Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА ЛЕСІ Дні 18. і 19. вересня 1971 р. глибоко сколихнуть душі українського жіноц тва в ЗСА. В тих днях зберемось біля її пам’ятника в Клівленді, щоб спіль но вшанувати роковини цієї великої дочки української землі. В ці дні по клонимось її пам’яті з вдячністю за те полум’яне слово, що ним вона над- хнула ціле покоління українського народу до боротьби за волю. Ми шдсливі, що химерн;а доля об дарувала наш народ таким яскравим талантом. її слова й кличі провадили нас, я пророчий дух кликав вперед і перестерігав. У важкому змаганні формувалось обличчя нашого народу і в цьому поході є велика її заслуга. Небагато ніародів може похвалитись таким впливом жінки-творця на свою духо вість. До вшанування роковин Лесі при чинився ще один мистецький осяг. Бронзова постать, що її створив різь бар Михайло Черешньовський у Го роді Культури в Клівленді — це твір, що втілює в собі всі риси її характе ру. Пряму поставу, замріяний погляд, легку ходу і невловний чар жіночої НЕЗВИЧАЙНА КНИГА ПРО НЕЗВИЧАЙНУ ЛЮДИНУ (Продовження зі ст. 3-ої) чає теж незвичайно цікаві „Спо мини й уваги" до кожного року, де Ольга Кривинюк з великою безпосередністю та річевістю, ко роткими барвистими мазками по дає свої коментарі та пояснен ня. Великий жаль, що ці комента рі доведені тільки до 1890 року — тобто тільки приблизно до половини Лесиного віку; чимало подробиць пізнішого Лесиного життя так і залишаються для за цікавленого читача нерозгаданою містерією. Листи Лесі адресовані головним чином до найближчої родини, співробітникам та приятелям. Є між адресатами Франко, Павлик, Драгоманов, Кобилянська, Крим ський. Найбільшу вартість, одна че, мають Лесині листи до Ольги та Михайла Кривинюків, бо біль шість цих матеріялів друкується у „Хронології“ вперше. Із сторінок „Хронології“ виро стає перед вдумливим читачем постать Лариси Косач у всій своїй непроминальній багатогранності. Це людина, що вже у дитинстві починає свою „тридцятилітню вій ну" з туберкульозом, що її пое тичний ґеній окуплений величез ною людською ціною. Але вона — не еґоцентрик, що абсорбує собою все окруження, не делікат на квітка-каліка, що потребує і особистости. Це великі прикмети цьо го пам’ятника Лесі Українки у віль ному світі. Та й слід згадати цей завзятий гурт членок СУА, що взялися його збуду вати. З ініціятиви 33 Відділу СУА по став Комітет, що невтомною працею восьми літ, без голосних закликів та всенаціональних збіркових акцій до конав цього діла. А на кінці дав доказ своєї відданости, вирізьблюючи на пам’ятнику наймення фундатора — Союзу Українок Америки. Твір, двиг- нений зусиллями однієї Округи, по дарований цілій нашій організації. Оце шляхетні почування, що їх ви кликує свято Лесі Українки в Клів ленді. Це є передусім наше с в я - т о , свято зорганізованого жіноцтва, на яке запрошуємо всю українську громадськість. Вшановуючи поетку і наші зусилля — вона повинна в ньо му взяти участь. вимагає теплярні і піклування. Це людина життєздатна і життєрадіс на, зарадна й енергійна. Вона за молоду не тільки пише ліричні вірші та здобуває самотужки не абияку освіту —- вона вміє, коли треба, дати лад цілому маєткові, вона рятує хворих селян в час епідемії, вона вміє власними ру ками зладити собі всю гардеробу. Лариса багато й самостійно подо рожує: навіть тоді, коли вона — хвора й самотня — їде востаннє „на прощу до єгипетського сон ця" —- вона вміє самостійно да вати собі раду. Її листи сестрі Ользі — лікарці часто включають річеві медичні рапорти про сим птоми її хвороби, але в них не має плаксивих жалів ні нарікань на долю, немає в них теж злоби ні гіркоти до здорових, обдаро ваних щасливішою долею людей, ні намагання концентрувати на собі всю увагу й турботу рідних. Навпаки, у найгірші хвилини, во на вміє мовчки й насамоті тер піти, свідомо старається помен шувати турботу за своє здоров’я серед гурту найближчих, сама жи во цікавиться життям своїх рід них і друзів, хоче і вміє прихо дити їм у потребі з допомогою. Лариса Косач — людина посту пових і вільнодумних принципів, послідовна і незалежна у своїх переконаннях і вчинках. Вона бо ліє над соціяльною несправедли вістю і дає вислів своїм переко нанням у своїх творах, вона теж і активно включається в нелегаль ну партійну роботу соціял-демо- кратів, пишучи та перекладаючи з чужих мов просвітницько-агіта ційну літературу. Жінка смілого почуття й живого темпераменту, Лариса не вагається піти за го лосом серця, нехтуючи своєю ре путацією серед .осіб т. зв. „до брого товариства": вона, всупе реч негодуванням матері, їде пі клуватися умираючим на сухоти приятелем Сергієм Мержинським; вона пізніше — теж проти волі рідних — їде з Климентом Квіт кою у Крим і на Кавказ. Невели ка мірка людського щастя випала на долю Ларисі: вона зуміла ви бороти собі її у свого суворого фатуму і заповнила її власним змістом. Листи Лесі Українки — це ба- (Закінчення на ст. 6) 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-ВЕРЕСБНЬ, 1971 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
