Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXX ЖОВТЕНЬ, 1973 Ч. 9 О С І Н Н Є ВАСИЛЬ ПАВЛИЧКО КОНЦЕРТ У ЦАРЯ „Прийшла осінь бабусенька, На ній плахта жовтюсенька". Це мотто тут, на східньом у побереж ж і Америки, не зовсім правдиве. Тут бо осінь не приходить як бабусенька у жовтій плахті. Це радше молодиця у різнобарвній шаті, розмальованій кольорами з найбагатшої палітри. Бувало, коли ми діставали з Америки листівку з осіннім краєви дом, нам здавалося, що це знімки „поправлені4*, а всі ті червоні, золоті, жовті, бронзові відтінки — неприродні, домальовані, щоб нас очарувати. Щ ось ніби рекляма для Америки. Аж коли ми приїхали сюди, переконалися про правду тої кольорової казки, У нас таку осінь називали „бабиним літом44, а тут „індіянським літом“. Цікаво б знати, чому, звідкіля ця назва? Навіть, коли ми приготовані, попередж ені про красу т ієї кольорової осени, то, побачивши її, ми щ орску наново очаровані і начебто заскочені. П одібне, хоч ще глибше враження переживають ті, хто приїж дж ає до Києза і вперше стане на Володимир- ській гірці або в парку, що над Дніпровою кручею. Скільки б вам не розказували, скільки картин, хоч би навіть Труша, чи найкращих знімок ви не оглядали, все одно, коли станете там, у вас забракне віддиху від за х о п лення. Те, що там бачите і відчуваєте, не можна ні опи сати, ні розказати. Це можна тільки пережити. Саме тепер, після літніх вакацій, напевно зустрінете тих, що їм було цього літа даним станути там і мовчки переживати зустріч із Дніпром. У цьому числі нашого журналу ми згадуєм о Соломію Крушельницьку в 100-ліття від дня ї ї народження. ї ї ба- жанням-мрією було виступити в Києві, в опері чи з кон цертом. Вона очарувала вибагливу публіку Одеси, співала в П етербурзі пер ед царем, але в Києві виступити не д о в е лося. Боялися, мабуть, що ентузіязм любителів музики м ож е набрати „політичної закраски44, коли вона, міжна- р одньої слави оперова співачка, заспіває, як це вона за любки робила на закінчення концерту, свою рідну пісню. У цьому числі ми зустрінемося з Києвом, але іншим, ніж столиця України. Репортаж Ольги Луцик заведе нас у відвідини д о давньої оселі перших емігрантів у Дакоті, які приїхали туди з Київщини і назвали цю свою оселю Києвом. Але не кінець річницям,. Ми повинні висловити най кращі побажання і згадати 80-ліття щоденника „Свобода44, а теж... наше власне 30-ліття „Нашого Життя14, яке хочемо відмітити згодом у формі „ж ивої газетки“. При цій нагоді можна б у д е відвідати й Редакцію „Нашого Життя44 в новому приміщенні. Геніальна українська співачка Со ломія Крушельницька, гастролюючи в Петербурзі 1902 року, виступала в царському палаці. У царські позолочені покої Зайшла спокійна, гсрда і смутна, А серце билося в несупокої. Навіщо їй ця зала осяйна, Д е погляди сплітаються, як змії, Чого шукать сюди прийшла вона?! Співати будеш катові Росії В його тяжких палатах, що стоять На трудівничих костях, Соломіє! Але йому ти мусиш нагадать, Щ о не померла українська мова, Засудж ена д о шибениць-розп’ять! Лунала пісня. Плакала діброва, Колосся шелестіло на лані, 0 кручу хвиля хлюпала Дніпрова, Ішли селом дівчата голосні, Подільський гай озвався солов’їно Д о сонця, що вставало вдалині. Немов серпанок, звуки піяніно Зникали в сяйві голосу. Дочка Твоя співала-мстила, Україно! Скривився імператор. Ось яка Та мова, не убита досі нами, Не вирвана із серця мужика. 1 горло ж ах йому затис кліщами; Можливо, цар задумався в ту мить, Щ о ні залізом, ані канчуками Т ієї пісні-мови не убить! Із збірки „Бистрина" 1959 р. НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1973 1 Редакторка „Нашого Життя44 та пресова референтка Головної Управи СУА відвідали редакцію „Свободи", де склали свої побажання і ґратуляції. Хоч жінки н е радо признаються д о літ, ми все таки похвалилися нашим ЗО-літтям. Зустріч була цікава і корисна та закінчилася взаємними бажаннями та висловами готовости до дальш ої співпраці.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
