Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Напередодні Йордану україн ці святкують Щедрий Вечір. Зно ву ціля сім’я сідає до врочистої вечері, і часом ще й не закінчать смакувати страви, як під вікном уже щедрівники співають: Чи вдома, вдома Господар дому? Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Як можна сказати, що господа ря нема, коли у вікно видно, що всі вдсіма й чекають на таких го стей, як щедрівники. Господар від чиняє двері й запрошує щедрів ників у хату. — Але ми не самі, — каже Пет русів брат, — а з козою! — З козою?! — перелякано кричить господар. — 3 козою не можна. Вона нам килим забрудить. — Вона у нас чистенька, гар ненька, легенька, ніжками тупу-ту пу, не розвалить вам халупу, тіль ки дайте їй сіна, бо сьогодні ще не їла. — Я сіна не .маю, — каже го сподиня. — Може вона картоп лю буде їсти? — Буде, буде, тільки пустіть V хату. — Няв, няв!!! — почулось зна двору. — А це ще що таке? — здиву валась господиня. — У нас кота нема. — А це наш кіт, — по.-л'нив Грицько. — Він плаче, йому кози шкода — просить, щоб ви п у с т и ли. В хату вскочив ,,Кіт“. Справді це був Петрусь, зодягнений у ви верне ний догори хутром кожушок, з довгими „котячими“ вусами — з овсім, як його старший браг Грицько (тільки в Грицька вуса справжні). — Няв, няв!!! — не вгавав „Кіт“ і тягнув за мотузку до хати „Ко зу1'. А що ж то була за ксза! В неї мордочка з дощок, вуха з де рев яких ложок, сама вивернутим кожухом покрита — рукави, як передні ноги, звисають — ще й хвостом, з клоччя зробленим, ма хає. І так же жалібно мекекекає! — Ну, хай вже йде та погрієть ся, та картоплею поласує, — зми лувалась господиня. Щедрівники ввійшли і заспіва ли ще одну щедрівку: Щ едрик, щедрик, Щедрівочка^ Пр илетіла ластівочка... А далі стали щедрівники уро чисто господарів вітати й бажати їм добра та щастя в новому році. А коза! Вена по всій хаті бігає, стільці перекидає, а кіт за нею слідом. Ксза брикнула кота, він на неї скочив, дряпнув їй, коза мек нула і впала. Ой, що ж то тепер буде? — Наша коза впала, треба дати сала, щоб вона брикала! •— про казав урочисто Гриць. „Кіт“ знов почав нявкати. Захворів і кіт, ось болить живіт. — Ще з вашої ласки й для кота ковбаски, — додав Гриць. Госпо дарі відрізали добрий шмат смач ної домашньої ковбаси й дали щедрівникам, щоб нібито було чим козу й кота підгодувати. Побачивши таке, і кіт, і коза з l v ’!' іцїв швиденько схопилися І а і; П і Л почали в парі витанцьова- ті:, л хгопці „грали“ їм до танцю палицею по качалці. Весело розпрощавшись із госпо дарями, подякувавши їм за пода рунки, „козоводи" попрямували до сусідньої хати, і вже з-під вік на чути було їх голосний спів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я... НА ЙОРДАНСЬКІЙ РІЧЦІ (к олядк а) На й о р д ан сь к ій річці Тиха вода с т о я л а . . . Ой, там Мати Бож а Й су са-си н а купала. А скупавш и, У ш овкове сповила, А сповивши, У ясельця псклала. А над тими яслами Сірі воли стояли, На святе Д итятко С воїм д у х о м дихали. Петро Кізко СНЕГОЗА БАБА Б а б у сн ігов у таку зліпили, Щ о хто лиш побачив, то хвалив. Із ломачок руки їй зр оби ли , Очі й чорні брови — з вугликів. Н іс із моркви — аж почервонів. Р гт — з луш пиння, що від буряків. Н азбігалась к у ш а дітпори Бавитись у наш ому дв ер і. Щ о одн і з них бавились у а : ' :: чи, В інших танець відбирали нг.і:м — В се навколо баби с ’ іг о в о ї, Гарної та к о ї — і стр аш н ої. По забав і сіли до науки, Книжки і папери взявши в рухи. К. Пєрелісна О БЕРЕЖ Н О З КОТОМ! Н е тягни кота за вуса: Котик сердиться — укусить. ї за лапку ке хг:пзй: Удряпне він, так і з: ай! НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1974 29
Page load link
Go to Top