Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Взір сорочки, загально відомий як „полуботський“ “P olu b oitok ” d e sig n велику колекцію пам’яток україн сь к ої старовини. Року 1902 в Харкові під час XII А рхеологічного з ’їз д у була організо вана виставка. На цій виставці було зібрано і систематизовано величезну кількість д у ж е цінного наукового ма теріялу. У відділі „Історичної старо вини" було експоновано колекцію гр. В. В. Капністової і тут, поміж іншими предметами, була виставлена сороч ка, про яку мова. В каталозі виставки, як пояснення д о цього експонату, б у ло написано: „сорочка жінки Павла Полуботка з домашнього полотна, вишита шовком“. Після виставки со рочка повернулася до власниці і там була д о революції. Року 1918 в місті Лебедині була зорганізована вистав ка української старовини і тут знов виставлялась Полуботчишина сороч ка. Після закриття виставки сорочку повернули до власниці і несподівано дім, в якому знаходилися пам’ятки старовини і мистецтва загорівся. (Я- кось дивно, що вогонь супроводить і часто нищить наші культурні пам’ят ки). На щастя, сорочка врятувалась, але згоріло там багато цінних пам’я ток. Між іншим, згоріли картини Та раса Шевченка, бо гр. Капністова по ходила з Репнінів і Тарас Шевченко малював її, коли вона була щ е д и тиною. Полуботчишина сорочка вря тувалась і дісталась до щойно зорга нізованого м узею в Лебедині. В залі килимів вона була пришита д о одно го з виставлених килимів. У 1919 р. під час розгрому м узею сорочка зникла невідомо куди. Щ е в 1902 р. Полуботчишина с о рочка звернула на себ е увагу гляда чів. Полтавське губерніяльне земство замовило з н еї копію і цю копію б у ло виставлено в Полтавській держ ав нім м у зеї. При Полтавськім земстві існував кустарний склад, який мав за завдання давати населенню Полтав щини підробіток через відродження старовинних ви сокохудож ніх тради цій українського килимарства, виши вання, керамічного виробництва, різь барства та інших галузей худож нього кустарного промислу в точних копіях старовинних зразків або м одернізо ваній перерібці їх .1 І так мотиви По- луботчиш иної сорочки почали вжи вати на кустарних виробах, найчасті ше на чоловічих сорочках. Отже ціл ком зрозум іло, що взір із гетьман ської сорочки д у ж е скоро розповсю дився по цілій Полтавщині, а згодом і по цілій Україні. Сорочка, крім у зо р у , теж прикра шена кольоровими тасьмами (см уж ками), нашитими на швах і на не- швах. Ці нашивки вживається в трьох красках: карміново-червоній, синій і оливково-зеленій. Поділ сорочки о б шитий синьою тасьмою (верхній) та червоною (ниж ній). Нижні шви р у кавів обшиті оливково-зеленою тась мою. Краї рукавів, комір, пазуха ото рочено червоним шнурком. Тепер приходимо д о найголовнішої частини сорочки, а саме взору. Автор статті описує взір так: „Сорочка, крім кольорозих наш ивок, м ає ще багаті прикраси з вишиванок. Шитво вико нано ш ер стю ( военяною ниткою) та шовком. Виключно шерстю (черво н о ю та зел еною ) вишито рукава й поділ, самою зеленою простенькі мо- т и зи , що супроводять червоні нашив ки на швах. Головна вишивка на гру дях виконана півхрещиком двома ма- теріялами: шсвком та шерстю. Біль ша частина сконтуровки виконана ш овком (темно-цинамоновим), менша — шерстю. Так само й заповнення контурів зашито здебільш ого шов ком. Вишиванка на грудях виконана переваж но у вишнево-червоних та синіх тонах із додатком у невеликих д о за х темнооливкового та палевого тонів. Підкреслено це сполучення червоно-синіх тонів у центральній частині нагрудної вишивки („паву- ки“) по боках пазухи. В широких бокових полях (квадратики) палеві й сині площинки йдуть навперемінку в діягональному напрямку рядками. Схематичні „квіточки“, що закінчу ють вишиванку внизу, виконані в о- л и в к о е и х та палевих барвах1*.2 Отже вишивка на грудях складаєть ся з пятикутника, обернутого гострим кутом додол у. Головний елемент ви шивки — це „павук“, який ід е двома смугами по боках р о зр ізу і сполучу ється з со б о ю нижче р озр ізу. Краї облямовані квіточками. Кожна квітка має стебло, саму квітку і закінчуєть ся ,;вусиками“. Рукав зашито взором на цілу його довж ину симетрично на два боки. Вишивка на кінцях рукава має криволінійний меандр. Верхня частина вишивки на подолі сорочки складається з „баранячих ріжків“. Весь орнамент чисто геометричний. Сам автор зазначив, що „оздобл ен ня сорочки д у ж е ефектне і справляє пишно-урочисте вражіння“.3 Ось так виглядала оригінальна По луботчишина сорочка. Завдяки Пол тавському кустарному складу „полу- ботський взір“ розійшовся по цілій Україні. 1 Таранушенко, Степан: „Полубот чишина" сорочка. СВ: Харківська на- уково-дослідча катедра історії укра їнської культури. Збірник. Том 6, 1927, стор. 365. 2 Там же, стор. 367. 3 Там же, стор. 367. НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1973 25
Page load link
Go to Top