Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Коли, мовляв, заручена і вибира ється заміж, то навіщ о їй висока освіта? М арґарета згадує про це трохи з докором, але виясню є со бі ставлення батька фінансовими проблемами: в той час наступив, м абуть, провал однієї із чергових батькових бізнесових спекуляцій. Один рік у ДіП ов не був для Мар- ґарети щасливим. У коледж і вели ку ролю відігравало товариське ж иття, яке повністю концентрува лося в студентських братствах та сестрицтвах. Тут уперш е М арґаре- ta зустрілася з активною дискри мінацією — її не запросили в чл е ни ексклю зивного ,,сороріті“, що зр азу виключило її поза рямці то вариського ж иття студентської е- літи. Цей факт, а теж і те, що в -той час у Ню Й орку жив Лютер Кресман, переріш или, що М арґаре та після одного року покинула Д і Пов і перенеслася до Барнард ко ледж у в Ню Й орку. Барнард — це виключно жіноча ш кола. Т ут М ар ґарета знайш ла приязне і стиму лююче середовищ е, нав’язала тривкі друж би, що залиш илися ж и вими ціле життя, вибрала психоло гію, як головний предмет свого з а цікавлення та познайомилась з двома професорам и, що мали да- лекойдучий вплив на її пізніш у кар’єру. Це були — Р ут Бенедікт та Ф ранц Боас. У час, коли М арґарета одер ж увала свій перш ий університет ський диплом, у неї був уж е го товий плян на найближче м айбут нє: асистентура в департаменті е- кономіки й соціології у Барнарді, одночасна праця над здобуттям ма- ґістерки з психології (м агістер ський есей був на тему помірів інтелігенції серед італійських та американських дітей) та перш і кроки ґрадуаційних студій антро пології в проф есорів Боаса та Б е недікт. На перш ому місці в її пляні, одначе, було одруж ення з Лютером Кресманом. Вінчання від булося в 1923 році, традиційно в крузі родини та близьких прияте лів, Батько відрадж ував дочці таке раннє одруж ення. Замість заміж ж я, заохочував її до подорож і д о вкола світу і пропонував оплатити таку подорож — але М арґарета відмовилася^ Тоді батько, із свого боку, відмовився оплачувати Мар- ґаіреті дальш і студії. М олода пара студентів (Лю тер теж продовж у вав студії у соціологічному ф а культеті) боролася з фінансовими труднощ ами, але давала собі раду і в гармонійній співпраці плянува- ла дальш е майбутнє. М арґарета, за згодою свого чоловіка, зб ерег ла і після одруж ення своє дівоче прізвищ е; зробила вона це, як пи ше, не ,,із принципу", але просто як вільний вибір власного уподо бання. Лютер у своїх зацікавлен нях щ ораз більше віддалявся від теології і поринав у суспільні на уки, а М арґарета захопилася ан тропологією і рішила не вдоволи тися самим тільки теоретичним докторатом, але розпочати дослід ну працю в терені. П рофесор Б о ас пропонував сперш у М арґареті дослідж увати ж иття американських індіян, але вона зацікавилася полі незійськими народами, присвятила їм свою дисертаційну роботу та наставилась виїхати туди, щоб ближче пізнати й дослідити незна ні досі науці культури примітив них полінезійських племен. Н елег ко було в той час отримати ан тропологові стипендію на кош тов ну наукову експедицію, але тим разом батько М аргарети виявився щедрішим, як досі, та прийш ов із фінансовою допомогою . В 1925 році М арґарет Мід виїхала на свою перш у дослідну працю в терен, на острови Самоа на південному Т и хому океані. Д ослідж увати спосо би життя, які заникаю ть безпо- воротньо під натиском м одерної цивілізації — почесне, відпові дальне і трудне завдання. Молода, амбітна і недосвідчена дівчина їх а ла туди з думкою, щ о це — най кращ ий спосіб внести свій особи стий вклад у скарбницю лю дсько го знання. Д ев’ять місяців ж иття на Самоа — це був для М аргарети величезний життєвий та науковий досвід. Була сама ■— чоловік від бував тоді наукову подорож по Европі — жити треба було у най більш примітивних умовинах, по руч і серед місцевого населення, їсти їхній харч, вивчити їхню м о ву, здобути їхнє довір’я, а водно час зберегти здатність об’єктивної наукової обсервації та аналізи. М арґарет Мід мала точно визначе не завдання: дослідж увати ке культуру Самоа взагалі, а процес дозрівання дівчат-підлітків, щ об провірити, чи і в умовинах гарм о нійного, повільного, ненапруж е- ного життя серед щ едрої приро ди Самоа існують розлади років „бурі й натиску", притаманні під літкам наш ого західнього світу. Вислідом цього перш ого ви їзду в терен була книжка „Д озрівання на С амоа", що принесла молодій ав торці признання колеґ, науковий стаж та розголос, який виходив далеко поза межі наукового світу. М арґарет Мід не тільки дійш ла до висновку, що конфлікти дозріваль- ного віку є залеж ні від особливво- стей культури, але теж довела сво єю книжкою, що літературно об дарований антрополог може свою розповідь про різновиди людських культур донести до звичайного ін телігентного читача та примусити його до застанови, а то й до п ере вірки свого світогляду, до п ерео цінки вартостей. П оворот із П олінезії дав щ е й інші, непередбачені наслідки. На кораблі по дорозі до Америки М арґарет познайомилась з м оло дим психологом з Н ової Зелян- дії, що називався Ріо Форчюн, займався антропологічним дослі дженням племени чаклунів Д обу та мав безліч спільних з М арґаре- тою зацікавлень. Нове знайомство заверш илося романом, довело до М арґаретиної розлуки з Кресма ном та потім (в 1928 р.) до нового одруж ення. Після повороту до А- мерики М арґарет Мід отримала працю як асистент куратора етно логії в американському музею в Ню Й орку та опублікувала пару наукових праць. Але вже н езаб а ром взяла відпустку від праці в м у зею , щ об разом із Ріо провадити дослідну роботу серед примітивно го м елянезійського народу на о- строві М анус, біля Н ової Гвінеї. Р озлука з Кресманом мала ще й інший аспект: пляную чи своє життя з людиною, що мала бути протестанським пастором, М арґа рета бачила своє майбутнє в ото ченні великої родини. Тим часом, уж е в ранні роки подруж ж я вия вилось, щ о М арґареті трудно, а то навряд чи й взагалі можливо буде народити дитину: гінекологи вия вили, що в неї скривлена матка і перестерегли, щ о кож на вагітність закінчиться раннім пороненням. (Д окінчення буде) ВІДНОВІТЬ ПЕРЕДПЛАТУ! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
