Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
українських соціялістів. Крім того в родині мого батька, яка походи ла зі старої козацької старшини, ще жили українські традиції і пле кався пієтет до українського ми нулого. Як ви завдяки своїм батькам і власній індивідуальності зуміли зберегти своє українство в чужо му оточенні в Празі й Варшаві? І як національно-культурні й патрі отичні традиції вашої родиш вплинули на вас? Мені і таким, як я, молодим у- країнцям, було легко зберегти се бе серед чужого оточення. Нас відрізняла від нього українська мова, яка була для нас чимсь вро дженим, невід’ємним, зв’язаним з самим фізичним нашим існуванням. Ми були дітьми політичних емі грантів, які не перестали боротись за державність України. Деякі з нас або вже самі брали участь у тій боротьбі або були такого віку, що зберегли про неї спогад. Чи можете провести паралелю поміж денаціоналізаційним1 тиском царського режиму, чеського й польського довкілля й теперішнім оточенням „чужого моря“? Уже той факт, що це був „тиск“ чи царського режиму, чи польсько го державного шовінізму, викли кав почуття протесту й опір та ба жання зберегти себе як свідому національну одиницю. В сьогоднішньому оточенні „чу жого моря“ цього тиску немає, і наша молоть не хоче відрізнятися від інших та добровільно вливаєть ся в це море. Чи і в якій мірі ваші спомини з дитячих років в Україні заважи ли на формуванні вашої індивіду- альности, зокрема в літературно- мистецькій площині? Спомини з дитячих років в Укра їні створили перекрасний образ ті єї України „моїх блакитних днів“, який поклав печать на моїй духо- вості і зробив мене назавжди не тільки фізичною, але й духовою е- міґранткою, замкнув мене у духо вому гетті й розлив почуття туги й ностальгії в усій моїй творчості. Які найбільш маркантні постаті українського життя в Україні, Че хії й Польщі мали на вас найбіль ший вплив? Найбільше вплинули на форму вання моєї духовости мої батьки в Україні і навіть пізніше, моя тіт ка Женя, сестра батька, також ак тивний член РУП і моя кришена мати, одна з перших жінок-ліка- рів в колишній Російській Імперії. На еміграції — мої перші літе ратурні опікуни, перші „живі“ по ети, яких пізнала, Микола Воро ний, Олександер Олесь, Черкасен- ко, а також мої перші приятелі, співробітники з Тарнівського „Сонцецвіту“ — Юрій Липа, Ми кола Ковальський... У Празі найбільший вплив на мене мав мій приятель і учитель водночас — Євген Маланюк. На підставі вашого педагогічно го досвіду, як учительки школи українознавства — який ваш по гляд на збереження молодого по коління при українстві? Мій педагогічний досвід в школі українознавства зробив мене ве ликою песимісткою. Я думаю, що вдасться зберегти лише одиниці. Для інших українська приналеж ність не буде органічною, їх укра- їнськість буде лише на показ, на свято, тоді, коли справжня україн ська свідомість починається від буднів, від щоденного нашого жит тя. Легко й навіть приємно про танцювати гопака в українському вбранні або продеклямувати патрі отичну поезію чи проспівати укра їнську пісню. Далеко тяжче є з дня на день пам’ятати, що тільки той є справжнім українцем, для кого українська мова є невід’ємною ор ганічною частиною його щоденно го життя, знаряддям вислову й по розуміння з українським оточен ням і — в думках — з самим со бою... Наша розмова скінчилася, хоч насувалися ще різні питання, бо діяпозон зацікавлень і діяльности Наталі Лівицької-Холодної такий широкий, що на його вичерпне о- хоіплення одна сесія не вистачає. Дякую й залишаю мою небуден ну співрозмовницю, висловлюючи надію, що вона подарує нашій гро мадськості ще неодну збірку пое зій і послужить СУА своїм громад ським і літературним досвідом. Читачі „Нашого Життя“ побачи ли рельєфну силюету Наталі Лі вицької-Холодної на тлі доби, об рисовану зласними словами опиту ваної, тепер мовної редакторки нашого журналу. Ж у р н а л іст и ч н и й к о н к у р с д л я м о л о д і Управа Спілки Українських Журна лістів Америки проголошує оцим КОНКУРС призначений для української молоді в ЗСА на статтю або репортаж, напи сані українською мовою. У конкурсі можуть брати участь молоді українці до 25-го року життя, що живуть на терені ЗСА та пробу ють пера у журналістиці. Стаття або репортаж на довільну тему можуть бути написані окремо на цей конкурс, або вже друковані на сторінках української преси. Твори можуть присилати молоді автори безпосередньо до жюрі, а дру ковані статті чи репортажі можуть пересилати редакції українських жур налів. Із друкованих уже творів б е реться до уваги тільки ці, що появи лися в 1973 і 1974 роках. Спілка Українських Журналістів Америки визначила нагороди на най кращі чотири твори у висоті: 1-ша нагорода — 100 дол., друга — 50 дол., 3-тя — ЗО дол., 4-та — 20 дол. Реченець надсилання творів на кон курс: 31 грудня 1974 р. Після проголошення висліду кон курсу буде влаштований Вечір на городжених і вирізнених молодих журналістів. Управа СУЖА просить редакції у- країнських часописів та журналів і молодих авторів надсилати конкур сові твори на адресу секретаря СУЖА подану понижче. Імена авторів і наз ви часописів, що надсилають твори на конкурс, треба подавати в окремому заклеєному конверті, позначеному гаслом, яким треба позначити також конкурсовий твір. Жюрі конкурсу складається з чле нів Управи СУЖА в особах: Ольга Кузьмович, Михайло Островерха та І ванна Савицька. УПРАВА СУЖА Адреса для конкурсової пошти: Olha Kuzmowych 221 Fire Island Ave. Babylon, L. I., N . Y. 11702 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top