Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Невільник — металева скульптура із знайдених предметів — Ака Перейма Slaive — sc u lp tu r e b y A k a P e r e y m a як елемент абстрактної компози ції. Інколи це тільки малярська композиція, але на інших малюн ках це ілюстрація якогось віру вання. Деякі мають містично-релі гійний характер. Знайдемо тут пи санку, яку кладуть під вулик, на могилі або на порозі — це має о- хороняти від зла. То знову яйце як дар принесений птахом-богом сонця. Кольорит збережений та кий, з яким виросла, тобто кольо ри писанок чи тканин. Раніше тематикою, яка її ціка вила, було свято їва'на Купала й усі зв’язані з цим вірування, а навіть назви, які збереглися в па м’яті ще з дитинства та діяли на її уяву, як ось „Лиса гора", ,квіт ка щаістя". Це свято в’язалося із переломом весни і літа, із найдов шим : У ; році днемі: : - : : - - ■ г: - 1 Рівнобіжно із малюванням мист киня цікавиться скульптурою. Спочатку це глина. На виставі у Ню Йсрку бачимо теж її керамічні праці. Далі працювала над скульп турами ліпленими з кусків дерева. І тут не без впливу дитинства. У бабусиній хаті голуб склеєний із патичків мав берегти від злого. Коли тут у Америці згоріла їхня хата, то дерев’яні скульптури за лишились йепошкоіджені вогнем. Зацікавлення скульптурою не скінчилося на ліпленні з дерева. Творить вона металеві скульптури та конструкції із т. зв. „знайдених предметів". Дома ціле подвір’я за сипане тими предметами. На скеле ті з металю розміщує, згідно з естетичним смаком, знайдені пред мети. Від трьох літ займається скульптурами з нового металю. Для цього теж треба було студій і в 1966 році пішла до школи вчи тися споювання металів. Скульптуру із нового металю Починає від шкіцу, потім робить модель з тектури, який віддає до школи, де є машина для обтинан- і7я металю. Того роду праці були показані на виставці „великих скульптур" в Клівленді, в Блоссом Мюзік Сентер. Цими скульптурами пані Ака займається досі. Враження з ранньої молодосте зв’язані з рідною країною, її ми стецтвом повір’ями залишили гли бокий слід у душі і думці мисткині. Вона раз-у-раз стверджує, що як раз це натануло її на такий зміст чи форму її праць. Має теж для неї значення поділ року на чотири пори, як було на батьківщині. Як жінки, що осінню і зимою пряли чи ткали, так і свою роботу вико нує вона взимі, а таку, що вима гає праці надворі — весною і восе ни. Літо це час на відпочинок. То ді ціла сім’я живе разом на своїй фармі. Цей відпочинок напевно є творчим, бо тоді назрівають, вино шуються ідеї і пляни, яких реалі зація припаде на осінь, зиму й ве сну. У своїх мистецьких зацікавлен нях пані Ака не одна в сімї. Свою сестру Таню Осадцу, яка має теж величезну колекцію писанок вва жає вона найкращим знавцем пи- санчарства. Сестрінка Ірма закін чує студії мистецтва у Єйлському університеті. Найстарший син пані Аки, який саме закінчує студії фільмового мистецтва, приготов ляє працю про Довженка. Брат Юстин Клим, відомий архітект, жи ве в Торонті. На мистецьку особовість Аки Перейми зложилися, крім вродже них здібностей, ще й інші ЧИННИ КИ. Хоч давно виїхала з рідних земель, то її свідомість глибоко позначекіа близьким співжиттям з народнім мистецтвом - писанчар- ством, з побутом, віруваннями та природою. Як уже згадано, її заці кавлення мистецтвом знайшло під тримку її чоловіка, який не тільки акцептував її творчість, але ство,- ркхвав умовини для студій і дли праці. Ціла атмосфера цієї ми стецько, обдарованої сім’ї — це теж один із чинників, які дають і будуть давати Підтримку цій пов ній енергії, динамічній, із широки ми зацікавленнями мисткині. І з л и с т ів д о р е д а к ц ії Торонто, 22 травня 1973 р. Високоповажана Пані Редакторко! В журналі „Наше Ж иття“ з місяця квітня 1973, ч. 4, в інтерв’ю „Успіхи нашої молодої дириґентки“, не пода но також дуж е важливої вістки: Хо ри чоловічий „ГІрометей“, дівочий „Діброва" та оркестра „Батурин“ є при Осередку Спілки Української Мо- лоді-Торонто, діють, працюють уже 25 років. Ті три музичні ансамблі є під проводом відомого диригента п. Василя Кардаша. Щ иро дякую за доповнення З пошаною Марія Левко член хору „Діброва" *** У 10-РІЧЧЯ СМЕРТИ ОЛЕНИ СТЕПАНІВ-ДАШКЕВИЧ 11 липня ц. р. припадають Ю'-ті ро ковини смерти великої українки — проф. д-ра Олени Степанів-Дашкевич, хорунжої УСС. Колишні учениці По кійної та її знайомі й товариші зброї УСС повинні зійтися на поминки в найближчу неділю в липні на Союзів- ці чи в Гантері, щоб спом’янути не злим, тихим словом свою зразкову вчительку, що виховала в патріотич ному дусі так багато наших дівчат, які займають тепер провідні місця в українському організованому житті. Варто видати її портрет, пропам’ятну книжку з докладним життєписом та Д О НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1973 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
