Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXIX. ЖОВТЕНЬ, 1972 Ч. 8 ВАЛЕНТИНА ТКАЧЕНКО Найкращий приятель Мій красню Дніпре! Наче хмари, сірим Стаєш ти від осінньої імли. Давно, прямуючи в далекий ірій, Тебе перелетіли журавлі. На плиті й на піску замало блиску, Змиває піна босих ніг сліди. Широке ж овте листя, мов записки, Рушає в путь д о моря по воді. Мені ж ти любий і холодним плином З останнім плетивом хитких плотів, Усім своїм простором темно-синім, Вінками крутопіднятих мостів. Хоч потемніли від негоди хвилі, Хоча небавом крига обкує, Ти не втрачаєш ні краплини сили І людям віддаєш життя своє. Отак мені б на хмари не зважати, І бути завж ди дуж о ю , як ти. Навчусь я в теб е проти зла стояти, Навчуся юність вічно берегти. Ти стрімко загойдався течією, На греблях засвітив зірки-вогні. Ти можеш, Дніпре, осінню своєю Весняне серце надихать мені. 1959 Із збірки „Не минає молодість" Книга морська глибина, Хто в ній пірне аж до дна, Той хоч труду мав досить Дивні перли виносить. І. Франко Цей виїмок із віршів Франка знаємо із шкіль них ще часів та, як це часто буває із цим чого вчи мося у школі, не дуже вглиблюємося у значіння цих слів. Та коли над ними застановитися то мусить нас вразити не тільки правда цих слів але теж ціла ширина й глибина цього про що говорить цей вірш. Справді при сьогоднішній техніці яка, так би мови ти, взяла у свої руки теж культуру та писане слово воно доходить до нас у легкій формі яка не вимагає ніякого труду, як ось хоча би телевізія. Подає вона часто сюжет книжки, найважніші події н.пр. повісті чи оповідання часто не тільки у спрощенні, але теж із переяскравленням сенсаційних подробиць, які у книжці були тільки незначною подробицею. Але ж у книжці, говоримо тут про белетристику, не події бувають найважливішими. Це саме прочитане, отже із вкладом „труду“ читання, порушує найглибші наші почування, побуджує наш ум до застанови до якоїсь реакції на написане. Ми начебто переживаємо те що написане, а коли воно на екрані, ми це тільки оглядаємо. Так як оглядати телевізію є навичкою, якою не раз обтяжені, вже від малого, діти, такою ж самою навичкою може стати книжка, повинна нею стати. І над цим треба працювати від малого. Коли місто дітей відсилати до телевізії будемо самі розказу вати, а потім читати їм казки, чи дитячі журнали, а далі давати в руки книжки відповідні для їхнього віку які їх до читання можуть заохотити, тоді даємо їм приятеля який на всій життєвій дорозі стане їхнім помічником та який поглибить їхнє світо-сприйман- ня. Буває, що ми самі втягнені у вир різноманітної нераз буденщини забуваємо про книжку. Жовтень -— місяць книжки. Пригадаймо собі цього нашого друга. Повернімся до цієї навички яку ми занедбали не завжди для цінніших більш вар тісних занять. НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1972 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
