Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
П-ні Уляна Целевич, голова Об’єднання Ж інок ОЧСУ M rs. U liana C e le v y ch , P r e s id e n t of W o m e n ’s A ss’n o f th e O rg a n iz a tio n of F o u r F re e d o m s o f U k ra in e НОВА МІСТОГОЛОВА СФУЖО Перевибори Управи СФУЖО, що зайшли на Пленарній Сесії 24—26 ли стопада 1972 p., зосередили увагу на одній постаті жіночого руху. Місто- головою СФУЖО стала Уляна Целе вич, голова Об’єднання Ж інок ОЧСУ. Із нею та її громадським шляхом хо чемо познайомити наших читачок. Уляна Целевич народилася в сім’ї Дидів в Америці і 10-літньою дівчин кою повернулася з батьками в Укра їну. Закінчивши вчительську семіна рію в Стрию, вона доповнила в Д ро гобичі гімназійну освіту й закін чила історію на Львівському уні верситеті. Вже в юнацькому віці при тягало її громадське життя і його зав дання. Щ е будучи ученицею гімназії вона була головою Молодої Ради, яка охоплювала всі гімназії і торговельні школи Стрийського повіту. Цікави лась сокільським рухом і радо згадує, як будучи начальницею Сокола, про вадила на здвигу в Стрию 840 дівчат у сокільських одностроях. Але й рів ночасно зазнала переслідувань поль ської влади. Перша адміністративна кара принесла їй виселення з пригра- ничної смуги, засуд пів року тюрми і 2,000 зол. кари. Від виконання цього присуду врятував її вибух війни в 1939 році. Настав бурхливий час. Молода У- ляна не могла втриматися незавваже- ною в часі большевицької окупації і тому мусіла переїхати на захід. Тут удалось їй поселитися на Лемківщині і вона з усім запалом молодечої енер гії кинулась на пізнання й освідом- лення цієї нашої окраїнної землі. Яка це була вдячна робота! На підставі народніх звичаїв Лемківщини вдало ся Уляні змонтувати сценарій Свята Івана Купала і весілля з Волі Миго- вої. Кіно-студія, що працювала тоді під німецьким зарядом, включила ці дві сценки в серію культурних філь мів із тодішнього Генерального Гу бернаторства. З вибухом німецько-совєтської вій ни Уляна пішла з похідною групою на схід. Зустріч із центральними зем лями України принесла багато потря- сень, а в тому й побут у німецькій тюрмі. Однією з останніх поверну лась Уляна до Галичини і зараз же пірнула в нову роботу — Жін. Секцію при Укр. Центр. Комітеті. Невідрадна дійсність ставила свої вимоги •—- по лонені, в’язні, хворі потребували опі ки й допомоги. Велетенську роботу проробили жінки, згуртовані в тих Секціях. Уляна Целевич (у тому часі вона стала дружиною Е. Целевича) провадила їх, як орг. референтка Цен тралі, перебуваючи більшу частину часу в дорозі, щоб охопити своїм впливом якнайбільше число жіноцтва. Велика мандрівка привела її разом із донечкою Ларисою до табору в Б а варії. Як американська громадянка допомогла в заходах у командування 7-ої Армії, щоб припинити видавання наших людей совєтам. Однією з пер ших Уляна Целевич знайшлася на американській землі і тому поруч Ірини Павликовської і Дарії Ребет привезла привітання українського ж і ноцтва на Перший Світовий Жіночий Конгрес у Філядельфії. Поселилася в Шикаґо. Тут включилася в працю Ви звольного Фронту. Довгі роки очо лювала Відділ АБИ і входила до Гол. Управи ООЧСУ, як референтка жін. справ. Очолювала український Відділ Комітету Поневолених Народів. У 1966 р. дала ініціятиву до створення О б’єднання Жінок ОЧСУ, а в 1967 р. на І. З ’їзді ОЖ ОЧСУ вибрано її го ловою і на тому пості залишилась по сьогодні. По довгих роках вдовиної долі ви йшла заміж за мґра Андрія Стецюка. Подружжя проживає в Ш икаґо. X III Л іт е р а т у р н и й К о н к у р с СФУЖО Тринадцятий Літературний Конкурс СФУЖО, проголошений Світовою Фе дерацією Українських Жіночих Організацій і уфундований М арусею Бек, кол. радною м. Дітройту, що мав за тем у репортаж або опис п одор ож і, закінчився постановою Літературного Ж юрі на засіданні 30 вересня 1972 в Нюарку. Члени Літ. Ж ю рі — Оксана Керч, Михайло Островерха і Дарія Ярослав ська — розглянули твори 13 авторок і ствердили, що більшість їх написано цікаво і з хистом. Тому постановили поділити обидві нагороди, щоб виявити признання тим, що заслуговують. І так на перш ому місці нагородж ено репортаж „Візу отримано", якого авторкою по відкритті коверти виявилась Боженна Коваленко з М ельборну, Австралія. На другом у місці стоїть репортаж „Страсті Христові в Обераммер- ґав", якого авторкою є Оксана Бризгун-Соколик із Торонто, на третьому — репортаж „Завмерле місто", якого авторкою є д-р Марія Кобринська з Ню Йорку, а на четвертому — репортаж „Уперше в Парижі", якого авторкою є О. Вітошинська з М юнхену. Окрім повищих нагород відзначено щ е оповідання: Міарія Жижка, Кембрідж: „Наша подор ож д о сталактитових печер", ївга Бойко, В. Орендж: „Сардінія", Анна Галя Горбач, Франкфурт: „Україна моїми очима", Оксана Лукашевич-Полон: „Магреб Аль Акса". Із надісланих 20 творів довелося 7 відложити, як такі, що не відповідали жанрові репортаж у чи опису подорож і. Одначе між ними були також талано виті твори, як наприклад: Підгірна: „За колом долі", оповідання, Наша: „Там, де наші не бувають", гумореска. Ж юрі ствердж ує, що XIII Літ. Конкурс виявив широкі зацікавлення укра їнської людини в ї ї п од ор ож ах і вміння д о б р е схопити й передати ці враження. Ж ю рі за о х о ч у є учіасників Конкурсу до дальших виявів, Оксана Керч Михайло Островерха Дарія Ярославська г г НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1972 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top