Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
У буковинських горах (Репортаж) Молодечі мандрівки! Хто не па м’ятає їх чару! Нові краєвиди, нові зустрічі з людьми, пригоди, пов’язані з нічлігом на сіні... Це все приємно згадується тепер, не зважаючи на труднощі, що їх пе ремагалося молодечою енергією! Та й теперішня наша молодь мандрує. Тільки її мандрівки ся гають у простори далеких країн, а моторизація прискорює їх ритм. А восени всі оглядаємо прозірки з Еспанії, Голляндії чи Греції. З блискучими очима розказують усі про дива тих країн і снують пляни про дальші мандри. А є й такі групи нашої молоді, що в мандрівці шукають України. Не тієї офіційної, що її пока зують більш або менш численним турам наших подорожних бюр. Вони того уникають, бо в такій подорожі не можете побувати в українському селі, відвідати стару церковцю і погуторити з сільським дядьком або тітксю. А тому шукають за більш свобід- ними закутками, де ще лунає українська мова і зберігся дав ній побут. І так цього літа вибралася не велика група в пошуках за тим. Може подумаєте про Бачку чи Боснію? Ні, хоч і там варто по бувати. А вони — Тамара, Ольга і Віра та й їх водій і оборо нець Ярко постановили відшука ти українські села в румунській частині Буковини. Виявляється, що вони там доволі густо роз сипані. їх збірним пунктом був Відень. Тут вони всі зібрались — Тамара Стадниченко, Ольга Михалевич і Віра Костюк. Ярко Кошів при їхав винаймленим автом із Па рижу. їх постанова прийшла зо всім несподівано, отже треба було підготуватись до такої подорожі. Треба було придбати шатро, спальні мішки, міцне взуття й якийсь посуд. їзда через Мадярщину не дала надзвичайних вражень. Чужа мова огорнула холодом наших мандрів ників, але тих кілька днів швидко проминуло. Застановила їх не привітність людей, що начебто держалися осторонь від приїз- жих... А на границі все змінилося. Не мов би в’їхавши в іншу країну, їх окружила інша атмосфера. Ще була чужа мова, але всюди стрі чала їх привітна усмішка. Та й охота допомогти, стати в приго ді. ' порозумітися було нетрудно. З їхньої чвірки всі знали якусь чужу мову — французьку, чи ні мецьку... Та показалось, що мог ли порозумітися й українською. Навіть у глибині Румунії все хтось знайшовся, що володів на шою мовою. І так почалась мандрівка в по шукуванні України. Та спершу вона запровадила їх до Букареш- ту, де треба було щось полаго дити. Отже переїхали Семигород і Карпати в тому напрямку. А по тім мандрівка рівниною Мунтенії У такій розцяцькован ій хаті ж иве один із н ебагатьох українців у ким л у л у н ґу T h is b e a u tifu lly ad o rn e d house b elongs to a U k rain ian in th e sm all to w n of C am pulung. Оцей біленький Рено оправдав себе на карпатських дорогах і возив нашу молоду чвірку, де треба було A sm all g rou p of U k ra in ia n stu d e n ts o n an e x cu rsio n in th e C a rp a th ia n m o u n tain s in R um ania. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ, 1971 9
Page load link
Go to Top