Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXVIII. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ, 1971 Ч. 9. Свята Родина рис. С. Гординський The H oly F am ily draw ing b y S. H ordynsky Г. ПОДОЛЯНКА Х ай п а х н у т ь м е д о м с в іч і... Померкнуть вулиці й гучні бульвари, Засмічені і призабуті сквери. Засядемо, як це щорік бувало За прадідів: гуртом до Свят-Вечері. Хай пахнуть медом свічі ген за море! В задумі місяць у снігу потонув. . . А на ялинці зірка сріблом зорить, Скотившися з небесного хітону. І пахощі євшану в жмені сіна Прокинуться у ніч снігом пухнату, Щоб з колядою принести усім нам З дитинства спогади про рідну хату. З ікони усміхається Пречиста, Димиться сумерк ладаном в їд а л ь н і... Так хочеться назавжди, урочисто Задержати момент святковий, дальній. . . І нині, у Різдвяну Ніч... В важ айте! — пісня йде. Велика пісня славних днів, М ов дзвон и з-під могил М ов брязк окрилених мечів, М ов предків зойк, мов крик д ід ів ... Так писав Богдан Лепкий про наші старинні колядки. Те саме можна б сказати не лиш про колядки, а про багато наших пісень і обрядів. Вони піддержують наш запал, додають охоти до змагань, навіть тоді, коли вже виглядає, що наша справа програна: пісня зберігає давні ідеали, коли народ ледачіє та забуває, куди йому йти. Пісня, головно обрядова, зберігає часто забуту славу, призабуті змагання — а в слушний час знаходить відгук у людських душах та веде їх до здійснення цих ідеалів. Тому то вороги завжди стараються знищити в народі пам’ять про старовинні звичаї, старовинні пісні й обряди, а народ їх оберігає, як свої найбільші скарби. Колядки зберігають велич, гідність і єдність нашої Української Церкви. Тому, що Церква і зв’язана з нею обрядовість була тим чинником, що зберігав українську народню окремішність та незалежність, наші противники завжди старалися знищити передовсім Церкву, ї ї україн ський характер. Роблено це під усякими претекстами: треба, мовляв, окультурнитися, то знову об’єднатися, чи достосуватися до обставин, чи то знову усучаснитися. Однак, на щастя, приходили до голосу провідники Церкви й народу, які знаходили силу та мужність протиставитися усім заходам позбавити Українську Церкву її суто націо нального характеру. Ми тепер стали свідками двох подій, що потверджу ють цей факт і які) дають нам підстави сподіватися, що наша Церква не лише збереже свою ідентичність, але й скріпиться в найближчому часі. Цими подіями були, очевидно, Синоди наших обох Церков. Знаємо, які вели чезні проблеми стоять перед нашими Владиками, Про Синод УКЦеркви тяжко сказати щонебудь, що не було б загально знаним — наша й чужомовна преса пода вали точний перебіг подій, які довели до нього. Усі ми відчули вагу подій і драматизм хвилини, якої свідками ми стали. Синод УПЦеркви викликав може менше розголосу, головно в не-українських кругах. Його скликання, перебіг і наслідки були відносно точно передбачені. Це однак не тільки не знецінює його важливости, а навпаки, запевняє, що його наслідки будуть дуж е далекойдучі. Такий напрям розвитку в Українській Церкві дає нам можливість зу стріти Різдво Христове з відновленими надіями на краще Завтра. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ, 1971 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
