Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXIX. ЛИСТОПАД, 1972 Ч. 9 ПЕРШИЙ ЛИСТОПАД Ніби тінь, ніби хтось — попід мур... Знову тінь... Знову дві... Зн ову п’я т ь .. . Крізь пожовклий дерев абажур Тільки зор і далекі, Тільки зор і таємно мигтять. Ніби шепіт якийсь п р о л ет ів ... Ніби тупіт притишених н іг ... Не хвилюється заспаний Львів: Певне вітер о сінний, Певне вітер з Бескиду прибіг. Ой, не вітер пригнався від гір. Рідне військо сплилось як вода! І вже грає об камінь, І вже грає ритмічна хода. Пробудились чужі вулиці, Стрепенулись ворож і доми: Хто там грюкає в брами в ночі? Хто нас сміє будити? Хто кас с м іє ... А в відповідь: МИ!!! Ми, щ о вчора несли щ е ярмо, Ми, що вчора могли лиш тужить, Ми сьогодні д о вас кричимо: Хочем жити свобідно, Хочем жити і будем о жить! Кожна вулиця вється як вуж, Кожний дім шкірить зу б и як вовк. Грянув постріл — і в тишу загруз. Хтось покрикнув: — Піддайся! Хтось покрикнув: — Не дамся! — і вмовк. Рано-вранці, як сонце зійшло: Україно, дарунок приймай! Ходить Львовом побідне село: Гей там, прапор на веж у! Гей там прапор на місто, на Край!!! РОМАН КУПЧИНСЬКИЙ СОНЯШНИК ДЕНЬ Святкуючи річниці зв’язані із нашими виз вольними змаганнями ми звичайно кладемо наго^ лос на сумні аспекти цих подій. Це особливо від чувається при святкуваннях 1-го листопада, бо і природа насуває осінню тугу і тоді теж припа дають у католиків „Задушні Дні" коли' згадують тих хто відійшли на віки. Це все сприяє сумному настроєві. Але навіть коли: ми згадуємо тих хто у ці дні віпав на полі бою, то ми супроти них маємо теж обов’язок усвідомити собі і голосити світові, що це був великий радісний день який раз на завжди рішив про це що Львів українське місто і що ми народ який стремить і буде стреміти до свобідпої держави. В міру цього як проходять літа, ми бачимо прапор на львівській ратушевій вежі, але начебто забули про це що цієї ночі сталося, що сталося від цього моменту коли Австрія розпалася, а цісар Карло заповів творення Союзу Національних Дер жав. Парламентарні посли різних народностей творили у Відні свої Національні Ради5 постала теж і Українська Національна Рада на чолі Із Евгеном Петрушевичем. Рівночасно у Кракові по ляки створили „Ліквідаційну Комісію'* і плянували 1-го листопада перебрати владу у Львові. Це мі сто на етнічно українській території, але воно саме і його адмінстрація була в більшості у ру ках поляків яких Австрія фаворизувала. І тоді українці у незвичайно зручний спосіб між 2— 4 годиною ранку заняли усі важні становища у Львові. Із касарень, де було австрійське військо, викликано українців які увійшли у Галицьку Ар мію. Українці — чоловіки, жінки, діти усі спішили віддати свої сили чи то у Армії чи у помічній службі. А завершив усе прапор на ратуші. І у цей день, після дощевих жовтневих днів, над княжим містом Львовом засвітило сонце.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
