Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Збірне інтерв'ю У. Любович ЗА КУЛІСАМИ СТУДІЇ Л. КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ До збірної розмови-гутірки з учасниками Студії Лідії Крушель- ницької спонукали мене дві події. Інтерв’ю, запляноване до цього числа, з т. зв. „об’єктивних при чин" відпало. Це перше. Друге -— це те ,що я найшлася поміж тими 800-ма глядачами, яким удалося побачити кюйоркську прем’єру п’єси Черкасенка „Казка старого млина" (біля двісті осіб відійшло від каси без квитків) та живо о- плескувати групу юних акторів :‘з Студії п. Ліди Крушельницької, ну, й, очевидно, її саму. Під цим ще „теплим" враженням я впроси лася на зустріч. Відбулася вона S одній із заль Народнього Дому, де звичайно відбуваються лекції та проби цієї групи. Було їх там сімнадцять, отже були не тільки ці, що у п’єсі ви ступали ,але теж інші учасники Студії. Є між ними такі, яких ще малими записали до Студії бать ки, інші поступили сюди пізніше, або були тут дітьми ,а після пе рерви знову стали учасниками. Деякі вписалися тут, якраз у зв’я з ку з виставою, напр. ,,Лісової Пі сні", а навіть два зовсім свіжі „набутки", з’єднані для „Казки", але і ці й ті уже залишаться тут. Усі виступали малими з декля- маціями, або грали у шкільних, пластових і т.п. виставах. Із двох дівчаток, яких малими вписали батьки, одна пояснює, що була „боягузкою" і батьки записали її, щоб стала відважнішою. А чи те пер має трему? — Так ,перед виставою, осо бливо як починаю повторяти ролю і видається, що все забула. Але на сцені трема зразу проходить. А інші учасники. Як у них із тремсю? Один прямо відповідає що він ,,дуже мало нервовий". Має він ще одну товаришку, яка не має треми. Інші мають трему перед виступом, навіть день перед виставою, але коли стануть на сцені -— трема зникає. Один твер дить, що має трему на кінці ви конання ролі. Мені цікаво, який вплив має Студія на їхню мову, чи влегшує її в слові і в читанні. Ті, хто ходить сюди від мало го, не можуть виділити впливу сту дії на їхню мову, бо ж це йшло рівнобіжно з розвитком мови в домашньому оточенні. Це саме з читаї-ням українських книжок. Інші твердять, що Студія причини лася до збагачення їхньої мови, а один ствердив, що Студія перед усім навчила їх правильно вимов ляти. Це всі одноголосно потвер джують. Інша річ із читанням україн ських книжок. Тут гутірка оживля ється. Найбільш скрайний цей, хто твердить що не читає, бо нема доброї української прози. Інші тільки стверджують, що нема в нашій белетристиці таких тем, які сучасну молодь цікавлять. Розмо ва сходить на болючу тему школи українознавства. Хтось ствер джує, що якщо на початку не за інтересувати літературою чи лек турою, а опісля ще раз подати це, хоч би й у більш цікавий спосіб, то це вже не може заінтересувати. Тематика лектур нав’язує до ми нулих подій ,ситуацій, а вони не хочуть жити тільки минулим. Коли ж хочу знати, які автори подобаються, то студент, який консеквентно до свого поперед нього твердження, що україн ської прози нема ■— заявляє, що не читає українських книжок. Приходить на думку, що якщо не читає, то звідки може знати, що ця проза погана? Інші відповіда ють, що читають мало, бо нема часу. Новіть є такий погляд, що фермат книжок завеликий. Якби були у формі кишенькових видань, можна б читати „по дорозі". Які українські автори найбіль ше знані і люблені? Показується, що це Леся Укра їнка та Шевченко, позатим хтось згадав Стефаника а цей і той Леп- кого, Коцюбинського, Марка В'свчка, із нових Самчука „На твердій землі", ще з поезії Ліну Костенко. Приходить на думку: це гарно, але це ж клясика. Невже не до ходять до молоді усі другі? Ви- числяти тут годі, але ж скільки до брих книжок існує поза цими? Мо же вина чи радше причина такого відношення молодих читачів у то му, що не вміємо їм ще від дитин ства давати таку українську лек туру, яка відповідала б їхнім за- інтересуванням. Крізь оживлену гутірку, яка хвилями не дає мож ливосте ловити поодинокі слова, пробивається гаки один дівочий голос: — Передусім треба хотіти читати, а навіть і говорити по- українськи. Із чужомовної літератури прі звища, що падуть у відповідь на питання, яких авторів люблять, повторяються Стайнбек, Лавренс, Вільде, Камю, Кафка. З поетів повторяється у відповідях — Фрост. Але ж пора мені повернутися до головної теми — тобто до п’єси. Спершу питаю про спосіб праці Студії. Є тут три групи: наймен ших із початкової школи (около 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1972 Сцена із „Йоанна жінка Хусова“ Scene from “Jo a n n a C husow ’s W ife” p erfo rm ed by L. K ru sh e ln y c k a ’s S tudio Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
