Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Пам’яті Хариті святочне відкриття нової домівки при участі дуже численно зібраної публіки. Голова Окружної Ради Олек сандра Кіршак відкриваючи це свято, попросила о. д-ра В. Ґав- ліча, пароха церкви св. Юра, пе ревести молитву, а тоді привітала та представила гостей: голову О- б’єднаного комітету мґр. Романа Гуглевича, заст. голови СУА мґр. Іванну Рожанковську, письменни ка Вадима Лесича, голову Крайо вої Пластової Ради пл. сен. Зе- нсна Корчинського, голову Пласт- прияту Стефанію Косович, член ку головної Управи Ольгу Му- саковську, голови Окр. Рад Ма рію Царинник з Філядельфії та Н. Бігун з Ню Джерзі. Мґр. Р. Гуглевич побажав Со юзові Українок успіхів у праці, яку Об’єднаний Комітет високо цінить. Програмою проводила Христя Навроцька. Вона попросила до слова містоголову СУА Іванну Р о жанковську, яка в імені хворої го лови СУА Лідії Бурачинської ви словила радість з нагоди придбан ня домівки та подякувала дирек ції Кредитівки „Самопоміч “ за зрозуміння вартосте суспільної праці жінок та ню-йоркським від ділам, які так щиро поставилися до справи викайму домівки. З черги Христина Навроцька •представила дві гості з далекої Ав- Тридцять літ тому згинула від Гестапівської кулі на тюремному подвір’ї в Рівному Харитя Коно- ненко, громадська діячка і журна лістка. Вена була однією з бага тьох жертв німецького насилля. Та станспище її була особливе й то му динно, що аж по ЗО роках укра їнське громадянство присвятило їй належну увагу. Наперед кілька життєписних да них народилась вона в Миколаївці на Полтавщині в родині поміщиків. Тому, що рано втратила батьків - — виховала ї ї тітка Валерія О’Кон- нор-Вілінська, відома письменни- стралії: Зою Когут та Ірину Коб- Еяр-Залеську, які є членками Со юзу Українок Австралії та пере дали привіт від союзянок та ав стралійської громади. Також щи ро привітала Катерину Пелешок, заслужену членку СУА, якої від дана праця була базою для роз витку СУА. Подякувала б. довго літній голові Окр. Ради Іванні Бен цаль за ї ї щедрий дар у сумі 100 дол. з нагоди радісної хви лини відкриття домівки — на за куп власного дому СУА, та Роїза- лії Полчій, яка зложила суму 10 дол. в пам’ять своєї Мами Марії Чуми на дім, а 5 дол. на прес, фонд „Нашого Життя". На веселу програму склалося: відчитання Христиною Навроць- кою двох сатиричних фейлетонів Оксани Соколик та Бориса Будно- го на тему вживання чи радше не вживання української мови. Квартет 82 Відділу (пані: Клим, Британ, Лисовець та Миськів) від співав коломийки про відділи ню- йоркської Округи. На кінець, так сказати б „на де- сер “, наші гості з Австралії Зоя Когут та Ірина Залеська розвесе лили публіку дуже доброю сати рою на тему української долі, пе ра З о ї Когут. Програма закінчилася, а присут ні ще довго гуторили й хотіли на тішитися власним приміщенням, в якому відбуватиметься неодка культурна імпреза. Христя Навроцька ця. Середню освіту закінчила в Києві в часі української націо нальної революції. Потім виїхала з Вілінськими до Швайцарії, де проф. О. Вілінський був призна чений послом УНР. По ліквідації посольства родина переїхала до Відня, а згодом до Подєбрад. Ха ритя розпочала правничі студії, спершу у Відні, а потім у Празі, але перервала їх, бо їй усміхну лась можливість виїхати до Кана ди. Тоді канадійські фармери за кликали емігрантську молодь осі дати на землі. З того проекту ні чого не вийшло, але Харитя при дбала приятелів спершу в Йорк- тсні, а потім у Саскатуні. Тут во на стала настоятелькою в Інституті Петра Могили й так з ’єднала собі місцеве жіноцтво, що в 1924 р. її вибрані,о головою Т-ва ім. Ольги Кобилянської. Але вже восени то го року вона повернулась до Ев- рспи. В Канаді для неї не було ви глядів закінчити вищу освіту. А в Подєбрадах розпочала економіч ні студії і відновила студії права на УВУ. Закінчивши їх у 1930 р. докторатом, вона проживала я- кийсь час у Празі, де включилася в працю Української Національ ної Жіночої Ради під проводом Софії Русової. В 1933 р. їй уда лось переїхати на Закарпаття. Тут вона стала на працю в „Просвіті" в Ужгороді, заходячись коло за снування якнайбільше жіночих секцій. Працювала під проводом гром. діячки і письменниці Ірини Невицької. У травні 1934 р. вда лося їм зорганізувати З ’їзд Наро- довецького Жіноцтва, що став ве личавою маніфестацією. В червні того ж року Харитя Кононенко була представницею закарпатсько го жіноцтва на Світовому Жіночо му Конгресі у Станиславові. На запрошення Союзу Українок, а потім Т-ва „Сільський Господар", вона залишилась у Львові. В рам ках останнього — вона організу вала Жіночі Секції Господинь та дбала про вишкіл інструкторок для них. З вибухом Д ругої світової війни Харитя вийшла на еміграцію, але негайно увійшла в громадську ро 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1973 Будинок „Самопомочі", де міститься редакція „Нашого Життя“ “S e lf r e lia n c e ” b u ild in g — “Our L if e ” e d ito r ’s o ffic e Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
