Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
кищо недовге, воно вже збагати лося численними сотнями важли вих творів не тільки нашого Пер- воієрарха, але і інших наших ви значних науковців. В бібліотеці ба гато книжок, що їх передав Бла- женніший Митрополит та прислан- ли різні видавництва і різні особи. Між ними деякі рідкісні й цінні у- нікати. Коли Блаженніший Верховний Архиєпископ Кир Йосиф Сліпий о- пинився на волі в 1963 p., свою першу увагу звернув на справу освіти. Відновив традиції Київ- сько-Могилянської та Львівської Богословської Академій, заснову ючи Український Католицький У- ніверситет ім. Святого Климентія Папи. На чужині УКУ став ,,пе. реємником“ ідей Богословської Академії у Львові і її наукової творчости. Університетські курси відбува ються не тільки під час шкільних семестрів при УКУ. Є теж допов нюючі виклади які тривають о- дин місяць під час літа. Літом 1971 p., доповіді виголосили професори УКУ, які живуть за-океаком: д-р Ярослав Рудницький —- „Україн ська мова і її становище серед ін ших слав’янських мов: д-р Василь Лев — „Граматика старо-слов’ян ської мови“; д-р Ігор Соневиць- кий — „Золота доба української музики"; д-р Юрій Старосолський — „Карне правод-р Константан Біда -—- „Кирило та Методій і ста ро-слов’янська література"; отець др Іван Музичка з Англії — „Пе дагогіка “ та інші. Авторка цієї статті також мала змогу стрінутись з мистцями Свя тославом Гординським, який про ектує мозаїки всередині Собору Святої Софії і Юрієм Гурою, я- кий впорядкував музей на Мадон на дей Монте. Для кожного студента-добро- вольця знайдеться робота на УКУ: чи в бібліотеці вписувати ново прибулі книжки, написати й віді слати подяки, замовляти інші ви дання, надрукувати карточки до картотеки, хронологічно оформи ти журнали-періодики і часописи, чи впорядкувати архівні матеріяли, чи спакувати університетські дру ковані матеріяли до висилки, чи друкувати й складати „Вісті з Ри му" та інші видання, чи навіть в городі порядок завести. Праця не впинна, але добровільна жертва свого дорогого часу, чи на тиж день чи кілька місяців — це най краще діло допомогти українській Церкві й українському народові. Українські студенти у подоро жі в різні країни переїжджають через „Вічне місто", вступають по глянути на Собор Святої Софії і подивитись на розвиток україн ського центру в Римі. Ті, які за держуються довше, мають можли вість вписатися на українознавчі курси, пізнати свій обряд, ми стецтво. Можуть вони помогти у творенні і закріпленні українсько го центру. Мирослава Мудрак Клівленд Ч Е К А Н Н Я (Закінчення зі ст. 6) канці, тепер. Але про політику колись іншим разом, хоч мені про це якраз із вами цікаво говорити. Мері ніякої політики не визнає, їй аби тільки сукні й цукерки. — Я теж люблю цукерки. •—• Купити вам? —• Ні, дякую. Борис купить, якщо не забуде, бо він, крім своєї технології і футболу, ні чого не пам’ятає, ■—- мені зда ється, що навіть і мене. І певна, що він просто засидівся за ко тримсь із проблемних креслюнків. З ним завжди так нудно! —■ А зі мною ні? Гляньте, як час біжить —- лишилось чверть години до третього поїзду. Від гадайте: про що я думав, поки ми мовчки слухали (або не слу хали) гіппівські пісні? — Про Мері. •—- Якраз про вас. Я думав, чи випадкова наша зустріч, чи до лею призначена. Ви чекали на Бориса, а я — на Мері. Вони обидвоє забарились — не виклю чено, що вони десь удвох, так, як ми з вами. Якщо окладники да ють таку саму ситуацію, від зміни додатків сума не зміниться. Будь те зі мною! -—- Як вам не соромно таке го ворити?! — Зовсім не соромно. В істо рії скільки завгодно випадків лю бови з першого погляду — звідки ви знаєте, що це не може стати ся з нами? Ми могли б навіть одружитися! — Дякую красно: щоб через місяць узяти розлуку! Людину, з котрою зв’язуєш свою долю, треба знати. —• Скільки вам треба часу на ознайомлення? Ми могли б сьо годні заручитися, а через два тижні одружитися. Для мене бу ло би справжнім щастям одружи тися із українкою. •—- Я хотіла б одружитися із українцем. — А якби я ним став? — Я, може, вас би не поважа ла. Ми не хочемо, щоб українці переходили до чужих націй, отже не можемо хотіти, щоб інші зра джували своїх і переходили до нас. -—- Ви дуже гострі, а часом можна знайти добрий компроміс. От бачите, я точний, як і ви, і, ніколи б не змушував вас чека ти три години на пероні. Щось у нас є спільного. І ми можемо говорити про політику і культу ру і створити своє домашнє ОН... — Але які там бувають су перечки!.. — А в кожній державі — які громадянські війни!.. Часом із чужими легше згодитися, ніж із своїми. Подумайте над тим. — І все ж, це не кохання в першого погляду. —• Це вияснюється тільки по тім, оглянувшись назад... Мріє! Ти — прекрасна. Будь моєю мрією. —- Мрійнику! Ви неможливі. Але я заінтригована — ні, це не те слово. Інтриґа — це щось плитке, банальне, це — для кур тизанок. Я починаю мріяти. — Гаразд — ходімо разом, Мріє! Діна вже простягла руку. В цей час відкрилися брами, і з пе рону стали виходити люди з тре тього поїзду. Попереду всіх біг ли стурбований чорнявий чоловік і струнка бльондинка в яскраво- помаранчевій сукні. -—• Борисе! — скрикнула Діна і побігла до брами. —- Мері! — з розкритими обій мами вигукнув Джек. Один на одного мрійники більш не глянули. Дійсність перемогла мрію. А може якраз дійсність бу ла мрією? 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1972 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
