Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На Запасовий Фонд Нашого Життя Знов проминуло два місяці від останнього звідомлення. Подаємо пожертви Окружних Рад і Відділів СУА на Запасовий Фонд Н. Ж. Рівночасно пригадуємо, що ряд Відділів уже зложили суму 500 дол. або й більше на цей Фонд. Це є — Окружна Рада СУА з Нюарку, 1 Відділ із Ню Йорку, 33 Відділ із Клівленду, 43 Відділ із Філядельфії, 47 Відділ із Рочестеру і 82 Відділ із Бронксу. Найбільшу пожертву зложив 64 Відділ із Ню Йорку, даючи 1,000 долярів. Отже в березні й квітні 1973 р. на Запасовий Фонд пожертвували: — Не бий його, він ще дитина! — Не смій бити! Вздовж вагону біг хлопчина ро ків десяти з розбитим обличчям. Кров лилася на подерту сорочку. — Держіть! Держіть його! — Уб’ю проклятого! — Та держіть же! За хлопчиком гнався робітник років п’ятидесяти, а інші робіт ники бігли за ним і намагалися стримати його. Пакько перейняв хлопчика і затулив собою. — Постривай, товаришу! Не маєш права так бити дитину! — Не маю!? — він має право красти мою пайку хліба? В мене дома восьмеро дітей і жінка хвора! - - Дядечку! Батечку рідний! Про шу, не дайте убити! Дядечку! Я не злодій! Я не хотів красти. В нас дома лишилися ще дві сестрички і маленький братчик. Тато і мама та дві сестрички померли в цьому ти жні. Я хотів урятувати моїх сестер і братика від смерти та й поїхав з хлопцями до міста. Напросив там трохи а міліція все забрала в ме не. З чим я мав вертатися? Тоді я і вирішив украсти ваш хліб. Я не подумав, що у вас можуть бути такі самі голодні діти, як і я! — Простіть мені. — Божуся, по мру, а більше ніколи не крастиму хліба! — хлопчик плакав, розти раючи сльози, кров і бруд по ли ці, а з ним плакали всі у вагоні. — Боже, зглянься над нами! До чого ми дійшли? — Гірше за дикого звіра стали. І де таке бачено, хто повірить?! ■—-Нема що їсти! Весна надворі, а сіяти нема що. — У сусідньому селі, — обіз вався один з робітників, поза вчора активісти замордували всю родину. Чоловік десь дістав мі шок зерна, привіз до хати та й за копав у клуні, а сусід підгледів і доніс. Так вони прийшли вночі, за ставили викопати зерно і в тій же ямі постріляли — його і жінку, а дівчинку восьми років живу вкинули в яму і засипали землею. — А у нас . міліція заарешту вала одних. Дітей своїх порізали та й поїли. — У імістах також не ліпше. Кру гом на вулицях лежать пухлі — продовжував третій. — Чи мертвий, чи ні, а міліція всіх скидає в яму. Окр. Рада СУА, Філядельфія 180.00 Галина Царинник, голова 11 Відділ СУА, Трентон 100.00 Оксана Микитин, голова 43 Відділ СУА, Філядельфія 100.00 Ірина Мамчин, голова 49 Відділ СУА, Бсфало 100.00 Марія Паньків, голова К я и г е м о ї ■— П ростоїш цілу ніч за хлібом і з нічим ранком ідеш на роботу. Так нанизувалися події, що від бувалися на весні 1953 року. — Сину! На тобі половину м оєї пайки, тобі і твоїм сестрам та бра тові! — сказав той, у кого хлоп чик украв хліб. — А другу поло вину, віддам своїм. Та прости мені, що я так дуж е вдарив тебе. — Д ядечку! Спасителю мій! ■— Я вік не крастиму! Я молитимуся за вас! Хлопчик схопив руку робітника і почав її цілувати. Робітник вий няв з кишені брудну хустину і п о чав обтирати кров і сльози на об личчі хлопчика. Хлопчина забув про біль і кров. Тримаючи хліб у руках, він дотуляв його до вуст, нюхав, притуляв до грудей і час від часу лизав. — Чому ти не їси ? З ’їж трохи. — Ні, я буду їсти разом з м о ї ми сестрами і братиком! — відпо вів хлопчик. — Вони чекаю ть на мене. Ой! які ж вони раді будуть! Спасибі вам, дядечку. Ніколи не забуду! Скільки житиму, буду за вас Б огу молитися! Е9 В'дд. СУА, Балтимор, збірка 108.09 Анна Стельмах, голобл 74 Відділ СУА, Шикаґо 100.00 Олена Турула, голова 76 Відділ СУА, Воррен 50.00 Оксана Омецінська, голова ЕЗЕКУТИВА СУА — Вже й додому недалеко. Т ре ба збиратися. П отяг притиш ував хід. П очався рух у вагоні. Готувалися до вихо ду. Ліхтар загас. їдкий сморід ви їдав очі. Сірий ранок заглядав у вікна вагону. О береж но притискую чи хліб до грудей, хлопчик разом з іншими посувався до виходу. Сірі тіні розпливалися в сірому тумані квітневого ранку. У країна, квітень 1938 р. ДЯКУЄМО... На наш заклик подарувати нам дав ні числа і річники „Нашого Життя“ відгукнулась п-ні Людмила Сердюк із Трентону і пожертвувала цілий комплет за pp. 1954—1971. Завдяки тому ми могли скомплетувати річники й обдарувати ними університетські бібліотеки в Канаді. Щиро дякуємо! Редакція „Нашого Життя44 Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не пе рестає вчитися, хоча б зовні він і зда вався бездіяльним. З афоризмів Гр. Сковороди Баняючи побудувати тривкі основи під журнал „Наше Життя44 Екзекутива СУА створила Запасовий Фонд. Пожертвами Відділів створимо підставу, на якій наш журнал зможе певно розвиватися й існувати. Бажаючи причинитися до Запасового Фонду й у відповідь на заклик 47 Відділу СУА — складаємо 500 дол. на ту ціль і кличемо ті Відділи, що в спро мозі зложити таку ж суму. Управа 43 Відділу СУА ім. Олени Пчілки у Філядельфії
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
