Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVIII. ЧЕРВЕНЬ, 1971 Ч. 6. Трьохсвятительська каплиця при Братській церкві у Львові, побудована в 1578 р. Ганна Черінь С а д (Уривок) Плекає кожний з нас в душі маленький сад, Щоб там від бурі й вітру відпочити Та з Богом подарованих розсад, Вирощувати зела й пишні квіти. Одні практично садять огірки, Для інших мрія — ніжна орхідея. . . І хай не розцвіте, а все ж таки В душі зоріла запашна ідея. І так із квітами наш одцвітає вік, Від пролісків по осінь хризантемну.. . А часом збайдужніє садівник, І бур’яни вкривають душу т ем н у ... Найвище надбання Закінчився наш громадський рік і українська громада розпочала свій вакаційний відпочинок. Та не зовсім спо кійно розійшлася вона по своїх домівках. Останні події церковно-політичного порядку потрясли нею й залишили її в стані хвилювання. Недавно опубліковані документи й політичні потяг- нення відкрили нам очі на загрозу, що повисла над укра їнською Церквою обох віровизнань. Українська Като лицька Церква побачила себе об’єктом далекосяглої полі тики Ватикану, що не завжди покривається з нашими на ціональними інтересами. А Українська Автокефальна Пра вославна Церква вже відчуває похід Московської Патрі- ярхії на всю православну громаду вільного світу й мусить узброїтися проти того. Обидві ділянки вимагають від нас чуйности і бо ротьби. Українці-католики накреслили собі обширну про граму дії, за якою будуть поступати. Українці-православні підготовляються до ювілею 50-ліття УАПЦ, а цей ювілей теж може стати засобом підйому й оборони. Ці події збіглися з роковинами Лесі Українки. Чи не варто було б вжитися в полум’яні слова нашої поетки? її слово не раз вдаряло „перуном у заспані серця“ наших діячів, а „кайданів брязкіт“ соромом захмарював спокійні чола. Але Леся Українка розуміла вагу свого слова. Вона знала, що ця її „щира, гартована мова“ — це сильна зброя. Вона знала, що ця „шаленая“ пісня може довести до по жежі і „темнії хмари в хаос“ помішати. Тому вона закли кала до роздуму і чуйности. Розуміла одвічні закони побудови світу й місце в них народньої узброєної сили, що „без упину на приступ іде“. Тому за її словами кожен гук — це „відгук сили од вічної, що руйнує й будує світ“. І вона запитує: Людське море, ти, сило народная, З чого ж ти собі зброю скуєш? Щ о повстане на місці порожньому того світу, що ти розіб’єш? Оцю чуйність для наших надбань, наших святощів повинні ми проявити в нашій боротьбі. Продумувати наші акції не на сьогоднішній день, а на довгі роки. Рахуватись із тим, що кожен наш крок матиме відгук у серцях наших дітей. Бо наше найвище надбання — це наша Церква й її хочемо для себе й для них в найкращому виді зберегти. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1971 1
Page load link
Go to Top