Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Н аш е п р и в іт а н н я З нагоди V II. С обору У країн ської А втокеф альної П равославної Ц еркви у Ф ілядельф ії вислано привітання Й ого В исокопреосвящ енству М итро политові М стиславові у Савт Бавнд Бруку, Н. Дж. Ваше Високопреосвященство! Вислід сьомого Синоду Української Православної Церкви в ЗСА, що за кінчився вибором Вашої достойної особи Митрополитом Української Православної Церкви, пройняв нас радістю. Радіємо невимовно, що в Ва ших руках об’єднався провід Україн ської Автокефальної Православної Церкви в Европі й ЗСА. З тієї нагоди прохаємо Ваше Високопреосвящен ство прийняти наші щиро-сердечні ґратуляції і побажання. Ми певні, що Господь Бог дозволить Вам приложи- ти всіх сил для добра й росту Укра їнської Православної Церкви в ЗСА й Европі. З висловом нашої глибокої пошани Лідія Бурачинська, голова Марія Одежинська, секретар вправо. Це мусить бути вулиця, де вона живе. Але хата аж на тому краю. Вулиця покрита свіжим сні гом, але під пушистою пеленою вичувається виховзана тверда д о рога. Обережно прямує далі. Крок за кроком. Хміль вивітрів трохи з голови, але ноги непевні. Зачор ніло щось перед нею. Дерево. Це десь тут хата директора Маслоза воду. . За хвилину задержалася спершися об дерево. Тоді присідає притулена до дерева. Щільніше закутується кожухом. Замерзлі руки у рукави. Спічне трохи. Хви линку. На мить думка ,,не засну ти"! Шепче до себе ,,не заснути". Треба йти далі. Вже не далеко. Думка спокійніша. Пригадалося. Сьогодні ніч Нового Року. Котра це година тепер дома? У них ще старий рік. Два роки тому. Навіть сніг падав такий, як цей, повіль ний, лапатий, спокійний, м’який. Закрив хідники вулиці Сикстусь- кої. їх малий гурт повертався до дому. Молоді і веселі. Сміх вибу хав при будь-якій нагоді. Прохо жих не було, усі або ще не закін чили святкувати ,,Сильвестра“, або взагалі не святкували. Трамваї іе часто проїздили і з трудом посу валися по засніжених шинах. На гострому повороті із Сикстуської на Словацького трамвай, як зви чайно, скрипів немилосердно. Над цим перехрестям високо висіла лукова лямпа. Кругом ї ї ясного світла сніжинки кружляли ніби не тлі. По тій стороні Сикстуської перед головною поштою у самій середині вулиці стояв облитий бле- ском лямпи... ангел. Ясні кучері спливали аж на плечі. На них, при сипана трохи снігом, пишалася звізда. Біла, довга шата, а за спи ною крила аж до землі. Із-під ша ти видно було щось як холоші і ве ликі чорні черевики, що тонули у снігу. Ангел стояв посеред ву лиці і дивився вгору. Не так висо ко аж до неба, але на горішні вік на кам’яниці. Вони, здержуючи сміх, зближи- лися, щоб краще його розглянути. А він усе дивився і дивився вгору, а тоді — пальці в уста і як свисне, як свисне! Десь там відчинилося вікно і хтось крикнув: — То ти, Антек? — Юзек, Юзек! Бери роги та різгу і мегай колядувати! — • крик нув ангел густим басом. Вікно зачинилося, а ангел поба чив їх, підійшов і просив закури ти. Галині все це живо стало пе ред очима. Забула де вона. Здава лося, що коли гляне пильніше, то побачить знову ангела перед со бою. Час перестав посуватися. Б ез силля, затишок. Як довго? Не зна ти. Чує голос один, другий. Слів не відрізняє. Може знову цей ангел. Або сон. Хтось потрясає ї ї пле чима. Ламаною російською мо вою! — Гей ти! Що тут робиш? Вставай. Хоче розплющити очі. Ледь від крилася шпаринка. Повіки закле єні снігом. Ніби бачить, ніби снить. їх кількох. Щось говорять незрозумілою мовою. Той, що тря се її, струшує із неї сніг. Глянув близько в обличчя і швидко звер нувся до других. Розрізняє слова ,,бухгальтер“ і „Маслозавод41. Це відноситься до неї, те, що він го ворить. Повіки вперто опадають на очі. Хочеться спати. Чує якусь небезпеку, але все притуплене. Хоче розбудитися — напружує волю. А ті сперечаються. Вкінці цей знову підходить до неї і сіпає за плечі. Другий помагає йому і ставлять ї ї на ноги. — До дому. Проведу. Іди. Іди ж бо, — відрізняє слова. Ось два ве дуть, тягнуть її. Вкінці вона тро хи очунює і починає сама ставити кроки. Із пробудженням з ’явився страх. Куди ведуть? Хто вони? Безсильно піддається. Аж дохо дять до хати. Відрізняє —■ це тут вона живе. Цей стукає у вікно, ста вить ї ї під дверима, які скоро від криває сестра Галини. Із хати сла бе світло паде на того, що ї ї при вів і їй видається, що впізнає у ньому конюха чечена, що працює у Маслозаводі. Він швидко відска кує поза засяг світла і каже гос трим голосом: — Чуєш! Ти нікого не бачила, не стрічала. А то буде з тобою зле. -— Швидко зникає, якби іе було. Галина по двох днях вийшла на роботу. Очікувала, що будуть їй докоряти, що вийшла скоро із ве чірки та ще й не прийшла два дні на роботу. Але всі були зайняті іншим. Розказували, що у цю но ворічну ніч вовки пірвали собаку із-під хати Маслозаводського май стра. А директор, повернувши до дому, застав стайню відкриту. Хтось вивів його корову. У стайні були сліди кількох людей, але ку ди повели корову не знати, бо сніг закрив усе. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРА ЇНСЬКОЇ ЖІНКИ Видання біографічного словника, запляноване на XVI Конвенції СУА, вже ввійшло в початкову стадію. Ред. Колегія, в складі — Люба Волинець, голова, а Світлана Луцька й Іванна Рожанковська, члени — вже відбула першу нараду, щоб устійнити засяг і методику праці. Постановлено ство рити колегію співробітників-фахівців, що послужили б своїм знанням для оцінки постатей і вишукання джерел. Початкова стадія праці вимагає як найбільшого перегляду джерел. До цього приступила тепер Ред. Колегія, впорядковуючи їх за ділянками. Таке видання виміагатиме поваж них фондів. Про це вже тепер треба подбати, коли це наше видання має появитись до 50-ліття нашої органі зації в 1975 р. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ, 1971 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top