Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В ід гуки Що гитати? НЕ ВІДКИДАЙМО МИНУЛОГО! Щ е в грудневому числі ж урналу „Наше Життя44 мені подобався допис п-.ні Л ідії Одежинської п. з. „За пра вильне і масове навчання української мови44. Було в мене бажання подякувати авторці за такий цінний, на мою дум ку, допис і висловити свої погляди. Але так не вийшло... За грудневим прийшло січневе чиг сло Н. Ж ., за ним і лютневе прибуло. Тут я звернула увагу на допис п. з. „Щ е про фемінізм“, підписаний „Кан дидатка на баб у сю “. Читала я його й перечитувала, але так і не зрозуміла „що й до чого44... Тяжко схопити саму суть статті. Го вориться в ній і про „країну, де час — це гроші“, і про „творення пооди нокої сильної індивідуальности44 (за якими м етодам и?), і про „довгий шлях змагань до наш ої остаточної мети44 (я к о ї? ), і про „космічну д о б у 44, на яку тепер д у ж е модно все звер тати... Але мою увагу привернула згадка дописувачки про статтю п-ні Л. О де жинської в грудневому числі Н. Ж., яку я, особисто, вражаю д у ж е вар тісною. „Кандидатка на б а б у сю “ пише таке (цитую з ї ї статті „Щ е про фемі- нізм“): „В космічну д о б у ми заверта ємо до метод 19-го віку і пропонуємо читальні ,Просвіти* для наших жінок“ (див. „Наше Життя“ за грудень 1972 року „За правильне і масове навчан ня української мови“) . А я питаю шановну „кандидатку на ба б у сю “: — Чи ж, на ї ї думку, всі ме тоди 19-го століття; заслуговують на таке зневажливе д о них ставлення? Чи всіх їх треба беззастереж но від кинути? Чи ж не 19-те стол. з його методами дало нашому народові ідей них національних героїв, що склали своє життя за волю Батьківщини, ви датних науковців, талановитих і на віть геніяльних поетів, письменників, мистців? То ж треба подумати, чи не варто було б узяти деякі з методів 19-го ст. за зразок для нашого, занадто вже зарозум ілого, 20-го століття, а чи й справді все те, щ о належить до мину лого треба легковажно відкидати? У кавказців живе і передається з одного покоління д о другого народня мудрість, яка каже: „Хто стрілить у минуле з рушниці, з того майбутнє стрілить з гармати44. Отже, не знева жаймо минулого, щ об майбутнє не зустріло нас гарматнім вогнем! „Просвіта44, яку „кандидатка на ба б у сю 44 відкидає, як застарілу, в свій час зробила чудо: розбудила національну свідомість галичан, а в 1917-19 pp. (це вже 20-те стол.) вона за д у ж е-д у ж е короткий час і в багатьох наддніпрян- дів збудила національну свідомість, цілком приспану 200-літньою нево лею. То ж не відкидаймо ї ї легковажно, а навпаки, подумаймо, чи не треба було б тут, на чужині, закладати ор ганізації на зразок „Бабусі Просвіти44, які змогли б у багатьох політичних емігрантів розбудити національну сві домість, що так міцно заснула, зако лихана матеріяльним добробутом , комфортом. Правда, авторка допису „Щ е про фемінізм44 висловлюється проти будь- яких гуртків, чи організацій. Вона ка же: „Найновіші досліди педагогії про понують самостійне навчання дітей44... і т. д. В якому сенсі вжито тут слово „са мостійне44? Чи воно означає те ж са ме, що й „індивідуальне44? Якщо це так, то я маю сумнів, щ об ці методи (хоч і найновіші) можна було б ви користати для навчання нашої емі грантської дітвори, яку ми намагаємо ся зберегти для нації. Бо ж знаємо з досвіду, що саме діти й молодь, згур товані в молодечих організаціях, по чувають себ е українцями, виявляють більшу чи меншу національну свідо мість, а ті, що, як кажуть, „ходять самопас44, д у ж е скоро й легко „інди відуально44 поринають у могутніх хвилях чужонаціонального моря. Лариса Дончук У Вашому дописі-листі пропустили ми деякі „епітети", якими хочете ви- сказати свій критичний погляд на картини, які містимо. На нашу думку, критикувати й писати про те, що не подобається, можна і треба, але це не значить, що треба вживати для цього образливих окреслень. Щ о ж до суті справи, то, на нашу думку, „кандидатка на бабусю" аж ніяк не ставиться зневажливо до „Просвіти". Роля „Просвіти", яку во на відіграла, усім відома, але ж це не Ірена Книш: Відгуки часу. Ви брані нариси, статті, спогади, ма теріяли. Накладом авторки. Вінні пег 1972. Ст. 404. У своєму попередньому збірни ку „Жінка вчора і сьогодні*1 ав торка вибрала більш одкородні статті, що й обумовлено назвою твору. А в цьому збірнику, вона відступила від тієї засади. Прав да під назвою „Відгуки часу" мо жна вмістити все актуальне, що діється довкруги. Але знаючи ав торку як талановитого життєпис- ця, що зуміла відгребати з-під пи лу забуття й оживити цікаві жіно чі постаті — то жаль стає, що це не їх збірник. Як гарно було б ма ти лиш — Олену Степанів, Олену Доброграєву, Марту Бо рецьку, Анастасію Лісовську, Марусю Чурай, Магдалину Мазе- пину — тих жінок, що їм так ма ло’ уваги присвятили наші дослід ники. Це було б немов продов женням попередніх праць пись менниці, що дала повні життєписи Наталії Кобринської („Смолоскип у темряві"), Уляни Кравченко, Ма рії Башкірцевої, Марії Занько- вецької, („Три ровесниці"), Ан на Йонкер („Патріотизм Анни Йонкер"). Ще однією цінністю відзнача ється збірник. Авторка залюбки розглядає різні фази нашого жі ночого руху і визбирує цінні мо менти в ньому. Ці свої досліди во на теж сюди включила. Найбільшу вартість із них мають перші кро ки наших поселенок у Канаді й ЗСА, як „На світанку жіночого р у ху в ЗДА", „Піонерськими доро гами", „Перша організація укра їнок у Канаді", „Київський свідок минулого Канади", „Українки й світовий конгрес". Це велика за слуга збірника, бо ці почини не завжди схоплені у збірниках р із них організацій. Інший матеріял збірника — це відгуки на актуальні теми. Деякі значить, що ті самі методи треба ще й сьогодні стосувати. Ви самі пишете, що „Просвіта" „;в свій час зробила чудо". Щ о ж до ближчого окреслен ня пропонованих „бабусею" метод, то сподіваємося, що вона сама на це питання відповість. Редакторка м НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1973 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
