Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— І от ви мені скажіть на ми лість Бож у, що з тими м ясорубка- ми робиться? — сказала О льга Архипівна. — Літаки ми робимо, ракети робимо, екскаватори різні робимо, а до мясорубки руки не доходять — дефіцит. Тут Ст-окаць- кий подалі од гріха почав ховати свою м ясорубку, ненароком зач е пив пакунок, що його поклав на стіл Сергій, і той важкий пакунок гримнув на ногу Пилипу Филоно- вичі. Той завив несвоїм голосом і застрибав по кімнаті на одній нозі. — Ой, скалічили, ой ногу р о з плескали! А там ще й мозоль! — Вибачайте, я не хотів! — бідкався Федя. — Знаю , що не хотіли, але м е ні від того не легш е. Щ о тут? Ган телі? — Ні, тут подарунок Галі, — підняв пакунок Сергій. — Мені, такий важ кий? — зд и вувалася Галя. — Але з легким серцем д ар у ється, — сказала Сусідка Тося. Сашко зробив припущ ення, що в пакунку золото, бо що щ е може бути таким важким? А Пилип Фи- лонович, якому було дуж е цікаво, що саме розплескало йому мозоль, вже нетерпляче розгортав п ак у нок. — Не золото, а блищить! ■— сказав він. Знаєте, що було в п акунку? В пакунку був модний нині дівочий пояіс із металевих кілець. Правда, занадто масивний. Тут, видно, на його виготовлення дефіцитного м е талу не жаліли. — Ой який гарний! — сплесну ла руками Галя. Толю кя подумав, подумав і хм икнув: — А як ти його носитимеш, т а кий важкий? ще гриж у наживеш. — Зате модний, — ледве втри муючи його в руках, сказала Галя. — Сам виточив! ■— похвалився Сергій. — І скільки ж отак м еталу к ра дуть? — спробував прикинути Мо- зель. — Хібаж тільки м еталу? — зітхнув Ващ ук. Практичний Федя Стонацький взявся підраховувати: — На екскаватор краденого по дрібницях металу вистачить. —- Ось твоя м ясорубка, — ска зав Ващ ук, вказую чи на пояс. ....Сергій обурився. А тоді зг а дав: — У нас днями в цеху хлопці знаєте що встругнули. На півлітра заклалися, що відро з, цеху через прохідну винесуть. І винесли! І як хитро! Націдили емульсії повне відро, несуть. На прохідній вохро- вець: „Куди емульсію н есете? “ А вони: ,,Нам трохи треба" „Не дозволяється", — каже. Емульсію вилив, а відро оддав. Сміху було!" Тут коментарі зайві. З життям в ,,С овєтах“ з його „поступом" — треба нам знайомитись. А ця г у мореска талановито написана — дає нам образ з сучасного ж иття в Україні. Видрукована ця гумореска, як вже було сказано в ж урналі „ Р а нок" — Громадсько-політичний і літературно-худож ній ілю строва ний ж урнал („н а украінском язи- к е “ ) — центрального комітету ЛКСМУ. Чч: 4, 5 і 6 за 1972 р. Н. М. Із листів до Редакції ПРО НАШІ ВЕЛИКОДНІ ЗВИЧАЇ Наших троє дітей: Оксана, Надя й Андрій (усі одружені) поселилися в стейті Джорджія. Причина: праця у Вестерн Електрік. В окруженні немає там українців, а тим самим і україн ської церкви. Але діти зберігають українські традиції і вплітають їх у свій побут. Велике зацікавлення, на приклад, вніс Великодній кошик із СВЯЧЄНИІМ, що вони принесли до римо- католицької церкви. Священик умі стив кошик на столі-престолі, на яко му правив Службу Божу, виголосив осібну проповідь про цей дуже гар ний звичай посвячення харчів і за охочував до наслідування того зви чаю. Жіноцтво, заохочене такою про повіддю священика, відразу присту пило до власниць кошика — Оксани, Наді й Елі та зацікавилися, що там у тому кошику є. Очевидно, дістали всі потрібні пояснення. В останньому листі пише Надя: ,,В американській газеті, що виходить в Атлянті, подали припис паски з по ясненням, що це є страва, виконана з сира і журавлини. Написала я їм, що паска ■—■ це наше обрядове печиво на Великдень. Згадала при тому, що українці святять її, описала прн тому писанки і крашанки. Залучила до ли ста листівку з писанками й одну з моїх знимок — Великодній кошичок, готовий до посвячення, і вислала. При кінці листа побажала редакції газети щасливих свят і подала також наш Великодній привіт „Христос Во- скрес!“ та значення його. Прийшла відповідь з „Атланта Джорнал“ : Thanks for your letter. I found it very interesting and it gave me an idea. Do you think we might be able to do a story next year just before Easter? I think it would make an interesting feature explaining some of the customs and food you asso ciate with Easter. Perhaps you would be willing to bake a few of the tra ditional foods for us to photograph and would share the recipes wiith us. Let me know your feelings about this. v Sincerely Nina Vollertsen Pood Editor А тепер Надя журиться приписом на паску. Чи не могли б Ви, пані ре дакторко, подавати такі приписи не лиш на Великдень, але й на Різдво. Напевне маєте їх уже готові в англій ській мові. Коли б я їх дістав, то міг би відбити дітям до використання. Роман Тимчук Як гарно, що Ваші рідні так збері гають нашу традицію і пишаються нею. Видно, що в рідному домі вщі- плено їм пошану й любов до нашої старовини. Приписів на паску й інше обрядове печиво є багато. Наш 12 Відділ СУА ім. Олени Пчілки в Клів ленді видав книжечку обрядових страв англ. мовою і це Вам напевне послужить. Подаємо такі приписи та кож у нашому журналі, отже з того вони також можуть користати. Ред. ДЯКУЄМО... Пані Уляну Любович, редакторку „Нашого Життя", просимо прийняти щиру подяку за прочитання на шир ших сходинах нашого Відділу есею про письменницю Катрю Гриневиче- ву. З тієї нагоди пересилаемо 10 дол. на пресовий фонд Н. Ж. Управа 82 Відділу СУА Бронкс, Н. И. Д ва рази дає. хто скоро дає!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
