Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ІСТОРІЯ ОДНОГО КЛЮЧИКА Лідія Тауридська Одного разу Борис із товариша ми пішли купатись на Дніпро. Ви купавшися, полягали на березі о- палюватися на сонці. По хвилині Борис пішсв у тінь під кущі, бо не любив довго бути на сонці. Під кущем лежала якась поламана ло патка, і Борис почав нею рити зе млю й будувати з піску фортецю. Раптом лопатка наскочила на щось тверде. Борис стромив руку в ям ку і витяг невеличкий мідя ний ключик. — Занесу його тат кові, — подумав собі: татко зби рає різні ключі, то напевно і цей йому пригодиться. Вдома тато пояснив синові, що це дуже стародавній ключик, а то му — дуже вартісний, та й поклав його до своєї скриньки. Не знав він, що це за ключик! Бо якби знав, то поклав би його окремо, в скриньку, вистелену оксамитом! Ось яка історія цього ключика: Коли Малий (так будемо його називати, бо він з усієї збірки був найменшим) опинився в скриньці, всі ключі заворушилися: — Новий прийшов до нас! Тепер не будемо нудьгувати, слухаючи знов і знов ті самі історії. Послу хаємо щось нове, можливо багато цікавіше від наших всіх історій. В Малого в хо заболіло від брязкання й гамору, він притулив ся до стінки й мовчав. Тоді обіз вався великий, старий церковний ключ. Його голос усіх перекричав: — Замовчіть! Я бачу, що ви пе релякали новачка! -— І, звернув шися до Малого, сказав: — У нас такий звичай, що кожен новий ключик мусить розказати свою і- сторію. Ми дуже твоїй появі зра діли, бо вже давно до нас ніхто новий не прибував. Малий вийшов із куточка ка се редину скриньки і, чемно всім у- клонившись, почав розповідати і- сю рію свого життя: — Я народився 905-го року в місті Царгороді. Мене, разом із скринькою, яку я замикав, зроби ли з міді й сім разів купали в га рячім золоті. На скриньку ще на ліпили золоті листки та дороге ка міння, і вона стала чудовою. її продали цісареві, а цісар подару вав її своїй жінці, щоб вона в ній переховувала дорогоцінне ками- ПЕРШИЙ ДЕНЬ У ШКОЛІ КА ХУТОРІ ВИШНЕВІМ (М. Жижка) На образочку бачите знайомих із оповідання про Школу на Ху торі Вишневім, про яку ви чита ли у попередньому числі. Це пер ший день у школі. Із самого пе реду сидять зайченята Зая, Ная і Рая. Далі курчаточко Милка та індичок Петричок. У третім ряді Гусочка Мартусечка та Качуро- чок. Котик Мурик сів позаду. Учитель Пан Микола Сич приві тав школярів: — Доброго ранку! Рисунок Лідії Пясецької НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1972 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
