Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У Микити все не так МАРІЯ ЖИЖКА Рис. Ю. Крохмалнж ВАЛЕНТИНА ЮРЧЕНКО С о н е г к о У малої Жені Сонця повні жмені. Скачуть сонце-зайчики, Світляні стрибайчики. Тут спіймала, там зловила, Засміялася, зраділа, Жменьки хутко розтулила — Зайчик був і... загубила. Може він із жменьки Скочив до кишеньки? Ні, нема вже зайчиків, Соняшних стрибайчиків! Жартівливе сонечко Гляне знов в віконечко. Будуть знову повні жмені Сонечка у Жені. П а р а д а Марширують струнко в лавах Лесик, Ромчик, Женя й Слава. Синьо-жовтий прапорець Розвіває вітерець. Дай команду — раз-два, ліва! Гарно всі тримайте крок! Женя, рада і щаслива, Тягне з лялькою візок. Прапорець в руках у Славки, І Івона перед веде. Раптом песик — скік! з-під [лавки Шкереберть усе ідеї „Що там сталось? Хто упав?“ Мама запитала. Лесик сумно відказав: „Це парада впала“. Чи Ваша дитина користае з укра їнської світлички, що ї ї у Вашій місцевості ведуть Відділи СУА? Нема здібнішого на збитки, ніж Микита. Щодня він має витівки та вигадки, і ніколи він не повторить того, що зробив учора. Все в ньо го нове — нема його витівкам ні краю, ні кінця. Нічого й казати, за злі витівки батько карав Микиту... От, наприклад, каже батько: — Ходи, Микито, поможеш мені вівці стригти! Батько стриже. З тієї вовни по тім напрядуть ниток, будуть гарні светрики й хустки... Дивиться Ми кита, а ножиці в батькових руках тільки „хрум, хрум!“. І вовна рів ненькими рядочками скочується з вівці. „От, коли б мені дістатись до ножиць — і я б так стриг!" — ду має Микита. Микита запам’ятав, куди батько ножиці поклав. Батько якраз до коваля пішов. Тільки батько з дво ру вийшов — Микита відразу вхо пив ножиці. Овечка вже постриже на, то Микита взяв шнур, прив’я зав кудлатого пса Рудька до стов па, близенько головою, щоб не вкусив ,і почав стригти! Микиті сподобалося стригти! На тисне на ножиці — а вони, як у батькових руках: „Хрум! Хрум!“. І вовна з Рудька падає, ковтун за ковтуном, як з овечки. Вже був би Рудько цілком острижений, та шнур заважає шию обголити, ну, і голову Рудько не дає — гарчить! І лапи Рудькові важко стригти — пес їх вириває з рук. „От, якби не ці лапи!“ — сер диться Микита. А далі надумався: „Ні, там і не треба стригти. Так Рудько 'буде подібний до лева. От, батько як прийде — лева зляка ється, а потім ще й буде радий, що ми в своєму дворі лева маємо!" Тільки Микита відв’язав Рудька, аж тут і батько повернувся. Рудько біжить до батька, ви- 28 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
