Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ків пізніше я зрозуміла ту радість колишньої дсб’ютантки „Першого Вінка як сю вона сприйняла тоді те окреслення „манікюру" * * * Цікаве, багате духово родинне життя дому ГІалієвих у Перевізні перервала Перша світова війна, а вже остаточного удару завдало йому австрійське військо, спалив ши в 1916 році — з якихось стра тегічних міркувань — плебанію і стару дзвінницю, якою ми кіолись перегонилися по стрімких сходах. Єдиною річчю, яку встигла вряту вати з пожежі Сидора Паліїв, був родинний альбоїм. Сини 'боролися десь на фронтах, старша докя вчителювала в неда лекій Студійці, живучи в одній кімнаті, і батьки переїхали насам перед до Всйнилсва, а піотім до се лянської хати в Медині, де в отця Івана розвинулася недуга легенів. Усе ж, він душпастирив і жив із родиною ще досить довго в Рівній коло Рожнітова, а рік перед смер тю, що сталася 24 лютого 1923 p., встиг ще відвідати свого середу щого сина Василя ка Закарпатті. Та не встиг уже одружити наймо лодшого, Дмитра, що після усіх першіетій визвольної боротьби повернувся в Галичину і возив батькам показати свою вибрану. Вена дуже припала була до впо доби отцю Іванові. По смерти отця Івана Сидора Паліїв жила й надалі в Рівній, ку ди перенеслася доня Марія вчите лювати, одружившись потім із ко оператором Василем Біланом. їх молоденька доня Любка, ніжне, прекрасне й безжурне дівчатко, за німецьких часів училася у Львові, живучи зі мною і моєю мамою, що саме повдовіла — наш татко помер так самю мудро, як жив, в одній хвилині, відправивши недільні Бо- гослуження в Красному. По закінченні війни родину Бі лані® вивезли на Сибір, а Сидора Паліїв лишилася сама. Випродува ла речі, щоб післати на Північ гро ші, не залишаючи собі нічого. Лю ди в Рівній дуже добре ставилися до неї, але вона завжди боронила ся від усякої допомоги. Потім, її сестріики забрали її, по черзі, до себе, аж нарешті вона, старенька й немічна, залишилася під опікою чужої, неприємної жінки. Єдиною її розрадою був якийсь маленький городець, що давав радість, як ко лись, ритися в землі і деяке про харчування. А ссь уривки з її листів, що во на пильно писала своїм дітям, а потім, коли Любка Білан була звільнена і поселилася з батьками (батько незабаром помер) і до і: пучки. „...Збирала патички на паливо, а з квіток, що ще цвіли, зробила букет: якось відрадніше, коли н;а столі чистий обрусик і букет..." „...Такий безконечний день! Як смеркне, іду спати, і тоді сняться мені давні часи, давні люди" Не покидала читати, писала, що хтось там приніс їй із бібліотеки Турґенєва, Герцена. І ще один уривок: „Літаки, що дня літають, і я думаю: якби мене взяли і привезли до Вас, аби я подивилася хоч на одну свою ди тину, а потім скинули, яка то була би легка, без хоровання, смерть!.." Померла самітня у 1952 p., ще перед смертю зламавши ногу в бедрі. Була чудовою людиною, та ма- тірю родини Палієвих, що видала з себе дві особистості: самовідре- чоного й безкомпіромісового полі тичного діяча й воїна ■— Дмитра Палієва, та велику Пластунку, гуманітарну діячку, пляновика ви ховання української молоді на чу жині — Кекилію-Цьопу Паліїв. З листів до Редакції Моє зацікавлення відносно термі нології: чому в Шевченка „Заповіт" а в Нашому Житті — ,,тестамент“. Прошу вияснити. Не^мовознавець із Бофала, Н. Й. * Мені дуже не подобалася та допись про тесгамент. Замість писати про щось веселе для жінок, то Ви пишете про тестамент! Такими дописами на певно не придбаєте собі більше член ства, бо' жінки шукають за приємно стями і всім, що розвеселює. Розчарована членка СУА *** Моє признання жіноцтву, що в та кій приємній формі зуміє передати про таку серйозну справу, як теста- мент-завіщання. Читач із Ню Джерзі НАЙКРАЩИЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГОСПОДИНІ ЦЕ КНИЖКА З е н о в і ї Т е р л е ц ь к о ї УКРАЇНСЬКІ СТРАВИ Давні приписи з Галичини Вона включає: Закуски Борщі й юшки М’ясиво Городина, салати й підливи Страви з борошна і крупів Страви з яєць і лакоминки Печиво Торти Ягоди й садовина Ціна 7 дол. включно з коштами пересилки Видання Союзу Українок Америки Оцим замовляю книжку „Українські страви“ Зеновії Терлецької за ціну 7 дол. і залучую належність. Надіслати на адресу: Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top