприклад, коли б до ЗСА приїхала громадська діяч ка з Канади, чи не послухали б її Відділи жіночих організацій? Чи навпаки. Або при поїздці до Евро- За приміщення для музейної збірки Високоповажані і Дорогі Пані! У відповідь на статтю Головної Управи СУА, яка була поміщена в „Свободі" з 2 травня ц. p., пере силаю 50 долярів на фонд здобут тя приміщення для нашого влас ного Музею. Три покоління зби рали експонати в рідному краю, перевезли за море, щоб тут затра тились, а праця наша пішла на марне! Не допустім до того - кожна з нас, по змозі, а здобудемо ціль! Софія Олесницька членка СУА від 13 березня 1950 р. пи, що її багато наших діячок те пер підприймає — чи не могли б вони відвідати централі наших складових організацій або й заві тати до якогось малого осередку? Працюймо над членкою! Поза вшануванням роковин, поза врочи стими бенкетами, поза веселими вечорами, поза діловими сходина ми — їй потрібно громадського погляду, оцінки, зрозуміння. А цього досягається такими ділови ми зустрічами, що їх треба влаш товувати що якийсь час. Примітка: Цю тему порушила авторка на Світовій Сесії СФУЖО дня 31 жовтня 1973 р. в Торонто. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
