Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXX ВЕРЕСЕНЬ, 1973 ВЕРЕСНЕВЕ Дивно скоро промайнуло цьогорічне літо, обдарову ючи нас начебто на прощання особливо гарячими, воло гими та душними днями. У другій половині серпня приїхали до ЗСА гості з Ав стралії: Зоя Когут та Ірина Кобзяр-Залеська. Сатиричні вірші пані З о ї знаємо з „Лиса Микити", а теж з окремої збірки, що вийшла друком під заголовком „Культурні арабески". Ми раді, що Серед сучасних сатиричних поетів, на чолі з Бабаєм, блистить теж дотепом жіноче перо З о ї Когут. Але не тільки сатира є в засягу ї ї таланту. Побіч містимо вірш, який написала вона з нагоди відвідин на шого Патріярха Кардинала йосифа в Австралії. Це доказ всесторонности її таланту й світогляду. Разом із нею приїхала акторка Ірина Кобзяр-Залеська. Обі гості відвідають різні осередки нашого поселення, де виступлять у власній програмі із скечами, віршами тощо. Будуть вони гістьми різних організацій, але передусім Від ділів Союзу Українок. Хто ж не матиме нагоди познайо митися з ними особисто, тому розкажемо про них у на ступному числі „Нашого Життя". Тим часом вітаємо го стей і бажаємо усміху й успіху. З приходом осени оживає організаційне життя. Ка- лендарець імпрез густо заповняється заплянованими допо відями, панелями, нарадами. Головна Управа СУА й ї ї референтки надсилають свої статті, вісті, обіжники. Болюча справа музейної збірки СУА — одна з найважливіших. Треба звернутися до цілої нашої спільноти, щоб громадська опінія підсилила ста рання СУА про забезпечення такої цінної збірки, яка ма- лощо не опинилася на вулиці, без приміщення. Наш журнал і фонди на його видавання, а особливо ,Запасовий Фонд" — справа преважлива. Американські журнали черпають свої фінанси з дорогих оголошень, а ті, що їх видають неприбуткові організації, існують із дотацій тих організацій. Із самого розпродажу й перед плати ніякий журнал існувати не може, отже і наш не є вийнятком, а мусить мати свою фінансову базу. Запля- новано запасовий фонд „Нашого Життя" в сумі 50,000 долярів. Висліди ц ієї акції будемо містити постійно у „Ві стях з Централі". Відділи змагаються за першенство: ко трий Відділ чи Округа зложить найбільше на ту ціль. Зближаємося до 50-ліття СУА. Конвенційний Комітет починає діяти, але Відділи теж мусять готовитися д о свят кувань. Насамперед повинні зладити історію свого Відділу і до цього треба взятися, не відкладаючи. Вісті з України невеселі. Але на тлі тих вісток про посилену русифікацію, про боротьбу за право до рідної мови подивімся на себе. Яке наше відношення до своєї мови й культури тут, у цій вільній країні? ЗОЯ КОГУТ ВІЗИТА ПАСТИРЯ (Кир Й осиф ові Сліпому) З нагоди другого приїзду нашого Патріярха, Блаженнішого Йосифа Сліпого, в лютому 1973 р. до Мелборну Бредеш життям — байдуже і безкрило, Десь в натовпі розтоптана пилина... І раптом — відчуваєш дивну силу! І раптом — розправляєш гордо спину, І голову підносиш: Ти — людина! Ти — частка вічности! Тобі дано любити, Тобі дано — дивитися на небо! Тобі дано — твій клаптик того світу, Світлішим залишити після себ е!. . Тобі дано боротись і горіти! Тобі дано... А ти бродив б е з с и л о ... Хто ж міг в тобі надії воскресити? Хто поглядом підніс твій зір від пилу? Лиш сильний духом міг малу людину Так сколихнути!.. Усміх Ваш... Обличчя. . . Хто зрозумів, що в день цей, в цю хвилину, Ходив між нами Велетень сторіччя, І Син Великий — України?.. Вакаційні спогади знайшлися на наших сторінках у формі допису молоденької учасниці „Пластових стежок культури" з мандрівки по Греції. Як звичайно, згадуємо минувшину — віддаємо шану письменниці-сеньйорці Ользі Коренець і містимо спогад з театрального життя. Деякі статті й дописи викличуть, думати треба, ре акцію читачок, наприклад, допис про паперові тарілки на прийняттях. Відгукніться! На жаль, не вдалося нам повністю дігнати час. „Наше Життя" все ще не доходить до читачок у пору. Це наша жура і в цьому напрямі далі мусимо змагатися з пере шкодами. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1973 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
