Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МАРТА ТАРНАВСЬКА Правне становище жінки в різних країнах світу (Продовження) Ф РА Н Ц ІЯ Свою працю про становище жі нок у Франції починає Данієль Алєксандр цитатою з Вольтера, з його філософського словника: „Не дивно, що в кожній країні чоловік став паном і володарем жінки, бо все основане на силі. Він звичай но має велику вищість завдяки своєму тілові і своєму розумові. Жінкам признають товариські та чуттєві прикмети. Загально кажу чи, виглядає, що вени створені для того, щоб злагіднювати чоло вічі манери . . .“ — Такі пере конання про жіночу менше-вар- тість віддзеркалені і в правному становищі жінки і хоч в модерно му індустріялізованому суспіль стві змагання до повної еманси пації призводить до певних змін — стара традиція поступається дуже поволі. Жінка у Франції має право вжи вати свого дівочого прізвища для офіційних цілей, але тільки з до датком ,,жінка такого то“ або ,,вдова по такому то“, і т. д. Жінки мають право носити чоловікове прізвище і після чоловікової смер- ти, але це їм забороняється у ви падках розірвання шлюбу. Прав не місце замешкання — донедавна автоматично чоловікове — від 1971 вирішується обопільною зго дою (хоч у випадках конфлікту •— рішення залишається за чолові ком). До 1970 р. чоловік уважався правним головою родини — новий закон передбачає спільне ведення родинних сіпірав. До 1965 р. чоло вік мав право заборонити жінці працювати поза домом. Тепер за кон зобов’язує обох утримувати дім і родину, з тим, що жіноча частка зобов’язання може бути у формі домашньої праці. Новий за кон у 1970 р. встановив рівність між батьками щодо зобов’язань і привілеїв у відношенні до дітей, а закон із 1972 р: зрівняв у правах позашлюбних дітей із шлюбними. Контроля кародин строго регульо вана законом: продаж конграцеп- тичних засо'бів вимагає лікарської рецепти, аборти — карані як зло чини, згідно з кримінальним ко дексом. У справах затруднення жінки зустрічаються з наявною ди скримінацією. Вимовний уже сам факт, що перед 1965 р. жінка потребувала чоловікового дозволу на працю. В різних клясифіканіях праць офіційно й одверто заборо няється доступ жінкам. Наприклад, жінка не має права займати посту ,,prefet“ — адміністратора діль ниці, т. зв. департаменту. На по сти громадської служби, що вима гають змагання в іспитах, окремі іспити передбачені для аплікантів- жінок. Все таки, жінки становили в 1968 р. 1/3 робочої сили Фран ції, а в 1971 р. було 20% жінок серед правників, 12% серед ліка рів, 4% серед інженерів та З0/,', серед високих урядників. Право голосувати французькі жінки здобули щойно 1944 року. Жіноча участь у політичному жит ті Франції — незначна. Тим біль ше звернув увагу на себе факт, що в 1972 р. вперше жінка була вибрана на пост президента місь кої ради Парижа. У Франції діє ціла низка пільго вих та охоронних законів для жі нок, зокрема для вагітних. Жінкам заборонена нічна та підземна пра ця, праця понад 10 годин на добу тощо. Вагітним прислуговує обо в’язкова відпустка 6 тижнів перед родами і 8 тижнів після родів, а спеціяльнг материнське суспільне убезпечення дбає про забезпечен ня матерів доходом. Жінки, які працюють на державній праці, ма ють право взяти дворічну відпуст ку для виховання дитини від пустку, яка може бути продовже на до 10 літ без втрати права на місце затруднення. СРСР Про становище жінок у Радян ському Союзі пише викладач пра ва в австралійському Державному університеті в Кенбері, Еліс Ер- Сун Тей, Згідно з панівною в СРСР ідеологією — рівноправність жі нок із чоловіками в суспільній, по літичній і економічній сферах життя — це засадничий, і-:евід кличний принцип. Що більше, со- ціялізм уважаєтьс'-т тим єдиним суспільним ладом, який може за безпечити повну еманципацію жі нок. Згідно із вченням Маркса та Енгельса традиційна аграрна фев- дальна й буржуазна родина ---це економічна установа побудована на принципі приватної власнс-сти і поділу праці, яка сама собою ви магає економічної, а за тим і со- ціяльної залежносте та підлегло- сти жіночого партнера. В модер них абстановах економічного інди відуалізму опертого на приватній власності, буржуазне подружжя — це інституціоналізований різно вид проституції. Жінка в цих об ставинах, на думку Енгельса, від різняється від звичайної куртиза- ни тільки тим, що вона не продає свого тіла, як заробітчанка, ,,на штуки", але продає його раз на завжди. Родинне життя пролета- ріяту здаля від нищівних впли вів приватної власносте — і хоч воно терпить від постійних мате- ріяльних недостатків, усе таки во но, на думку Енгельса, побудоване на ріпності, взаємній любові, сво боді розлуки, і тому працююча жінка-пролетарка не така залежна від чоловіка, як жінка з кругів буржуазії. Пані Тей пише про вікову тра дицію брутальности до жінок у давній царській Росії, — бруталь ности, що її дехто вважає залиш ком орієнтальних татарських впли вів та про відсутність у Росії ли царської традиції, такої пошире ної в свій час у Західній Європі. В 16— 17 століттях у Росії жінки навіть найкращих аристократичних родів терпіли побої різками, були змушувані до участи в п’яних ор гіях або в’язнені в манастирах, ко ли їх присутність не була більш побажаною. Починаючи від 18 ст. НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1974 31
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
