Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Цікаве життя жінки антрополога Л1АРТА ТАРНАВСЬКА На американському книжковому ринку появилася недавно нова книга біографічного ж анру*, що її темою є небудення жіноча п о стать. М арґарет Мід, світової сла ви антрополог, одна із найбільш відомих ж інок-учених сучасної А- мерики, на порозі свого семидеся- тиліття — після багатьох ш ироко відомих наукових публікацій ■— написала книгу про себе — про своє барвисте, багатогранне ж ит тя. Книга має трудний для п ер е кладу заголовок: Blackberry Winter. „Б лекберіс“ — це ягоди, знані в нас як ожини або чорні смородини, а ,,блекбері вінтер“ ■— це час, коли цвіт ожин припадає інеєм, помороззю , час, коли зав’я зується плід. О ця ,,ожинна зим а“, оцей іней, що за зя зу є плід — це передвісники щ едрого збору, ба гатого врожаю. Такою „ож инною зимою" вваж ає М арґарет Мід свої ранні молоді роки. Н ародилася вона на початку двадцятого століття у високоосві ченій і заможній американській ро дині. Батько був проф есором -еко- номістом у П енсільванському уні верситеті, займався теоретичною науковою роботою , писав наукові праці. При тому в нього було в е лике зацікавлення гірничою п ро мисловістю, процесами добування золота (написав навіть книжку про історію золота) та перерібкою відпадків вугільного промислу (зорганізував невеличку фабрику, що продукувала брикети із вугіль них відпадків). Він теж був влас ником ферми в Ню Д ж ерзі, щ о з нею пов’язано чимало М арґарети- них споминів із дитинства. М арґа- ретина мати була жінкою інтелек туальних зацікавлень та активною громадською діячкою. Вона закін чила Чікаґський університет та працю вала над докторатом із со ціології, досліджую чи італійських іміґрантів у невеличкому містечку Гемонтон, у стейті Ню Д ж ерзі: родина Мідів переселилася туди саме на те, щ об уможливити ма- Margaret Mead, Blackberry Win ter; My Earlier Years. New York, Morrow, 1972. 305 p. тері ці досліди. М аргаретина мати мала кілька публікованих праць, а- ле докторату не вдалося їй довер шити. Була матір’ю п’яти дітей •— ж иття ставило інші вимоги й обо в’язки. Пані Мід активно вклю ча лася в різні громадські акц ії: у збірки грош ей на допомогу бідним і покривдженим, у всякі організо вані заходи поліпш увати цей світ для ближніх. Коли був вибір між купном нового килима і пожертвою на стипендійний фонд А мерикан ської А соціяції Університетських Ж інок, — пише М арґарет Мід, — мати завжди пробувала переперти видаток у громадську користь. В о на принципово ніколи не носила ф утер, варення з уживанням масла вваж ала зайвою екстравагантні стю, взагалі не прикладала ж одної ваги до розваг, приємностей та ж иттєвих комфортів. Уміла з тем- перементом виступати в обороні своїх принципів та проти соціяль- ної несправедливости. С луг трак тувала як індивідуальності з осо бистими правами та людською гід- інстю та вщ еплю вала їм ці понят тя навіть проти їх власної волі. З а лучені в книзі ф отограф ії пока зую ть вродливу молоду ж інку з м’якою теплотою в очах, а М ар- ґарета пише про свою матір, як про глибоконіжну істоту. Головним впливом у дитинстві М арґарети, одначе, була її бабу ся, батькова мати. Старш а пані Мід мала вже теж закінчену вищ у освіту та була вчителькою . Тоді, коли вона була молодою — це був для жінки неабиякий рідкісний здобуток. Залиш ивш ись передча сно вдовою із ш естилітньою дити ною, вона працю вала в ш колах, у- тримувала самостійно себе і сина, аж поки М арґаретин батько не з а клав власної родини. З того часу бабуня Мід жила з родиною сина та була домінуючою особою дому аж до своєї смерти. Вона займ ала ся господарством та вихованням дітей, зокрем а ж їхньою ранньою освітою. „Були роки, коли ми х о дили до ш коли", — пише М арґа рет Мід, — „але були роки, коли ми залиш алися вдома і вчила нас бабуня". Між п’ятим і сімнадцятим роком ж иття М арґарета провела тільки два роки в дитячому садоч ку, один рік у четвертій клясі га шість літ у „гай -ску л “. Ні батьки, ні бабуня не цінили високо шкіл, де дітей примуш увано проводити довгі години при письмових сто лах, у шкільних будинках. Зате родина часто використовувала та ланти місцевих спеціялістів, щ об вони давали спеціялізовані лекції дітям. І так діти Мідів у різний час вчилися рисування, малюнків, різь блення, ліплення, плетення кош и ків, столярських робіт тощ о. Роди на Мідів часто міняла місце пере бування: жили якийсь час у Філя- дельф ії, але більше на провінції — чи то в Ню Д ж ерзі, чи в П ен сільванії. Діти мали багато свобо ди: рання М аргаретина освіта включала, як вона згадує, не тіль ки виучування напам’ять довж е лезних поетичних текстів та без конечне жадібне читання книжок, але теж і багато бігання по п о лях і дорогах та лаж ення на д е ревах. Б абуня Мід була думки, що кожна дитина повинна виростати на фермі — і діти Мідів мали на году набиратись ж иттєвих м удро щів у сільськогосподарській атмо сфері, поруч із фермерськими ро бітниками та їх дітьми, у близько му контакті з природою. Гімназійні М арґаретині роки — це вже був час систематичної ф ор мальної освіти. На сімнадцятому році життя, в час своєї ґрад уац ії з „гай -скул “, М арґарета виявляла вже літературні зацікавлення, пи сала п оезії, розпочала писати п о вість та нав’язала знайомство і за ручилася з Лю тером Кресманом, молодим студентом, який, закін чивши коледж , плянував вступити до теологічної семінарії, щ об ста ти протестантським свящ еником. Вищі студії М арґарета почала в університеті ДіПов, в Індіяні. Ц і каво відмітити такий деталь: бать ко, сам проф есор університету, чиї не тільки друж ина, але навіть м а ти мали вже заверш ену універси тетську освіту, відмовився сперш у посилали М арґарету до коледж у.
Page load link
Go to Top