Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Тільки між нами і телефоном . . • ПАПЕРОВІ ТАРІЛКИ І — ДРІБНОМІЩАНСТВО Надя діткнена, що Уляна критику вала паперові тарілки, що були ка гостині в Надиних свояків, Левиць- ких. Уляна нарікала: „Не в доброму тоні! Не елегантно. Без с м а к у ...“ — Справді, тому десять років важ ко було уявити собі паперові тарілки в елегантному домі. Тепер, коли ж ін ка знову вчиться, що час свій вона м ож е корисніше зужити, як на миття посуди — мода змінилась. У найеле гантніших американських д ом ах ви щ ої суспільної кляси (головно осві чених о с іб ), зокрема серед тих, що живуть поза містом (у „ субур бії" ), паперові тарілки та навіть паперові скатерті того самого взору, стали ко- льоритним урізноманітненням го стини. Відомі американські господині, які часто влаштовують гостини для біль шого чи меншого числа гостей, навіть не соромляться подавати закуплену готову їж у. Деякі навіть подають цілі пікнікові коробки вдома! Паперові тарілки, коробки і скатерть викида ють, а господиня не стогне два дні після гостей. Ну, а „добре виховані" дами не мають потреби і змоги кри тикувати кулінарних зусиль та успі хів і неуспіхів г о с п о д и н і... Тепер, коли домашня обслуга стала неприступною для пересічної рідні, наймати кельнерів на один вечір стає фінансово неможливим чи й енобів- ським. Щ е зимою, в січні, в „Ню Йорк Таймс“-і б у в опис популярних гостин по „субур бія х“ ; згадано, що тепер буфети починають переймати перше місце, і що господині щ ораз то рідше подають д о столу (для жінок б ез помочі —' це ж вічна біганина!). Так як довгі спідниці, б у ф ет і папе рові тарілки завойовую ть жінок, які цінять себ е і свій час та своїх гостей. Бо ж приходять гості, щ об д о б р е п о поїсти, чи — щ об зустрітись і приєм н о провести час? А якже ж проводи ти час з господинею, що ввесь час перелітає з їдальні в кухню, з кухні в їд а л ь н ю . . . Д о напитків і д есер у тепер ужива ють пластикові склянки і мисочки, які можна після першого вживання вики нути, бо вони д у ж е деш еві. А скіль ки ж це молодих подруж давніше щадило гроші, щ об закупити криш талеві склянки і чарки д о різних на питків! І навіщо витрачувати такі су ми на такі плиткі речі, хоча з глибо кими днами? Скільки часу і муки наші жінки ви трачають на миття посуди після д е сятка чи дв о х десятків гостей? На віть, якщо є і машина д о миття п о су ди (яка д о б р у порцеляну нищить!) — то паперові тарілки таки потрібні й практичні! Паперові тарілки і пластикові склян ки дають зм огу жінці бути людиною, господинею, а не слугою під час го стини. Навіщо ж три дні запрацьову ватись, три дні пізніше стогнати, чо тири години подавати — і ніколи на віть не мати змоги д о б р е поговорити з гістьми? Дрібноміщанські амбіції показатись варенням, посудою і ви тратою часу та гроша стають непо трібними не тільки для працюючих жінок, але й для тих, що вдома, які ще думають. Якщо жінка не є машиною — то навіщо витрачати так багато часу на прийняття? А х іба якщо вона над звичайно любить проводити свій час у кухні — то краще сісти і виліпити кілька тузинів вареників та подар у вати на церкву, щоб якась користь була з праці рук. Серед наших господинь шанування свого часу і себе, як людини, також поволі приходить. То ж на другий ранок після гостини, господиня за мість стогнати, пригадає собі заощ а джений час викиненими паперовими тарілками, усміхнеться і — м ож е на віть візьме книжку в р уки. . . Отже Надю — м ож е й Уляна п е рейде на цю моду, хоча із снобізму. А мож е і колись почне застановля тись над висловленими оцінками вар тостей людини, яка настоює на криш- тали і д о р о гу порцеляну задля плит- кої амбіції робити це, що вміє кож ний к е л ь н е р ... Любов Калинович НА ПЕРЕДПЛАТУ ДЛЯ „БАБУСІ" З нагоди несподіваної зустрічі у Вайлдвуді гуртка «абсольвенток гім назії Укр. Інституту для Дівчат у Пе ремишлі, проф. М. Кульчицька зло жила даток на однорічну передплату Н. Ж. для „бабусі“ в Европі. Наша обкладинка Сьогодні на обкладинці графіка Ярослави Музики. її твори появилися вперше на виставці якраз п’ятдесят літ тому — в 1923 році. З того часу брала вона участь у більш як 70-ти виставках: у Львові, Києві, Москві, Варшаві, Берліні, Римі, Парижі, Празі, Лос Анджелес. Але після війни, вона, мешканка Львова, була там наче б забута й аж у 1968 р. дочекалася окремої виставки, яку (подаємо за статтею Антоніни Струтинської в журналі „Дукля“ ч. 1, 1969 р.) відві дало понад 8 тисяч осіб. Щ о найбільш характеристичне для Ярослави Музики (дівоче прізвище Стефанович) — це велика різнома нітність технік в якиїх працює: гра фіка, живопис, мозаїка, емаль, ма люнки під склом і на склі, видряпу вання на золотій чи зрібній фользі, батік, макати, різьба на шкірі, карбу вання в металі. Такі жанри, як: пей заж, портрет, натюрморт, композиція. Сказати, що в тих техніках працює це далеко не все, бо рівночасно вона їх відкриває, вдосконалює. Вона ви користовувала відпадки слюди як ма теріял для творення міньятюр. Вона теж ввела у професійне мистецтво народню техніку підскляного малюн ку, вдосконалила деякі види емалії тощо. Цей сухий перелік технік не дає повного образу особовости Ярослави Музики. її біографія значно перехо дить рами цієї нотатки. Сам перелік країн, куди вона їздила, де студіюва ла, перелік визначних людей, мистців, з якими співпрацювала, зайняв би не одну сторінку. Хто її знає, пам’ятає цю тендітну пані, яка хоч говорить спокійним, тихим голосом, притягає всю вашу увагу. Непересічна особиста культура та обдарованість створювали довкола неї атмосферу удуховлення. Будень ставав святом. Видавалося, що все, що попаде в ї ї руки зразу перевтілю ється в об’єкт краси. Старовинні у- ставки, зшиті, стають новим мистець ким твором, матеріял покривається батіком. Кожний предмет, уставлений ї ї руками на полиці, набирає нового виразу і ми, начебто, аж тоді поба чили красу його ліній і барв. Дивно думати, що перші ї ї праці з ’явилися аж 50 літ тому. Свіжість ї ї поглядів, відношення до людей, стремління до пізнання все нового, кращого, дає ж бо враження вічної молодости. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1973 *
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
