Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Молоді про поезію молодих з іи х збережуть свою актуаль ність, другі стануть історичним матеріялом. JI. Б. * Д-р Іван О. Максимчук: Нарис історії роду Петрушевичів. Шика ґо 1967. З передмовою о. І. Со- хоцького. Ст. 288. Ця єдина у своєму роді книж ка є більш ніж родинною хроні кою. Постала вона первісно з за цікавлення спадщиною, що ї'ї ма ли залишити в Америці два пред ставники того роду. Рід Петруше вичів походить із Литви, отже спо- рідкення з литовською лінією тру дно було доказати. Але самі пошу кування дали масу матеріялу. Це й спонукало ентузіястів продов жувати роботу. Основний огляд роду Петрушевичів зробив автор, а його сильветку опрацював о. Ісиїдор Сохоцький. Та окремим, дуже цікавим розділом книжки є праця Юліяна Максимчука про вище згаданих Петрушевичів — емігрантів, що прибули в 1835 р. до Америки. Вони включилися в збройну боротьбу американської армії проти мексиканської інвазії Тексасу і там загинули. їхні пріз вища вириті поміж іншими жер твами цієї війни на нагробних пли тах в Ля Багія, недалеко форту Г оліяд. В основній праці д-ра І. Максим чука про рід Петрушевичів при ділене окреме місце видатним по статям того роду, а саме — о. кри- лошанинові Антонові Петрушеви- чеві й др-ві Євгенові Петрушеви- чеві, президентові ЗОУНР. Для на ших читачок цікаво відмітити жі ночі постаті того роду. Особливе місце признано письменниці, пе дагогові й діячці Константині Ма- лицькій, педагогові й голові СФУЖО Олені Залізняк, гром. ді ячці Неоиілі Селезінці. JI. Б. НА ПРЕСОВИЙ ФОНД Н. Ж. Для вшанування пам’яти бл. п. Ан ни Слободян зложили: 10 дол. — Роман Слободян; 5 дол. — Розалія Бойчук; по 2 дол.: Ірина Левицька, Ярослава Гусак, Марія Гульник, Марія Френкевич, Марія Крайц, Олена Пухта, Юлія іПолянська, Анна Голман, Марія Хитра, Анна Кемпа, Ольга Левчик, Ольга Г р а б .— Разом 39 дол. Щ ире Спасибі! „Молодіжна Секція Союзу Україн ських Журналістів Канади14, яка не давно постала в Канаді, пересилає раз на місяць низку статтей до голов ніших українських часописів у Кана ді, а теж і ЗСА. І так „Наше Життя“ одерж ало декілька статтей. Щ об ма ти образ, як працює ця секція, ми покористувалися однією із присла них статтей і містимо ось тут рецен зію, яку ми від них одержали. Ви брали ми якраз цю річ, бо її авторка — це молода журналістка і поетка Ірина Макарик, отже жінка близька нашому жіночому журналові. Роман Бабовал: ПОДОРОЖ ПОЗА ФОРМИ, поезія. Видавництво Ню- Йоркської Групи, обкладинка і гра фічні ілюстрації Аркадії Оленської- Петришин, стор. 72. Найновіша збірка поезій молодого студента-поета, Романа Бабовала з Бельгії, надзвичайно цікава та за х о п лююча. Не менш цікаве ї ї мистецьке оформлення — праця Аркадії Петри- шин. Хоч графіка не завж ди відпові д ає змістові віршів, вона завжди згід на з настроєм п оезії. Самотні дерева, пишна зелень і білий місяць в іддзер калюють теми п о езії кохання, самоти, тривкого щастя, стремління д о п о е тичних висот. Багатство чаруючих метафор і по рівнянь, які окреслювали Р. Бабовала майбутнім поетом ще коли він допи сував д о „Юнака“, виразно помітне в його збірці „Навіщо про це зга дую ?", яку поет видав своїм коштом. У його найновішій збірці постійно помітна фантастична уява поета: книжки засипані пилюкою сумлінь хмари мов спросоння бегемоти спраглі мій палець встряг рододендром в душу неба змайструй мені з цеглин і глини мила вигідне забуття і поцілуй перед прощанням змайструй мені високу вежу самоти В своїй найновішій збірці п о езії Р. Бабовал доводить, що він є поет-мо- дерніст. Сам заголовок книжки: „По д о р о ж поза м еж і“ пророчить рід вір шів. Тут немає ні рими, ні назв, ні ве ликих букв, крапок чи ком. Р. Б або вал користується тією самою формою писання віршів, яку В. Г олобородько так успішно вжив у своїй збірці „Ле тюче віконце“ і яку І. Калинець впро вадив у „Коронуванню опудала”. М о дерна поезія є д у ж е вибачлива, а з нею і поезія Р. Бабовала. Читач м у сить пильно, досить повільно читати ці коротенькі вірші, наповнені зм і стом. Читач сам мусить вставляти знаки оклику, крапки, коми тощ о. Ли ше зміст вірша і його чутливе сприй няття підкаже йому, як і д е він має це зробити. Хоч модерна поезія не має контро льованої здисциплінованої музики рими, в ній є внутрішня музика слів. Поети-модерністи звертають велику уяву на д о б ір слів, і тому в модерній п о езії можна знайти багатство а со нансів та алітерації. В п о езії Р. Б або вала також прекрасні звукописи, які підкреслюють настрій і значення вір ша, ось, наприклад, вірш число 10: чи білі камінці вигрібували з-під мурави на згадку мимоволі прогайнованих років на небі голуби стелили сиві смуги на стіні жоржини проковтнувши сонце рожевіли [паперове мов п’ястуки поснулих в казці немовлят Або коротенький вірш число 54: над нами відгомони землетрусів вижидання пташних пожеж над нами гливі хмари комашні Світосприймання поета завжди ро мантичне й егоцентричне, більшість віршів, говорячи про переживання поета, вж иває „я“ або, рідше, о бм е ж ене „ми“. Ц е також модерна тен денція. У великому змеханізованому, байдуж ом у д о н еї місті, людина при мушена шукати притулку ,в природі, в релігії, або в своїй власній фанта зії. А Р. Бабовал, здається, знайшов цей притулок у фантазії. Ірина Макарик При зміні адреси не забудьте по дати коду Вашої околиці (зіп-код). Це конечне для висилки журналу. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1973 ї ї
Page load link
Go to Top