Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Голови Кружків, заграничні гості та голова Центрального Т-ва Союзу Укра їнок. Другий ряд: п’ята Софія Русоїва, біля неї Олена Кисілевська, Н. Н., Зіна- їда Мірна, Ольга Ціпановська. В першому ряді посередині сидить Мілена Рудницька. Photographs of chairmen of various branches, guests and chairmen of the Central Committee of Soyuz Ukrainok країнок на чужину у французькій та ангійській мовах“.6 З великим запізненням потяг вирушив зі Львова та привіз деле гаток і гостей на Жіночий Конгрес до Станиславова. Право участи в Конгресі мали делегатки всіх українських жіно чих організацій. Зголошених деле гаток було 959, видано карти у- часництва 588 делегаткам. Ці де легатки заступали 188 жіночих ор ганізацій. Поділивши територіяль- но, Галичина мала 545 делегаток, еміграція з Великої України — 14 делегаток (Прага — 4, Варшава — 5, Букарешт — 3, Львів — 1, Уж город ■— 1), Волинь — 12 Поліс ся — 2, Підкарпаття — 6, Букови на ■— 3, Бесарабія — 1, Відень — 1, Америка ■— 3, Канада — І.7 Брати участь у Конгресі в ролі го стей мали право представники у- країнських національних установ і загальне членство поодиноких жі ночих організацій. На цьому місці слід відмітити, що селянки, як членки Кружків Союзу Українок, прибули на Конгрес масово, бо приблизно 2,500—3,000 селянок брало участь у святі ,,День Селян ки Численно заступлена була теж і преса, з чого зголосилося 12 ко респондентів української преси, 10 кореспондентів польської, жидів ської і німецької преси. Багато v- ваги кореспондентам уділяла Лідія Бурачинська,, яка, як згадує ред. І. Дурбак, „завжди була при на шому довгому столі, та не жаліла труду, щоб дати потрібні мате- ріяли“.8 Переборовши труднощі й пере шкоди, Перший Всеукраїнський Жіночий Конгрес став дійсністю. Часописи й журнали, які ставили- Делеґатка міжна- родньої організа ції жіноцтва п-ні Щіпшенкс, побіч неї перекладачка Марта Олесниць- ка-Рудницька Delegates from the International Womens organi zation — Miss Shapshanks and translator Mrs. Marta Olesnicky- Rudnycka службу, як також вишкіл впоряід- чиць, та підготовити деякі імпрези, а головно свято ,,День Селянки Поважну частину праці в Стани- славові виконували .молоді дівчата, і як зазначує в „Хроніці Філії Со юзу Українок у Станіславові" ав торка, „Молодь в краю ставиться до Кон гресу негативно, крім станиславів- ської молоді, яка вложила і вкладає дальше багато праці в кожну ділянку конгресових праць44.5 Тиждень перед Конгресом убито міністра Пєрацького. В зв’язку з цим польська поліція заарештува ла низку українських діячів і дія чок. Між заарештованими було кілька молодих дівчат, які саме підготовляли Жіночий Конгрес, як: Оля Олійник (інструкторка гагі- лок), Дарія Скочдополь (провід ниця впорядчиць), Люба Ксстець- ка. Після вбивства Пєрацького бу ли малі надії, що польська влада дозволить на відбуття Конгресу, але в цій справі інтервеніювала тодішня посолка до польського Сойму Мілена Рудницька в міні стерстві внутрішніх справ, і спра ву було полагоджено позитивно. Діловий Комітет робив заходи в зорганізуванні спеціяльного кон гресового іпотягу зі Львова до Ста ниславова з квитками по зниженій ціні. Все було полагоджене як слід, але коли делегатки й гості з’яви лися на станції у Львові, залізни- чий уряд заявив їм, що жадного такого поїзду немає і що всі, що хочуть їхати до Станиславова, му сять купити квитки в повній ціні. Це змусило частину делегаток і го стей зрезиґнувати з поїздки і вер татися зі сльозами додому, але бу ли й такі, головно селянки, що за платили повну ціну за квиток, за являючи, що хоч би мали йти до дому пішки, то на Конгресі таки будуть. Коли польський залізни- чий уряд побачив, що жіноцтво не відстрашилося, продовжував ро бити всякі перешкоди. Спершу не пускали на перон, згодом впусти ли до потягу, але за якийсь час почали виганяти всіх делегаток із кращих вагонів і загнали їх до най гірших старих пруських возів, за порошених та брудних. На запити, чому так сталося, уряд відповів, що „заборона прийшла з Варшави наслідком нефортунно уложеного запрошення висланого Союзом У- 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top