Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Наше інтерв’ю Поміст у світ уяви М’яко підноситься куртина — глядачі у притемненій залі, мов зачаровані, переносяться у світ театральної вистави. Вона тримає їх у своїй владі, примушує їх пе реживати непережите і входити у нереальне. Таке переживання може дати добре підготована ви става, де гра акторів, світляні е- фекти та декорації не суперечать із собою, а взаємно себе допов нюють. У цьому взаємному до повненні показується справжнє мистецтво сцени. Нехай лиш один елемент не буде на місці — і ці лий ефект буде зіпсовано. Хоч театральних декораторів публіка ніколи не бачить, їхня праця не менше причиняється до успіху вистави, як праця режисера. У побачили чудово розмальовану хату і спинились коло неї. Зна ючи, що це румунське село, про бували розмовитись із господа рем. А коли він почув, що дів чата між собою говорили по- українськи, зрадів. — Та я один українець тут у цьому містечку! Всі українці дивувались, як це вони — з Америки, а володіють українською мовою. Прийшлось вияснювати. Взагалі залюбки їх розпитували про Америку. Диву вались, як це так в Америці є корови, коні тощо. А на запит, що вони хотіли б з Америки ді стати — то дівчата мріяли про американський ,,мейк-ап“, хлоп ці бажали собі ,,блу джінсів“, а косарі з Кругли -— кіс. Що — кому. Прийшлося прощати зелені бу ковинські гори, привітних людей і їх розмальовані хати. Четверо молодим бажали щасливої дороги і просили розказати, що вони рід ної мови не забули. їм дуже при ємно, що й ці молоді і ,,вчені“ люди нею говорять. Та ще й не жаліли труду їх відвідати! Дай Боже приїхати й на другий рік! — Живемо хоч убого, то самі собі господарі! А дітей посилає мо до шкіл, то ж може чекає їх краща доля, як нас! Записано від Тамари Стадниченко наших еміграційних умовах, мож ливо тому, що немає постійного театру, театральні декоратори змушені шукати сповнення своїх творчих задумів в інших ділянках мистецтва. Недавно відбулася в Торонто мистецька виставка Галини Но- ваківської. Мисткиня — не нова для українського любителя ми стецтва. Вона має за собою вже чотири індивідуальні, та кілька групових виставок. Крім того уже довший час Галина Новаківська мистецьки оформлює сцени для різнородних вистав драматичних гуртків і передусім для виступів молоді та дітей. Ці декорації ви конані професійно та надзвичай но ефектовно. При тому вони зав жди відзеркалюють індивідуаль ний та неповторний стиль їх твор ця. Її декорації уникають стисло го реалізму, вони радше проду мані в умовному пляні. Мистець радо користується архітектурними фрагментами та вітражевою тех нікою. Це, получене із світло- тіневими ефектами її декорацій, надає їм плястичности, позбавляє їх небажаного плякатного чи ілю стративного характеру. Декорації Галини Новаківської — це справ ді частина цілости театру, вони виставу доповнюють, надають їй мистецьке тло, але не суперечать з грою акторів за увагу глядача. Власне театральне декоративне мистецтво — це перша любов Галини Новаківської. Про нього вона мріяла, коли молодою дів чиною студіювала в Академії Ми стецтв та Інституті Плястичного Мистецтва у Кракові. Там же і почала працювати асистентом декоратора Міського Театру. Зго дом вже самостійно оформлювала сцену Театру Малих Форм Інсти туту Народньої Творчості у Льво ві. Там мала вона нагоду близько запізнатися з працею декоратора Львівського Оперного Театру, ми стця Мирослава Радиша. Це були роки, коли мисткиня всією душею Ебирала театральну культуру, пристрасно їй віддавала свій та лант. Вже зовсім самостійно пра цювала вона в тій ділянці, будучи Галина Новаківська P a in te r H aly n a N o w ak iw ska recently- h eld h e r e x h ib it in T oronto, C anada. головним декоратором Україн ського Театру в Станиславові в pp. 1943-44. Тут вона почала здійснювати свої самостійні та успішні спроби нового сценічно го оформлення не лише в нових п’єсах, але й у давніх побутових, що внаслідок її іновацій набирали нової безпосередньости та свіжо- сти. Майже сенсацію викликала її декораційна постанова в драмі „Марш Чернигівського Полку11 Ю. Косача. Вона єивела перед очі пу бліки театр частинно без завіси, а сцену поділила на два поверхи, в яких дія йшла рівночасно. Ро лю завіси сповняли рухомі тю ремні ґрати. Ефект був надзви чайний, і це дало Галині Новаків- ській певність іти сміливо вибра ним шляхом. Коли воєнні дії вигнали мистки- ню із рідної землі, вони не зга сили запалу до мистецтва. Гали на студіювала у Відні та в Мюн хені, а врешті поселилася з ро диною у Торонто. Тут обставини показуються зовсім непригожі для праці в театрі, але для Галини Новаківської це не означає кінця мистецьких стремлінь. Крім при нагідних театральних декорацій, вона присвячує свою творчу сна гу станковим образам. Критики, свої і чужі, прихильно оцінюють її твори, підкреслюючи сильний, майже мужеський, мазок пензля. Образи Новаківської надихані ди намічністю, гоном до простору. Саме її театральне минуле НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ, 1971 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
