Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXVIII. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ, 1971 Ч. 9. Свята Родина рис. С. Гординський The H oly F am ily draw ing b y S. H ordynsky Г. ПОДОЛЯНКА Х ай п а х н у т ь м е д о м с в іч і... Померкнуть вулиці й гучні бульвари, Засмічені і призабуті сквери. Засядемо, як це щорік бувало За прадідів: гуртом до Свят-Вечері. Хай пахнуть медом свічі ген за море! В задумі місяць у снігу потонув. . . А на ялинці зірка сріблом зорить, Скотившися з небесного хітону. І пахощі євшану в жмені сіна Прокинуться у ніч снігом пухнату, Щоб з колядою принести усім нам З дитинства спогади про рідну хату. З ікони усміхається Пречиста, Димиться сумерк ладаном в їд а л ь н і... Так хочеться назавжди, урочисто Задержати момент святковий, дальній. . . І нині, у Різдвяну Ніч... В важ айте! — пісня йде. Велика пісня славних днів, М ов дзвон и з-під могил М ов брязк окрилених мечів, М ов предків зойк, мов крик д ід ів ... Так писав Богдан Лепкий про наші старинні колядки. Те саме можна б сказати не лиш про колядки, а про багато наших пісень і обрядів. Вони піддержують наш запал, додають охоти до змагань, навіть тоді, коли вже виглядає, що наша справа програна: пісня зберігає давні ідеали, коли народ ледачіє та забуває, куди йому йти. Пісня, головно обрядова, зберігає часто забуту славу, призабуті змагання — а в слушний час знаходить відгук у людських душах та веде їх до здійснення цих ідеалів. Тому то вороги завжди стараються знищити в народі пам’ять про старовинні звичаї, старовинні пісні й обряди, а народ їх оберігає, як свої найбільші скарби. Колядки зберігають велич, гідність і єдність нашої Української Церкви. Тому, що Церква і зв’язана з нею обрядовість була тим чинником, що зберігав українську народню окремішність та незалежність, наші противники завжди старалися знищити передовсім Церкву, ї ї україн ський характер. Роблено це під усякими претекстами: треба, мовляв, окультурнитися, то знову об’єднатися, чи достосуватися до обставин, чи то знову усучаснитися. Однак, на щастя, приходили до голосу провідники Церкви й народу, які знаходили силу та мужність протиставитися усім заходам позбавити Українську Церкву її суто націо нального характеру. Ми тепер стали свідками двох подій, що потверджу ють цей факт і які) дають нам підстави сподіватися, що наша Церква не лише збереже свою ідентичність, але й скріпиться в найближчому часі. Цими подіями були, очевидно, Синоди наших обох Церков. Знаємо, які вели чезні проблеми стоять перед нашими Владиками, Про Синод УКЦеркви тяжко сказати щонебудь, що не було б загально знаним — наша й чужомовна преса пода вали точний перебіг подій, які довели до нього. Усі ми відчули вагу подій і драматизм хвилини, якої свідками ми стали. Синод УПЦеркви викликав може менше розголосу, головно в не-українських кругах. Його скликання, перебіг і наслідки були відносно точно передбачені. Це однак не тільки не знецінює його важливости, а навпаки, запевняє, що його наслідки будуть дуж е далекойдучі. Такий напрям розвитку в Українській Церкві дає нам можливість зу стріти Різдво Христове з відновленими надіями на краще Завтра. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ, 1971 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
