Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Ж іночих Організацій ДВАДЦЯТЬШОСТИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО СЬОМЕ 90-ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЧОГО РУХУ У грудн і ц. р. заверш иться 90 літ від того дня, коли у Стани- славові з ініціятиви Н аталії К об- ринської засн овано „Товариство Р уськ и х Ж ен щ и н “. У том у ж році на Ж іночих У ніверситетських К ур сах у Києві постав заходам и О л е ни Д о б р о г р а є в о ї жіночий с т у дентський гурток. Т ом у вв аж ає мо 1 884 р. первопочатком у к р а їн ського ж ін оч ого р у х у . Із цього невеликого початку р озпочався п охід ук раїн сь к ого ж і ноцтва. В різних ф орм ах і різними заходам и ук раїн ськ і жінки зм а гали д о освіти, до звання і до у- части у громадській д ії. Не маємо зм оги прослідити того в п о о д и н о ких етапах. Але вистачить вказа ти на те, що вже ЗО років пізніш е, б о в 1 9 1 4 р. при Т-ві „ С іч “ ціла дівоча чета вишколювалась до в и з в ол ьн ої бор отьби . А в 1 9 3 4 р. у- країнське організоване ж іноцтво вшанувало 5 0 -ті роковини ж ін о ч о го р у х у Світовим Ж іночим К он гресом . Тепер годиться нам відзначити ці роковини — коли не к он гр е сом — то відповідним поглядом на пройдений шлях. О сягнемо це при д о п о м о зі панелю на тем у у к р а їн ського ж ін оч ого р у х у . Такий у л а ш товано з нагоди 25-ліття СФУ Ж О у жовтні 1 973 р. у Д ітройті. Матеріяли того панелю, а саме — „Український жіночий р у х д о на ших д н ів 11 пера Ірини П еленськ ої і „М ол оде ж іноцтво і праця в о р ган ізац ії" пера Роми Д и гдало м о ж уть п осл уж ити св оїм прикладом для повторення того панелю або виведення його в новій формі. Н е забаром розіш лем о це нашим складовим організаціям д о вико ристання. Д о д и сп о зи ц ії є таком книжка Ірини П авликовської „Н а гр ом ад ський ш л я х “, яка п о д а є у стислій Жінки у боротьбі Б оротьба, яка п роходи ть тепер в У країні проти ок упаційного больш евицького реж им у, приймає різні форми. Найбільш відомі нам це дек л я р а ц ії, листи в обор он і, п ротести, а це є вагомі кроки в умовинах т ер о р у , що там пан ує. В ен и й заверш ились для тих в ід важних борців довголітніми п р и судами. Але не припинили їх о п о ру, не залякали їх . У тюрмі чи концлагері вони дальш е пиш уть відкриті листи, п роголош ую ть г о ло дівки і п роводять їх . Н едавно дійш ов до наш ого в ід о ма лист трьох за су д ж ен и х ж інок д о Гол. С екретаря О б ’єднаних Н а цій Курта Вальдгайма. Стефаш я Ш абату ра, Ніг а Строката, Ірина Калинець п ротестую ть у ньому проти п ереслідуван н я у к р а їн сь к о го н ароду і домагаю ться для се б е відкритого с у д у з представником обсерв атора від ОН. Та це не є єдина вістка про їх н еустраш н у поставу. У грудн і 1973 р. ці три жінки, які п ер ебув аю ть тепер у конц. т абор і біля Бартишева (М о р д о в ія ) разом із двома інш и ми — Іриною Сеник і Сільвою Сальмансон проголосили гол одів- ку. Цим вони зап р отестув ал и п р о ти нелю дських лагерних умов та р еп ресій супроти їх н іх родин. Н е забар ом бо в квітні 1 9 7 4 р. знов вони були прневолені д о виступу. Н іну Строкату ум іщ ено в лагерно- му ізолятор і за те, що не виконала р о б о ч о ї норми. Та саме сталося зі ф ормі головні т еч ії і прямування у к р аїн сь к ого ж ін оч ого р у х у . Її можна замовити в нашій канцеля р ії за ціну 1 дол. Ц е б у д е найкраща форма з а з н а йомлення наш ого загал у з 90-л іт- тям, його ссягами і видатними по- статтями, які їх творили. С теф ан ією Ш абатурою , коли вона поскарж илася гол. п рок ураторові за те, щ о їй не дозволяю ть у віль ному часі малювати. На знак п р о т ест у Ірина Калинець і Сільвія Сальмансон р озпочали голодоівий страйк в ї ї обор он і. У тому ж часі ці ж інки-в’язні висунули дом аган ня, щ об зар обіток , щ о випливає з їх п он ад-нор м ового часу, був п ри значений на покращання п о б у т у в’язнів В олодим ирської тюрми. Ці протестаційні акції багато г о ворять про т абор ов і умовини, про п ослідовність в о б о р о н і с в о їх прав, про м ож ливості передати вістку п о з а о г о р о ж у т а б о р у . Це є в аж ливі для нас деталі. А ле найцінні ша для нас — це га непохитна п о става, яка ц іх у є тих у с іх борців за права св сго н ар о д у у найбільш су в о р и х умовинах тер о р у . Згадай м о ще д в ох інших жінок, які підняли відкрито б о р о т ь б у за права у к р а їн сь к о ї людини, п е р е буваю чи ще на волі. Це є Тетяна Х одорович і Мальва Лянда. Тетяна Х одорович — це кол. співробітни ця Р о сій сь к о ї А кадем ії Н аук у М о скві, а Мальва Лянда ■— це геолог, яка прож иває у К р а с н о я р с ь к у . В день 15 квітня 1 9 7 4 р. (ден ь н а родж ен н я Валентина М о р о за ) о б и дві ці жінки зладили листа, в я к о му ствердили ж ахливі п е р е с л ід у вання, на які він виставлений у Во- лодимирській тюрмі. С вого листа вони зв ерн ул и д о сов єтсь к ої влади і д о сумління світу, закликаючи до припинення цього явного зн у щ а н ня над правом людини. Ми знаєм о, що значить відкритий спротив у цій країні т ер о р у . П о дивляємо си лу характеру, п о сл і довність у виконанні задум ів і п о святу цих борців за волю. Тим більша ї х за сл у га щ о невелика їх горстка стає на прю з м огутньою систем ою поневолення. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1974 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
