Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Не спімо на сторожі ЛЮБОВ ВОЛИНЕЦЬ Одно із завдань культурно-освіт ньої праці Союзу Українок Амери ки це пізнання і плекання україн ської культури. Протягом десяток років це завдання було виконува не різними способами, на різних інтелектуальних рівнях. Завжди залежно від часу, обставин та по треб. Важко відтворити нам точ ний образ культурно-освітньої праці з-перед 35 чи 45 років, хоч загальні риси маємо. Проте, сього днішню культурно-освітню працю поодиноких Відділів, Округ та ці лої Організації можемо накресли ти й відмітити всі позитивні та не гативні явища. Найбільша відповідальність за переведення культурно-освітніх завдань організації припадає на у- праву поодиноких Відділів, бо во ни мають безпосередній контакт із своїм членством, знають його уподобання та зацікавлення і від повідно до цього приготовляють програму. Вміло ведена праця Від ділів зможе навіть з дуже зрізнич- кованої групи членок створити о- дну суцільну, яка буде ввесь час рости інтелектуально, поглиблю вати своє знання і вкінці домага тися від свого проводу цікавої як теж глибокої змістом програми. Тому всі зміни у підході до програ ми, коли вони зроджуються при Відділах, майже завжди увінчують ся успіхом, бо це йде з нутра. З другого боку, у Відділах, яких програма все однакова, готові до повіді перечитуються з року в рік, членки нічого не користають, лиш нарікають, що нудно, нецікаво. Дуже часто членки таких відді лів воліють робити буфети на різ ні громадські цілі, ніж сидіти на нудних сходинах. Не диво тоді, що громадянство трактує нас як тих, які „роблять добрі буфети". Але ж ми поважна організація і маємо великі заслуги перед громадою хоч, на жаль, не завжди належно оцінені. Ми маємо теж заслуги пе ред українським народом, але має мо теж обов’язок супроти свого народу. Чейже архіви, бібліотеки на Україні горять. Молода група інтелектуалістів та науковців, яка мабуть зродилась з духу тих дія чів української культури, що бу ли знищені в тридцятих роках, теж гине. Нові арешти, тюрми, заслан ня! Хто ж упімнеться за них? Хто ж стане на сторожі? Ми бе ремо участь у маршах, протестах, але скільки з нас пізнало твори тих, в обороні яких ми маршуємо і протестуємо? Володимир Винкиченко сказав: „Чудний наш народ: і сильний і сумний, мав героїв і ніхто їх не знав, усе життя жадав волі і все життя жив рабом, утворив багат ство пісні і сам її не знає“. В цих словах криється сумна правда. Дійсно глибоке пізнання і пле кання української культури є ко нечністю для нас. Коли ми про це не подбаємо, хто за нас буде тру дитись і хто передасть це знання нашим дітям? Приступаючи до на шої праці пам’ятаймо слова Вин- ниченка. Цей рік багатий на святкування річниць письменників, письмен ниць, громадських діячок, науков ців і подій історичного значення. Очевидно, що всіх річниць, які подамо, неможливо відсвяткувати, бо нема на це стільки часу. Проте, це дасть нагоду відділам вибрати до своєї програми такі святкуван ня, які найбільш їм відповідати муть. Культурно-освітні матеріяли з централі мають служити як допо міжні матеріяли для Відділів та О- круг. Ми стараємося менше поси лати готові доповіді, а більше зо середити свою увагу на джерель них статтях, споминах, вибірках з творчости ітд. Цього року припадають річ ниці таких письменників і пись менниць: Катря Гриневич (1875— 1947), Любов Яновська (1861 — 1933), Леонід Глібів (1827 -—1873), Степан Руданський (1838— 1873), Сидір Воробке- вич (1838— 1903), Микола Хви льовий (1893— 1933), Михай ло Коцюбинський (1864— 1913). Теж треба відзначити річниці та ких діячок як Марія Грушевська (1870— 1953), Катерина Грушев ська (1900—1953), 10-ліття смер ти Олени Степанів, 30-ліття смер ти Хариті Кононенко, 125 ліття з дня народження Олександри Єфи- менкової — видатного історика. У січні сповнилось 80 років Ганні Дмитерко Ратич учас ниці визвольних змагань. Велич ним святом повинно випасти 100-ліття з дня народження світо вої слави співачки Соломії Кру- шельницької. Століття з дня за снування Наукового Товариства Шевченка теж припадає цього ро ку, і хоч ніхто краще не відсвят кує це як — саме товариство, про те нас повинна зацікавити жіноча постать а саме Єлисавета зі Ско ропадських Милорадович, яка стала при заснуванні товариства меценатом НТШ і подарувала ве лику суму грошей для закуплен- ня друкарні. В рік, коли посилились репресії на Україні, припадає 40- ліття голодової трагедії. Матеріялу для програм є багато, тільки треба завзятих рук, які б за них взялись і перевели в жит тя. Якщо ми чітко усвідомимо со бі наш обов’язок, тоді завдання не будуть такі трудні. Памятаймо одне — не спімо на сторожі! Підвишка передплата Х оч ми в ж е д ав н о за п ов ід ал и п ідви ш к у передп лати н аш ого ж у р н а л у в 1973 р оц і із 6 д о л . д о 7 д о л ., п р от е багато н аш и х читачок у с е щ е впл ачуе дав н ю нал еж н ість . Д у ж е п р оси м о усв ідом и ти с о б і цю підвиш ку, д о я к ої ми бул и п р и н ев ол ен і р о с т о м цін п а п ер у , д р у к у і п о ш т о в и х оплат. Т ак ож наш і читачки н е пам’ятаю ть п р о т е , щ о б при зм ін і а д р е си вплатити нал еж н ість 25 центів. П роси м о н е за б у в а т и т о го . АДМІНІСТРАЦІЯ „НАШОГО ЖИТТЯ" 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1973 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
