Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
хиля проклинає Ірода. З ’являється Смерть і стинає Іродові голову, а Ч .р т тятне Ірода до пекла. Між діялогами перш ої частини драми хоровий ансамбль співає канти й колядки, як ось: „Пінію врем я“, „Ш гдш и гріє ц арі“, „П ерестань ридати, печальная мати", „Но'за радість стала“ й ін. Треба відмітити, що обидві ч а стини вертепної драми супроводи лись хоровим ансамблем, дуетами, сольовими п!іа ями й іиструмен тальним ансамблем, який складазся ■переважно з народних інструмен тів, як скрипка, цимбали, сопілка, бубон. До інструментальної м у зики дієві особи танцювали. Д руга дія вертепної драми нічим не псіз’язакп з перш ою і і авіть п о одинокі сцени другої частини не тверять якогось нерозривного сю ж ету. Д руга дія мала за ціль р о з веселити глядача, показую чи ко роткі сцени з побутового життя. Тут представлені для глядача в і домі типи з народного життя в сатиричній фермі. їхні негативні риси висміваються. Сцени швидко зміняю ться і переповнені співами й танцями. П ерсонажі одне одного обдурю ю ть, обманюють, б’ються, свар’яться — все щоб викликати комічний елемент. Д отепи й жарти як теж пословиці взято з народ н ої творчости. Зустрічаєм о, на приклад, тут такі прислів’я: криця не лош иця, кремень не кобила, мов його лизень злизав, з пісні слова не викидать тощ о. Щ е однією х а рактеристикою д ругої д ії є її ба- ПОДЯКА П-і д-р Галині Носковській-Гірняк складаємо щиру подяку за доповідь, виголошену в нашому Відділі, а не- прийнятий гонорар у сумі 25 дол. з її доручення передаємо на видавни чий фонд Нашого Життя Управа 1 Відділу СУА Ню Иорк, Н. Й. НАШІ ПОБАЖАННЯ З нагоди весілля доньки нашої членки Стефи Ліскевич, пересилдемо найщиріші побажання. Долучуемо 10 дол. на пресовий фонд Н. Ж. 76 Відділ СУА, Воррен, Миш. гатом ош ість. Українські дієві соби говорять народною мовою, дяк говорить книжньою, солдат го ворить по-рссійськи, поляк по- польськи. М узика теж характери зує народність дієвих осіб. Солдат танцю є камариської, полях к ра ков’яка, і т. п. Д руга дія починається виходом діда і баби, які танцюють під ме- льодію ,,Ой, під вишнею, під ч е решнею*' Після цього приходить солдат, розмовляє з красунею Да- рією Івайвною і танцюють. За ни ми з ’являється поляк з полькою, який вихваляється своїм ш ляхет ством і геройством, але на прихід запорож ця втікає. Запорож ець найважливіший персонаж 2 -аї дії і одинокий позитивний герой. Л яль ка запорож ця завжди була зр о б лена більшою ніж інші. Він мав ш и рокі червоні ш аравари, синій ж у пан, рож евий пояс, булаву з руці і бандуру на плечах. Запорож ець виступає на сцену зі старою к о зацькою ггіскею: Та не буде лучше, Та не буде краще, Як у нас та на Україні, Що немає жида, Що немає ляха, Не буде ізміни. Після співу Запорож ець виголо ш ує довгий монолог, який почина ється знаними словами: Хоть дивись на мене, та ба — не вгадаєш! Відкіль родом і як зовуть — ні чичирк не знаєш . Ці слова часто знаходимо теж і на картинах козака Мамая. У сво- Вертеп це перехід між старою і новою драмою в українській літе ратурі. Вертеп увібрав в себе риси ш кільної драми та інтермедій і сво єю дорогою вплинув на р о зви то / музично-драматичного театру, де є.уу монолозі Запорож ець згадує сла'зу козаиьку і хоч тепер він під упав на силах, то все готов боро тися з ворогом. Запорож ець тан цює з Хвеськото, яка насилає на нього гадюку, від укусу як ої З а порожець нібито вмирає. Циганка ворожить над його ра:-:ою і він по вертається назад до сил, іде до корчми пити. П ерепиваю чись п а дає на долівку, а жид починає йо го душити. Запорож ець скоро приходить до пам’яті, убиває жида булавою і закликає чортів узяти жида. Чорт приходить, але перед відходом Запорож ець зм уш ує чор та танцювати. Згодом виходить ще селянин з славільною свинею, яку він дає дякові як заплату за науку сина. На кінець виходить ж ебрак з мішком і проси ть: Я, Савочка старець, Прошу на харч, на горілку. Хто дасть шаг, а хто руб^ Прийму і копійку. Ц ентральною фігурою другої дії вертепної драми є Запорож ець. Він виступає, як представник геро їчного минулого, про яке і зг а дує в монолозі. Він повний осо бистої гідности і доброзичливого гумору. Вже сам вихід на сцену зі старою лірико-епічною козацькою пісі ею на устах дає запорож цеві героїчну закраску. Він неперемож ний, здобуває перемогу над усіми, що бажаю ть йому зла, навіть над чортом. Глядачі знаходили в особі запорож ця героїчне минуле У кра їни. Він 'представляв волю, був о- боронцем України, православної віри. Виступ Запорож ця робить вертепну драму патріотичною д ра мою того часу. танець і народня пісня стає не- відємною частиною дії, як у „Н а талці П олтавці“ та ін. Вертепна драма вплинула на творчість Кот ляревського, Квітки О снов“яненка і Гоголя. (Гл. З стор. обг.) Так то бачу, що уже не добра літ наших година: Скоро цвіте і в’яне, як у полі билина. Случалось мені і не раз в степу варить пиво: Пив турчин, пив татарин, пив лях на диво; Багацько лежить і тепер з похмілля Мертвих голів і кісток од того весілля. Надія в мене певна: мушкет сіромаха, Да ще не заржавіла і шабля, моя сваха. Гей, нуте ж ви, степи, горіть пожарами! Бо вже час кожухи мінять на жупани з ляхами...
Page load link
Go to Top