Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Напередодні Йордану україн ці святкують Щедрий Вечір. Зно ву ціля сім’я сідає до врочистої вечері, і часом ще й не закінчать смакувати страви, як під вікном уже щедрівники співають: Чи вдома, вдома Господар дому? Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Як можна сказати, що господа ря нема, коли у вікно видно, що всі вдсіма й чекають на таких го стей, як щедрівники. Господар від чиняє двері й запрошує щедрів ників у хату. — Але ми не самі, — каже Пет русів брат, — а з козою! — З козою?! — перелякано кричить господар. — 3 козою не можна. Вона нам килим забрудить. — Вона у нас чистенька, гар ненька, легенька, ніжками тупу-ту пу, не розвалить вам халупу, тіль ки дайте їй сіна, бо сьогодні ще не їла. — Я сіна не .маю, — каже го сподиня. — Може вона картоп лю буде їсти? — Буде, буде, тільки пустіть V хату. — Няв, няв!!! — почулось зна двору. — А це ще що таке? — здиву валась господиня. — У нас кота нема. — А це наш кіт, — по.-л'нив Грицько. — Він плаче, йому кози шкода — просить, щоб ви п у с т и ли. В хату вскочив ,,Кіт“. Справді це був Петрусь, зодягнений у ви верне ний догори хутром кожушок, з довгими „котячими“ вусами — з овсім, як його старший браг Грицько (тільки в Грицька вуса справжні). — Няв, няв!!! — не вгавав „Кіт“ і тягнув за мотузку до хати „Ко зу1'. А що ж то була за ксза! В неї мордочка з дощок, вуха з де рев яких ложок, сама вивернутим кожухом покрита — рукави, як передні ноги, звисають — ще й хвостом, з клоччя зробленим, ма хає. І так же жалібно мекекекає! — Ну, хай вже йде та погрієть ся, та картоплею поласує, — зми лувалась господиня. Щедрівники ввійшли і заспіва ли ще одну щедрівку: Щ едрик, щедрик, Щедрівочка^ Пр илетіла ластівочка... А далі стали щедрівники уро чисто господарів вітати й бажати їм добра та щастя в новому році. А коза! Вена по всій хаті бігає, стільці перекидає, а кіт за нею слідом. Ксза брикнула кота, він на неї скочив, дряпнув їй, коза мек нула і впала. Ой, що ж то тепер буде? — Наша коза впала, треба дати сала, щоб вона брикала! •— про казав урочисто Гриць. „Кіт“ знов почав нявкати. Захворів і кіт, ось болить живіт. — Ще з вашої ласки й для кота ковбаски, — додав Гриць. Госпо дарі відрізали добрий шмат смач ної домашньої ковбаси й дали щедрівникам, щоб нібито було чим козу й кота підгодувати. Побачивши таке, і кіт, і коза з l v ’!' іцїв швиденько схопилися І а і; П і Л почали в парі витанцьова- ті:, л хгопці „грали“ їм до танцю палицею по качалці. Весело розпрощавшись із госпо дарями, подякувавши їм за пода рунки, „козоводи" попрямували до сусідньої хати, і вже з-під вік на чути було їх голосний спів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я... НА ЙОРДАНСЬКІЙ РІЧЦІ (к олядк а) На й о р д ан сь к ій річці Тиха вода с т о я л а . . . Ой, там Мати Бож а Й су са-си н а купала. А скупавш и, У ш овкове сповила, А сповивши, У ясельця псклала. А над тими яслами Сірі воли стояли, На святе Д итятко С воїм д у х о м дихали. Петро Кізко СНЕГОЗА БАБА Б а б у сн ігов у таку зліпили, Щ о хто лиш побачив, то хвалив. Із ломачок руки їй зр оби ли , Очі й чорні брови — з вугликів. Н іс із моркви — аж почервонів. Р гт — з луш пиння, що від буряків. Н азбігалась к у ш а дітпори Бавитись у наш ому дв ер і. Щ о одн і з них бавились у а : ' :: чи, В інших танець відбирали нг.і:м — В се навколо баби с ’ іг о в о ї, Гарної та к о ї — і стр аш н ої. По забав і сіли до науки, Книжки і папери взявши в рухи. К. Пєрелісна О БЕРЕЖ Н О З КОТОМ! Н е тягни кота за вуса: Котик сердиться — укусить. ї за лапку ке хг:пзй: Удряпне він, так і з: ай! НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1974 29
Page load link
Go to Top