Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
JI. Бурачинська Відійшла провідниця Холодного зимового дня з’їха- лися представниці Окружної Ради СУА до Ютіки, щоб провести в о- станню дорогу свою незабутню голову бл. п. Марію Когутяк. По короткій важкій недузі вона поки нула цей світ у розгарі праці і в повні своїх сил. Численно явилися Союзянки, щоб у жалобному по клоні засвідчити свій жаль і ви явити пошану для її постаті. Похоронний похід, відправи і промови зосередили думку на Ній, довголітній Опікунці Округи. Пе ред очима зарисувалась постать виробленої громадської діячки, що вложила у свою працю найкра щі прикмети свого ума й серця. Знаючи потреби української лю дини, вона вміла підійти до кожно го Відділу, до кожної членки. І стала справжньою господинею своєї Округи, що їй відомий ко жен громадський порух, кожен крок її організації. Марія Когутяк формувала своє національне обличчя в Пласті. Як } чителька за фахом вона служила українській дітворі с. Лисець біля Станиславова своїм педагогічним знанням. Молодою жінкою бачи мо її на Першому Жіночому Кон гресі у Станославові, де зерна, по сіяні нашими тодішними провідни цями впали в неї на добрий грунт. У часі війни і німецької окупації вона поспішила з допомогою укра їнському населенню Станиславова, як голова Жін. Секції Укр. Доп. Комітету. Вийшовши на еміграцію Марія Когутяк учителювала в різ них таборах Німеччини та опіку валась Пластом. Переселившись до Америки, вона повернулась до праці в жіночій організації. Най- перш стала членкою Відділу СУА в Ютіці, пізніш його головою, а згодом станула на чолі Округи. Будучи тонким психологом Ма рія Когутяк розуміла, що україн ська людина на еміграції потребує нового підходу. В Рідному Краю вона керувалась почуттям любови й обов’язку супроти Батьківщини і з нього випливала її сила дії і жертви. Викинена з різного се редовища й поза межами рідної землі українська людина потребу вала опертя. А таке могло їй дати тепло і зрозуміння нашого прово ду. А це вміла Марія Когутяк знайти. Вона не тільки дбала про цілі нашої організації і виконува ла дбайливо нашу програму. Але старалася зрозуміти кожен Відділ, кожну членку в їх намаганнях. Вона знала, що нові умовини ви магають нових методів праці і за ними шукала. Довгі роки її праці в Окрузі дали їй змогу удоско налюватись у тому. Нелегкий і тернистий шлях гро мадського провідника! Поруч при родних даних у нього мусить бу ти сильна воля, знання людей, би стра орієнтація й непохитний іде ал, до якого прямує. Це все ви робила в себе Марія Когутяк. Ін шою прикметою, що їй дуже ста ла в пригоді, це був її життєвий оптимізм. Вона вірила в своє діло, не зражувалась ніякими трудноща ми, знаходила світлі риси в кож ній. людині, в кожному почині Її життєва настанова перемагала кожен опір чи зневіру. Нелегке це було завдання, ко ли зважити, що Відділи Округи Рочестеру розкинені від себе на сотні миль. Та це не стало переш кодою росту. За 10 років праці Марії Когутяк число Відділів О- круги майже подвоїлось. Із 7 Від ділів, що творили Округу на по чатку вона зросла тепер до 12 Відділів. Багате жниво мала ця громадська жниця! Коли є мова про громадські прикмети Марії Когутяк, не мож на поминути її осягів жінки і ма тері. Знаємо, що і в тому напрям ку вона була щасливою. Дбайлива дружина і зразкова мати вона зу міла створити велику цінність — справжню українську родину. Її чоловік д-р Володимир і син д-р Всеволод втішалися її дбайливою опікою і мали повне зрозуміння для громадських зацікавлень їх дружини й матері. Такий гармо нійний розвиток дозволив їй спо лучити людські і громадські перв- ні її вдачі. Саме тому, що вона була такою суцільною людиною могла промінювати на своє довкіл ля. За це ми глибоко вдячні Марії Когутяк. Вона показала шлях, що й серед несприятливих умовин можна розбудувати організацію, коли в підмурівку цієї будови є добра воля і людське тепло. На певне цим шляхом піде багато її співробітниць. Всі вони шукають дороги до ума й серця української людини і вказівка, що її залишила нам Марія Когутяк, напевне дове де до цілі. Її постать світитиме нам прикладом. Бо в нових умови нах нашого життя випрацьовуєть- ся новий тип провідної людини. Союзянки, зібрані на похороні нашої провідниці, дали вислід цьо му своєму бажанню. Щоб затри- валити пам’ять цієї світлої поста ті вони висунули проект створен ня Стипендійного Фонду її імени. Заходами цього Фонду зможе ви школитися одна чи більше україн ських дівчат у Бразилії, діставши потрібну професійну освіту. Про ект вийшов від 57 Відділу в Юті ці, а підхопила його живо ціла Округа. Зберегти пам’ять Марії Когутяк у формі такого шляхет ного почину й поширити його поза межі нашої організації — це ста не тепер завданням цього Фонду! НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1972 З Бл. п. Марія Когутяк T h e la te M aria K o h u tia k 'was th e P r e s id e n t o f th e U N W L A R e g io n a l C o u n c il in R o c h e ste r .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
