Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Цікаве життя жінки антрополога Л1АРТА ТАРНАВСЬКА На американському книжковому ринку появилася недавно нова книга біографічного ж анру*, що її темою є небудення жіноча п о стать. М арґарет Мід, світової сла ви антрополог, одна із найбільш відомих ж інок-учених сучасної А- мерики, на порозі свого семидеся- тиліття — після багатьох ш ироко відомих наукових публікацій ■— написала книгу про себе — про своє барвисте, багатогранне ж ит тя. Книга має трудний для п ер е кладу заголовок: Blackberry Winter. „Б лекберіс“ — це ягоди, знані в нас як ожини або чорні смородини, а ,,блекбері вінтер“ ■— це час, коли цвіт ожин припадає інеєм, помороззю , час, коли зав’я зується плід. О ця ,,ожинна зим а“, оцей іней, що за зя зу є плід — це передвісники щ едрого збору, ба гатого врожаю. Такою „ож инною зимою" вваж ає М арґарет Мід свої ранні молоді роки. Н ародилася вона на початку двадцятого століття у високоосві ченій і заможній американській ро дині. Батько був проф есором -еко- номістом у П енсільванському уні верситеті, займався теоретичною науковою роботою , писав наукові праці. При тому в нього було в е лике зацікавлення гірничою п ро мисловістю, процесами добування золота (написав навіть книжку про історію золота) та перерібкою відпадків вугільного промислу (зорганізував невеличку фабрику, що продукувала брикети із вугіль них відпадків). Він теж був влас ником ферми в Ню Д ж ерзі, щ о з нею пов’язано чимало М арґарети- них споминів із дитинства. М арґа- ретина мати була жінкою інтелек туальних зацікавлень та активною громадською діячкою. Вона закін чила Чікаґський університет та працю вала над докторатом із со ціології, досліджую чи італійських іміґрантів у невеличкому містечку Гемонтон, у стейті Ню Д ж ерзі: родина Мідів переселилася туди саме на те, щ об уможливити ма- Margaret Mead, Blackberry Win ter; My Earlier Years. New York, Morrow, 1972. 305 p. тері ці досліди. М аргаретина мати мала кілька публікованих праць, а- ле докторату не вдалося їй довер шити. Була матір’ю п’яти дітей •— ж иття ставило інші вимоги й обо в’язки. Пані Мід активно вклю ча лася в різні громадські акц ії: у збірки грош ей на допомогу бідним і покривдженим, у всякі організо вані заходи поліпш увати цей світ для ближніх. Коли був вибір між купном нового килима і пожертвою на стипендійний фонд А мерикан ської А соціяції Університетських Ж інок, — пише М арґарет Мід, — мати завжди пробувала переперти видаток у громадську користь. В о на принципово ніколи не носила ф утер, варення з уживанням масла вваж ала зайвою екстравагантні стю, взагалі не прикладала ж одної ваги до розваг, приємностей та ж иттєвих комфортів. Уміла з тем- перементом виступати в обороні своїх принципів та проти соціяль- ної несправедливости. С луг трак тувала як індивідуальності з осо бистими правами та людською гід- інстю та вщ еплю вала їм ці понят тя навіть проти їх власної волі. З а лучені в книзі ф отограф ії пока зую ть вродливу молоду ж інку з м’якою теплотою в очах, а М ар- ґарета пише про свою матір, як про глибоконіжну істоту. Головним впливом у дитинстві М арґарети, одначе, була її бабу ся, батькова мати. Старш а пані Мід мала вже теж закінчену вищ у освіту та була вчителькою . Тоді, коли вона була молодою — це був для жінки неабиякий рідкісний здобуток. Залиш ивш ись передча сно вдовою із ш естилітньою дити ною, вона працю вала в ш колах, у- тримувала самостійно себе і сина, аж поки М арґаретин батько не з а клав власної родини. З того часу бабуня Мід жила з родиною сина та була домінуючою особою дому аж до своєї смерти. Вона займ ала ся господарством та вихованням дітей, зокрем а ж їхньою ранньою освітою. „Були роки, коли ми х о дили до ш коли", — пише М арґа рет Мід, — „але були роки, коли ми залиш алися вдома і вчила нас бабуня". Між п’ятим і сімнадцятим роком ж иття М арґарета провела тільки два роки в дитячому садоч ку, один рік у четвертій клясі га шість літ у „гай -ску л “. Ні батьки, ні бабуня не цінили високо шкіл, де дітей примуш увано проводити довгі години при письмових сто лах, у шкільних будинках. Зате родина часто використовувала та ланти місцевих спеціялістів, щ об вони давали спеціялізовані лекції дітям. І так діти Мідів у різний час вчилися рисування, малюнків, різь блення, ліплення, плетення кош и ків, столярських робіт тощ о. Роди на Мідів часто міняла місце пере бування: жили якийсь час у Філя- дельф ії, але більше на провінції — чи то в Ню Д ж ерзі, чи в П ен сільванії. Діти мали багато свобо ди: рання М аргаретина освіта включала, як вона згадує, не тіль ки виучування напам’ять довж е лезних поетичних текстів та без конечне жадібне читання книжок, але теж і багато бігання по п о лях і дорогах та лаж ення на д е ревах. Б абуня Мід була думки, що кожна дитина повинна виростати на фермі — і діти Мідів мали на году набиратись ж иттєвих м удро щів у сільськогосподарській атмо сфері, поруч із фермерськими ро бітниками та їх дітьми, у близько му контакті з природою. Гімназійні М арґаретині роки — це вже був час систематичної ф ор мальної освіти. На сімнадцятому році життя, в час своєї ґрад уац ії з „гай -скул “, М арґарета виявляла вже літературні зацікавлення, пи сала п оезії, розпочала писати п о вість та нав’язала знайомство і за ручилася з Лю тером Кресманом, молодим студентом, який, закін чивши коледж , плянував вступити до теологічної семінарії, щ об ста ти протестантським свящ еником. Вищі студії М арґарета почала в університеті ДіПов, в Індіяні. Ц і каво відмітити такий деталь: бать ко, сам проф есор університету, чиї не тільки друж ина, але навіть м а ти мали вже заверш ену універси тетську освіту, відмовився сперш у посилали М арґарету до коледж у.
Page load link
Go to Top