Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXXI СІЧЕНЬ, 1974 ЗОЯ КОГУТ Х Р И С Т О С Р О Д И В С Я ! Христос Родився! Та невже цей клич, Бринить для нас лиш традиційним звуком?. Подвір’я церкви... Натовпи сблич... І зложені, по звичці, чемно руки. Родивсь Христос! „А, це був тільки міт“... Хтось скаже. Й може я скажу за вами... Невже Він лиш тому прийшов на світ, Щоб ми тепер куттею й пирогами його народження згадали раз на рік... І, заспокоєно, зробивши те, що треба, Лишали для священиків й Владик Всі справи, більш пов’язані із н ебом ?.. А Він — родився! Правда, вже дзвн?, Й тоді не всі могли Його пізнати. І вірить хто, чи ні — це все одно, Він народиЕся — й був за нас розп’ятий, Щоб ми повірили, Та, Боже, нам прости! Ми ж — люди! Як нам важко зрозуміти, Що Свого Сина посилаєш Ти, Щоб вірою — життя нам облегшити. І віра ця, можливо тільки раз, Коли життя вже залишає тіло, Зачепить душу кожного із нас, Бо Він таки родивсь! І в тім — Його є сила!. Місяць січень — місяць перелому зими. Хоч заметіль і сніговії запере чують такому твердженню, хоч дні інколи жорстоко холодні, але день уже довший, хоч покищо тільки на ,,жабин скок“. Із кожним днем сонце раніше піднімається з-за обрію, до>в- ше гостить над нашою землею. У нашій історії січень зазначений датами, яких ніколи ніщо не вимаже вже з пам’яті народу. Це дати, які наново підняли стяг волі, які стали початком новітньої істерії нашого народу. 22 січня 1918 р. на Софійській пло щі в Києві проголошено IV Універ сал. Залунали слова, які начебто за стигли на віки серед мурів Києва, го тові в кожній хвилині залунати на ново: „Український Народе! Твоєю си лою, волею, словом утворилася на українській землі свобідна Українська Народня Республіка. Од нині Україн ська Народня Республіка стає само стійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною Державою У- країнського Народу44. А рік пізніше, у тій же золотовер хій столиці України, під грозою во рога, що наближався до неї, насту пило проголошення об’єднання всіх українських земель, проголошення соборности, з’єднання цілого народу, де б він досі не жив. Але є ще третя дата в січні, якої нам ніколи не забути. Це 29 січня — дата бою під Крутами, де 400 студен тів своєю кров’ю начебто підписали, закріпили попередні дві деклярації. Людмила Старицька-Чернях:<вська у своєму слові в часі похорону героїв поляглих під Крутами сказала, між іншим: „Того дня, коли большевики всту пили в Київ, коли, здавалось, усе згинуло, прийшла до мене мати од ного з поляглих юнаків та впала пе редо мною навколішки. „Я мала одного сина, як сонце на небі, — сказала вона, — і він пішов проти большевиків. Коли б я йому сказала одне слово, коли б я прохала його лишитись, він пожалував би ме не й зостався б зі мною, але я не ска зала ні слова; доки Україні потрібні наші діти, хай ідуть. Тільки скажіть мені, покляніться мені, що Україна не загинула і тоді я не буду плакати, не буду вбиватися за єдиним моїм си ном44. Задля цих матерів, заради цих ю- наків-героїв ми повинні всі, що ли шилися живими, поклястись на цій могилі — віддати Україні все наше життя“. НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1974 1 ТРИ С І Ч Н Е В І ДАТИ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
