Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
редати його молодим, хто мав ща стя перебувати під її впливом. Її батько, вихованець єзуїтської колегії (гімназії), а потім Духов ної Семинарії у Львові, може са ме через протест єзуїтського — отже у нас — польонізаційного виховання та проти заскорузлости й сервілізму, що панували тоді в Духовній Семинарії, став найгаря- чішим народовцем-патріотом і пе редав це дітям. Його найстарший син, Володимир, відомий піублі- і;кст-економіст, а також добрий лі тературний критик, помер досить молодо, застудившись на „зато ченні", коли (віз свого сина до да лекої лемківської церкви христи- ти; а проте, він залишив свій три валий слід у становленні укр. політичної й культурної думки в Галичині: він мав тісні зв’язки з наддніпрянською Україною, нав'я зував нитки порозуміння між Дра- гомановим, українським неофітами з студентського Журнала „Друг" та віденською „Січчю" (М. Г.. Бернштейн: „Українська Літера турна критика 50— 70 рр.“, Київ, 1959). Від нього приходили листи і книжки до Голгіч, родинного гніз да, де жила його численна рідня, на яку він мав великий вплив. Сидора Паліїв виростала вже в добі перших виступів Н. Кобрин- ської, заоновин (1889 р.) Това риства Руських Жінок у Станісла вові, якого співосновницею була старша сестра Сидори, вчителька Текля. Кобринську, як відомо, не вдоволив дальший напрямок това риства—— однобічного консерва тивного гуманітаризму тоді, як вона бажала поширити світогляд нашого жіноцтва на загальні спра ви — головно через відповідні ви дання, зацікавити його всіма ас пектами життя народу, а в тому й піднесення становища жінки на вищий духовий та економічний щабель. Тому її першим дальшим почином було видання, разом з Оленою Косач-Пчілкою, аль манаху „Перший Вінок", що й до сьогодні не втратив своєї вартости; так глибокими студіями Кобринської про жіноче положення у світі й у нас., як і до брими літературними; творами. Там друкувалось велике оповідання Сидори Паліїв „Попався в сіти“, що його дуже добре оцінив Іван Франко, редактор альманаху, а по тім висказував жаль, що вона, за госпсдииськими зайняттями, за кинула літературну працю, змар нувала овій талант. Мені здається, що Сидора Па ліїв не змарнувала талантів, даних їй Богом. Вона перенесла їх у сферу особистого впливу на ото чення, зокрема на молодь, не тіль ки на своїх дітей, але й на їхніх кузенів та товаришів, що там вліті бували. Звичкою цього дому було голо сне читання, і робила це невідмін- но тета Дорця, в їдальні, в пообід- ну пору. Подією дня був прихід „Літера- дурно-Наукового Вісника", що по^ являвся тоді їв Києві. Його читали „від дошки до дошки від поезій Олеся, до рецензій Євшана і куль^ турної хроніки. Милого, з гарною модуляцією голосу тети Дорці слухали це тіль ки дві її сестри, що постійно пе ребували вліті у Перевізні: Павли- на Дуткевич, тоді вже вдова по гім назійному вчителі — дуже розум на й незвичайно начитана жінка^— та неодружена, найстарша 8 живу чих (після смерти Зиновії Бура- чинської) Олена, що обшивала всю родину, а жила з учителькою Теклею у Станис лавові. До речі, тета Теця, про яку була згадка, як про співзасновницю Товариства Руських Жінок, була типовою е- мансштанткою тих часів. Коротко стрижена, резолютна, свої вакації, маючи якісь клопоти з ногою, во на стало переводила на півдні Ав стрійської монархії або в Італії. (Докінчення буде) ПОСМЕРТНА ЗГАДКА ДІТРОЙТ, МИШ. Дня 24 лютого 1973 р. переста ло битися ще одне серце Матері. Відійшла від нас Святослава Бере- зовська з Витвицьких. Покійна бу ла обдарована творчим таланом і працювала з молоддю. Приготов ляла вистави, творила монтажі, ча сто сама виступала чи то в якій ролі, чи з чутливими деклямація- ми. Також присвятила багато часу нашим найменшим. Провадила са дочки і мабуть не має дитини в у- країнській родині Дітройту яка не завдячувала б їй свої перші кроки передшкільного віку. По першому недомаганні серця залишила працю, але при стрічі не оминула жодної дитини без ласка вого слова. Тому і не диво, що на болючу вістку про передчасну смерть дорогої Вчительки шкільні діти взяли участь в похороні і приступили до Причастя в Її па м’ять і пошану. До останньої хвилини життя ці кавилася подіями в світі, боліла над незгодою наших чільних чи талановитих людий. Не могла по годитися із думкою, чому вони не можуть знайти спільної мови, коли кожний із них є вартісний і потрібний. Цінила людей ясної думки, що йдуть прямою дорогою і працюють чесно на суспільному полі. Інж. Д. Березовський був основ- ником, як і довголітнім головою, Рідної Школи в Дітройті. Доня Христина учить в Рідній Школі і працює в СУА. Син Олег активний у Пласті, як командант таборів, а тепер є гніздовим. Передчасна смерть по дуже по важній операції серця не дала змоги Святославі дочекати закін чення студій сина Олега. На жаль нитка життя обірвала ся. Спочила Святослава під кити цями червоних рож, символом щи рої любовіи і пошани до Неї. Залишила у великому смутку не тільки родину, але і все гро мадянство Дітройту і всю україн ську громаду взагалі, хто тільки знав Її. Замовляйте АЛЬБОМИ ВЗОРІВ Українські Народні Вишивки Видання СУЛ Серія 3 1 4 Десять таблиць узорів Ціна 2 дол. за 1 альбом Замовляти в Централі СУ А Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
