Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— І от ви мені скажіть на ми лість Бож у, що з тими м ясорубка- ми робиться? — сказала О льга Архипівна. — Літаки ми робимо, ракети робимо, екскаватори різні робимо, а до мясорубки руки не доходять — дефіцит. Тут Ст-окаць- кий подалі од гріха почав ховати свою м ясорубку, ненароком зач е пив пакунок, що його поклав на стіл Сергій, і той важкий пакунок гримнув на ногу Пилипу Филоно- вичі. Той завив несвоїм голосом і застрибав по кімнаті на одній нозі. — Ой, скалічили, ой ногу р о з плескали! А там ще й мозоль! — Вибачайте, я не хотів! — бідкався Федя. — Знаю , що не хотіли, але м е ні від того не легш е. Щ о тут? Ган телі? — Ні, тут подарунок Галі, — підняв пакунок Сергій. — Мені, такий важ кий? — зд и вувалася Галя. — Але з легким серцем д ар у ється, — сказала Сусідка Тося. Сашко зробив припущ ення, що в пакунку золото, бо що щ е може бути таким важким? А Пилип Фи- лонович, якому було дуж е цікаво, що саме розплескало йому мозоль, вже нетерпляче розгортав п ак у нок. — Не золото, а блищить! ■— сказав він. Знаєте, що було в п акунку? В пакунку був модний нині дівочий пояіс із металевих кілець. Правда, занадто масивний. Тут, видно, на його виготовлення дефіцитного м е талу не жаліли. — Ой який гарний! — сплесну ла руками Галя. Толю кя подумав, подумав і хм икнув: — А як ти його носитимеш, т а кий важкий? ще гриж у наживеш. — Зате модний, — ледве втри муючи його в руках, сказала Галя. — Сам виточив! ■— похвалився Сергій. — І скільки ж отак м еталу к ра дуть? — спробував прикинути Мо- зель. — Хібаж тільки м еталу? — зітхнув Ващ ук. Практичний Федя Стонацький взявся підраховувати: — На екскаватор краденого по дрібницях металу вистачить. —- Ось твоя м ясорубка, — ска зав Ващ ук, вказую чи на пояс. ....Сергій обурився. А тоді зг а дав: — У нас днями в цеху хлопці знаєте що встругнули. На півлітра заклалися, що відро з, цеху через прохідну винесуть. І винесли! І як хитро! Націдили емульсії повне відро, несуть. На прохідній вохро- вець: „Куди емульсію н есете? “ А вони: ,,Нам трохи треба" „Не дозволяється", — каже. Емульсію вилив, а відро оддав. Сміху було!" Тут коментарі зайві. З життям в ,,С овєтах“ з його „поступом" — треба нам знайомитись. А ця г у мореска талановито написана — дає нам образ з сучасного ж иття в Україні. Видрукована ця гумореска, як вже було сказано в ж урналі „ Р а нок" — Громадсько-політичний і літературно-худож ній ілю строва ний ж урнал („н а украінском язи- к е “ ) — центрального комітету ЛКСМУ. Чч: 4, 5 і 6 за 1972 р. Н. М. Із листів до Редакції ПРО НАШІ ВЕЛИКОДНІ ЗВИЧАЇ Наших троє дітей: Оксана, Надя й Андрій (усі одружені) поселилися в стейті Джорджія. Причина: праця у Вестерн Електрік. В окруженні немає там українців, а тим самим і україн ської церкви. Але діти зберігають українські традиції і вплітають їх у свій побут. Велике зацікавлення, на приклад, вніс Великодній кошик із СВЯЧЄНИІМ, що вони принесли до римо- католицької церкви. Священик умі стив кошик на столі-престолі, на яко му правив Службу Божу, виголосив осібну проповідь про цей дуже гар ний звичай посвячення харчів і за охочував до наслідування того зви чаю. Жіноцтво, заохочене такою про повіддю священика, відразу присту пило до власниць кошика — Оксани, Наді й Елі та зацікавилися, що там у тому кошику є. Очевидно, дістали всі потрібні пояснення. В останньому листі пише Надя: ,,В американській газеті, що виходить в Атлянті, подали припис паски з по ясненням, що це є страва, виконана з сира і журавлини. Написала я їм, що паска ■—■ це наше обрядове печиво на Великдень. Згадала при тому, що українці святять її, описала прн тому писанки і крашанки. Залучила до ли ста листівку з писанками й одну з моїх знимок — Великодній кошичок, готовий до посвячення, і вислала. При кінці листа побажала редакції газети щасливих свят і подала також наш Великодній привіт „Христос Во- скрес!“ та значення його. Прийшла відповідь з „Атланта Джорнал“ : Thanks for your letter. I found it very interesting and it gave me an idea. Do you think we might be able to do a story next year just before Easter? I think it would make an interesting feature explaining some of the customs and food you asso ciate with Easter. Perhaps you would be willing to bake a few of the tra ditional foods for us to photograph and would share the recipes wiith us. Let me know your feelings about this. v Sincerely Nina Vollertsen Pood Editor А тепер Надя журиться приписом на паску. Чи не могли б Ви, пані ре дакторко, подавати такі приписи не лиш на Великдень, але й на Різдво. Напевне маєте їх уже готові в англій ській мові. Коли б я їх дістав, то міг би відбити дітям до використання. Роман Тимчук Як гарно, що Ваші рідні так збері гають нашу традицію і пишаються нею. Видно, що в рідному домі вщі- плено їм пошану й любов до нашої старовини. Приписів на паску й інше обрядове печиво є багато. Наш 12 Відділ СУА ім. Олени Пчілки в Клів ленді видав книжечку обрядових страв англ. мовою і це Вам напевне послужить. Подаємо такі приписи та кож у нашому журналі, отже з того вони також можуть користати. Ред. ДЯКУЄМО... Пані Уляну Любович, редакторку „Нашого Життя", просимо прийняти щиру подяку за прочитання на шир ших сходинах нашого Відділу есею про письменницю Катрю Гриневиче- ву. З тієї нагоди пересилаемо 10 дол. на пресовий фонд Н. Ж. Управа 82 Відділу СУА Бронкс, Н. И. Д ва рази дає. хто скоро дає!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
