Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВІДІЙШЛА ГРОМАДСЬКА ДІЯЧКА тах докладно писати про чужинку, і то саме в той час, коли дописи на всеукраїнські теми вилежуються в шухлядах за браком місця для ви- друкування їх в українському жур налі „Наше Життя". Членна 44 Відділу СУА і перед платниця журналу з 1951 р. Від Редакції: За листа дякуємо. — Замість відповіді містимо листа до редакції п-і Дейчаківської. Дописів на всеукраїнські теми, які мали б ви лежуватись у наших шухлядах, ми не найшли. — Редакторка. * * * НЕ ХОЧЕМО ПАСТИ ЗАДНІХ Дозвольте зробити мої, як читачки, завваження про зміни в „Нашому Житті" 3 великим ентузіязмом прий няла я зміну вигляду нашого журна лу. Тепер він виглядає далеко більше сучасним. І композиція, і краски зов нішньої обкладинки — це направду крок уперед. Також більш система тична організація матеріялу кожного числа приємно вражає. Подяка за ви- кинення жовтих сторінок. Щодо змісту ■— також замітний поступ із духом часу. Такі статті, як про біографію Марґарити Мід, про журнал „Мс“, про модерну мисткиню Аку Перейму (до речі — репродукції в цій статті були знаменито чіткі) — дуже цікаві. З особливим захоплен ням читала я статтю про Єлисавету Скоропадську-Милорадович — це бу ла направду знахідка! Хотілося б ма ти більше матеріялів про таких .мало знаних українських жінок нашого минулого. Журнал, очевидно, пови нен віддзеркалювати настрій часу і не завадило б час до часу відхилити ся від стандарту. Бо ж серед читачок, особливо молодших, є напевно ба гато жінок, що, так скажу, „не-стан- дартних". Ми є частиною широкого суспільства і, чи бажаємо, чи ні, є підо впливом усяких рухів, а також і феміністичного руху. Тому журнал повинен обговорювати зовсім від крито нові течії і нові проблеми, що нуртують у світі. Адже ж сьогодні жінка мусить усвідомити свою ролю в теперішньому світі, щоб утримати ся на поверхні. А ми, українські жін ки, не хочемо пасти задніх, вірніше, хочемо, щоб наш журнал був з нами. З глибокою пошаною, Надія Дейчаківська Клівленд, Огайо (членка 12 Відд. СУА) Н .щ адна смерть вирвала з-п о між наших рядів провідну одини цю, що її втрату будемо довго від чувати. Відійшла від «ас Осипа Грабсвенська, залиш аючи по собі глибокий жаль. Еідчуваю ть ного всі ті, що з нею співпрацювали. Бл. п. Осипа Грабовенська Late Osypa Hraibowensky, IJN'WLA V ice-President переж иває його організація, в яку вона влсжила так багато своїх сил. Мало кому .відомо, що бл. п. О- сипа була уродж енкою Америки. Сюди емігрували перед І. світовою вій; ою її батьки Ілярій і Софія Бі- линські з Самбірщини, що походи ли з місцевої, давно поселеної шляхти. М аленька Осина народи лась їм у 1914 р. у Ф ілядельфії. Бона була першою дитиною у б а гатодітній сім’ї. По війні родина повернулась до краю. Так багатьох потягнула туга у рідні сторої и. Мала дівчинка, що тулилась до матері й менших бра тів, не передчувала, що їй дове деться колись повернутись у цю заморську країну, щоб сповнити тут своє призначення. Та все ж якийсь зв’язек існував, бо в Аме рику повернувся згодом батько, а в 1939 р. і молодший брат. Рідний Самбір прийняв родину поворотців дуж е щиро. Діти стали відвідувати українські школи, ма ти зайнялась їх вихованням. З а кінчивши початкову ш колу юна Осиїпіа перейш ла до вчительського 'семінара, що його закінчила у 1934 р. Lie був час розгорнення сил у- країнського активного опротиву проти польського окупанта. М о лодь гуртувалася в ОУН, сприйма ючи його палкі кличі. Чи могли во ни не заторкнути молодої Осипи? Її жива вдача відгукнулась і а цей рух, що потягнув за собою також її братів. В атмосфері цієї бороть би сформувався її світогляд. Прийнявши його вона ішла за ним усе своє життя. Разом із іншими молодими дів чатами вона вступила до місцево го Сою зу Українок. М олода сек ція заправлялась у громадській роботі на місці, але головною ціл лю її був зв ’язок із селом. Це була громадська ш кола м о лодої Осипи. Маючи приємну зо в нішність і вмілий безпосередній підхід до людей, вона скоро здо була потрібний досвід у роботі. Також зайш ла зміна в її особисто му житті, бо в 1935 р. вона вийшла заміж за проф. М аркіяна Грабо- венського. П одруж жя замеш кало в Самбо- рі, де чоловік учителював. М оло да його друж ина не могла знайти праці в своєму фаху, бо вчитель- кам -українкам тоді не давали по сади на рідній землі. Але вона ви конувала свої громадські обов’я з ки та й допомагала матері у ви хованні молодших братів. Роди; ні почування все були в неї дуж е живі. Напередодні другої світо вої війни подруж ж я переїхало до Станиславсва, де проф. Грабовен- ський став учителю вати в гімназії. Д руга світова війна нагрянула з суворою атмосферою нової окупа ції. До переживань української людини, що бачила довкруга себе ареш ти й переслідування, дійшла ще тривога за братів. Але доля людини, що бачила довікруги себе розраду — материнство. У 1941 р. народилась їй у Станиславові до нечка Ярина. Опіка й виховання немовляти дозволили перетривати Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
