Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Жив та був на світі дуж е ба гатий пан. У нього були величез ні сади, пасовиська із сотнею к о рів та коней, ставки з золотими рибками та великий білий палац. Той пан любив улаштовувати пишні гостини й забави, що на них приїздило багато-багато г о стей. Гості не тільки їли й танцю вали, але також улаштовували вистави або різні гри. Одного разу грали в загадки. Спочатку загадували про щось просте, як наприклад: Дівчина сидить в коморі, А коса ї ї надворі. — А чи в неї коса зелена? — питала найменша доня пана. — Так , і навіть не ф арбова на: природньо-зелена, — відпо відає батько. — А сама дівчина -— ж овто гаряча? — І це правда. — - Тоді це — морква! — вга- дувага доня, і всі плескали в д о лоні, дивуючись на ї ї кмітливість. Але загадки ставали все склад- Марусин батько тяжко заж урився. . . К А З К А ПРО РОЗУМНУ ДІВЧИНУ ніші, і коли пан сказав одну із них ніхто відгадати не міг. — Скажіть, скажіть, що ж то таке! — просили гості. Але пан не згоджувався, а може й сам не знав розгадки. — Постривайте, у нас на кух ні працює бідна, але дуж е розум на дівчина. Вона знає силу пісень і загадок, і напевно й цю р озга дає, — сказала пані й побігла до кухні. Маруся увійшла в вітальню, чистенько, але бідно вбрана, з довгою, аж за пояс, косою й си ньою квіточкою над чолом. — Щ о на світі найпоживніше? Що на світі найшвидше? Що на світі наймиліше? Відгадай ці три речі, — і я тобі дам карбованця. А як ні — вижену тебе з р о б о ти,, щоб не йшла про тебе нада ремно слава, що ти така розумна. — А я знаю відповідь на ці питання, — почувся голос із кут ка, де сиділа панна Сяся-чепуру- ха, що не могла ні хвильки про мовчати. — Найпоживніше на світі — ванілеве морозиво; най швидші — мисливські пси, а най- миліші на світі — гроші, бо за них усе можна купити, навіть жи вий капелюшик! Пан навіть не повернувся до Сясі, а знову промовив до дів чини : — Ну, а що ти скажеш? Маруся весело глянула панові в вічі й промовила: — Найпоживніша на світі -— земля, наша мати, що всіх нас годує; найшвидша в світі -—■ дум ка; а наймиліша нагорода після праці й забави —- сон. Як при йде ніч, ми все лишаєміо й ідемо спати. — Звідки ти знала? В якій книжці прочитала? — здивував ся пан. — А чи так само мудра ти й до праці? От дам тобі зав- А Маруся ні їхала, ні йш ла. . . дання: візьми ці п’ятеро ваірених яєчок, поклади їх під квочку, і хай за одну ніч із цих яєць ви лупляться курчатка. Дівчина взяла яєчка, вийшла в кухню і за хвильку повернулася із горщиком гречаної каші. — Любий пане, я можу виве сти з варених яєчок курчат, але мені потрібна для них спеціяльна їж а. Ось вам горня каші, посійте цю варену гречку так, щоб до ранку із неї виросло зерно для м оїх курчат. — Ти ж знаєш, що варена ка ша не росте! — сердито промо вив пан. — Але курчат з варених яєчок можна вивести тільки з такою їж ею , — засміялась Маруся. — Ну, ти й тут мене перехи трувала. Даю тобі ще одне зав дання: ти мусиш з ’явитися на ступної суботи до цих самих г о стей, але так, щоб ти ані при їхала, ані пішки прийшла, ані НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1973 29
Page load link
Go to Top