Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЗО учасників), а далі середно- шкільників (ок. 15 уч.) та студен тів (ок. 20 осіб). Наука почина ється від вимови голосівок та ше- лестівок — через цілу абзтку. Ось і таємі:иця, звідки походить ця вимова, якої потрохи завидую ?дим молодим людям. Після цього вже йдуть деклямації, рецитації та вистави. Досі Студія має на свому „рахунку11: „Летючий корабель11, „Голуба хустина “, а далі в часі Шевченківських святкувань ,,Не- вольник", „Великий льох“, а там Лесі Українки ,,Лісова Пісня“ та драматичні картини, які ми слуха ли минулого року, а тепер найно віша п’єса Черкасснка „Казка ста рого млина". Розпитую, в яких ролях почу валися краще? Стилізовані п’єси гамують сво боду рухів і: а сцені, та й римова на мова трудніша, так що в остан ній п’єсі чуються певніше. Чи трапилося забути текст? О, так! У прозі можна це засту пити власними словами. А у віршо ваному тексті як помилишся! А Уля раз згубилася (мабуть, у „Лісовій Пісні") і тоді, рятуючись, повторила декілька стрічок вдру ге. Молоді актори сміються. •— Уля видно зробила це без задержки зручно так, що крім цих, хто був на сцені, ніхто помилки не заува жив. Навіть пані Ліда, про це те пер вперше дізнається. Видно, в цьому моменті її увага була від вернена. Думаю, що це добре свідчить про підготовку — така притом ність ума. Пригадую собі, що ко ли одна з молодесеньких балерин п. Роми Прийми-Богачевської ло- ховзнулася на розлитій на сцені о- ливі і впала, вона миттю встала і танцювала далі. Це теж доказ до брого вишколу. А як ішла підготовка цеї п’єси? Почали її підготовляти в бе резні. Біда у тому, що троє акто рів відпало. Перша — це Уляна Ільницька, яка мала грати Казку, а виїхала до Акглії (на вимінні студії) -— її ролю взяла Наталка Чума. Відпав, і то в останній хви лині, той, хто мав грати подорож нього. Тоді цю ролю взяв, призна чений до ролі старого мельника, Орест Кебало. Порятував тут про фесійний актор п. Роман Тимчук, який став дідом-мельником. Це са ме було з ролею Трохима, якого погодився грати, теж актор УТА, Данило Серна. Пані Ліда переходить до обго ворення п’єси і я з цікавістю прислухуюся. Практично ніколи не бачила во на їх усіх в цілості перед собою, бо репетиції відбувалися у неве ликій залі в Народньому Домі. Не було правдивої генеральної проби з декораціями на сцені. В останній хвилині Тарас Гірняк (його було оформлення) зміняв уставлення станків. Ця сама структура, але і- накше уставлені станки, або уста влення ,,трави" і каміння •— це для акторів велика різниця. — Я задеревіла з остраху, -— каже п. Лідія — коли довга сукня одної з дівчат зачіппла за траву. Видавалося, що потягне все це за собою. В загальному в цих обстави нах „діти", — як звертається до молодих студентів п. Лідія, •—- зро били все, що могли. Але мистец тву ніколи нема границі, кінця, і не можна сказати, що щось є завер шене, бо завжди можна зробити ще краще, більше. Можливо, що п’єса втратила на деталях, але на загальному темпі виграла. Гово рить про конечність вправляти го лос, орудування ним. На пробах у невеликій залі не мається почут тя віддалі. Нераз казала їм, щоб старалися ,,пробити голосом сті ну", але це важко зробити уявою. А вони ні разу не чули собе у ве ликій залі, де є простір значно більший. Далі обговорює деталі. Каже, що Наталка Чума мусіла ду же багато працювати, щоб про робити ролю, яка не є зовсім по її вдачі, не до її „его", але грала переконливо. Теж Ваґнер — Ігор Раковський був добрий, хоч можна б деякі міс ця поглибити. Приємною несподі ванкою було це, як заграв „подо рожнього" Олег Кебало, який не давно дістав цю ролю і на пробах не був добрим. Хвилину сміху ви кликає згадка про його глибоко насунену шапку — чи це було добре, чи ні? Пані Лідія говорить про це, що коли слухають репліки, повин ні реагувати на це рухом тіла, ще заки почнуть відповідати словами. Ще звертає увагу на голос, у ко гось надто різкий, у іншого ти хий. Слухаю цеї, таки гострої, кри тики, яку з увагою вислухують, а- ле рівночасно спостерігаю незви чайну дружню, довірливу атмосфе ру. Деякі моменти викликують сміх чи жарт, як, наприклад, ко ли починають відповідати слова ми своїх роль. Почуття гумору не заводить. Чи в цій атмосфері треба пи тати, чи люблять приходити до Студії?! Зайвим теж було б питан ня, як серед них почуваються два старші, професійні актори ■—- па нове Роман Тимчук та Данило Серна. Молоді прийняли їх появу (Закінчення на обгортці) НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1972 9 Сцена з „Лісової Пісні“ у виконанні Студії Л. Крушельницької Scene fro m “F o rest Song” p erfo rm ed toy L. K ru sh e ln y c k a ’s S tud io Сцена із „ Б о я р и н і " у виконанні Сту дії Л. Крушельницької Scene fro m “B o y a ry n ia ” p erfo rm ed b y L. K ru sh e ln y c k a ’s S tudio
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
