Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Голос нашого панелю У програмі XVI. Конвенції СУА, що відбулася 21.—23. травня 1971 р. на Союзівді, був включений панель молодечих Відділів на тему „Пробле ми молодечих Відділів СУА“. Звідом лення про його перебіг і поодинокі виступи були вміщені в ч. 5 і 6 НЖ. Тепер подаємо уривок із виступу однієї учасниці. На закінчення хотіла б я висло вити кілька критичних завваг до нашої програми. Про її корисні прикмети вже говорилося. Але до бре застановитись також над тим, що вимагає змін або застережень. В останньому часі занепокоїла мене вістка, що в деяких молоде чих Відділах уживають тепер біль, ше англійської мови, як україн ської. Навіть була пропозиція —- вживати англійської мови, як уря дової, поруч української. Не знаю, чи ті Відділи, що погодились на це або особи, що подали таку пропозицію, з’ясовують собі вели ку вагу цієї справи. Відділ є ста ницею, де хочемо якнайбільше зберегти українську атмосферу, а для цього конечне є вживання у- країнської мови. Окрім того для багатьох молодих членок сходини Відділу є одиноким місцем, де вони мають нагоду говорити по- українськи. Тому як для першої справи, так і для другої (вивчен ня укр. мови) втримання україн ської мови у молодечих Відділах є конечне. Дальше — у нашому журналі маємо доволі великий відділ звітів. Але цей матеріял непереглядний і появляється щойно по Окр. З’їз ді чи Конвенції. А мені здається, що саме перед Окр. З’їздом чи Конвенцією слід було б подати ко ротко зміни чи осяги, що їх за даний час проведено. Щоб член ство йшло вже підготоване на 3:їзд чи Конвенцію. Думаю, що було б доцільно зладити календарець загально-гро- мадських подій у кожній Окрузі, З таким календарцем можна було б визначити на сходинах Окр. Ради, яка буде в них наша участь. Чи не можна б призначити кожного мі сяця ,,дижур“ іншого Відділу, що мав би репрезентувати СУА на тих загально-громадських святах чи зустрічах? У місцевостях, де є більше ювілеїв, академій і бенке тів можна б призначити два Відді ли на те. Наші представниці пізніш звітували б на сходинах із своєї участи в імпрезі і це напевне при- Зразок низинної вишивки чинилось би до заінтересування загалу громадським життям. Остання моя заввага торкаєть ся евіденції нашого членства. Ме ні здається, що кожен Відділ пови нен запровадити в себе картотеку членок і про те в нас уже багато говориться. Але не вистачає мати в ній прізвище, адресу і дату на родження. Вона повинна охоплю вати також професію і замилу вання членства. Це допоможе піз ніш у заплянуванні і проведенні якоїсь праці, бо з практики знаю, що мало хто сам до неї зголошу ється, а до кожної членки треба вміло підійти. Зеня Черник членка 90 Відділу СУА ім. Олени Степанів ПЕРШИЙ КРОК Чи були ви недавно в американ ській книгарні? Чи старались закупи ти будь-яку книжку про Україну чи українське мистецтво? Ми вже задо волені, коли побачимо там україн сько-англійський словник. Чому це так? Я застановилась над цим питанням. Це сталося тоді, коли я — зацікавле на в українській вишивці — не могла знайти в українських книгарнях ні- одного підручника про неї, а в аме риканських знайшла багато різних книжок про вишивку, а в них ніоднієї згадки про нашу вишивку. Розгляньтесь у будь-якій книгарні, чи то в середмісті, чи на “shopping m a ll”-i. З одного боку побачите книжку з наголовком “Japanese O ne- Pot C ookery”, а на іншому “The Spain I L o v e”, чи знов “C ivilization ” або “Am erican C rew el w ork ”. Усі ці книжки доброго видання, часто з ко льоровими світлинами. А де ми? Чи наша архітектура, історія, мистецтво і т. д. не зацікавили б американського світу? На мою думку, нам треба робити заходи, щоб американські видавниц тва видавали книжки з різних ділянок українського життя. Але вони не бу дуть у кас проситися; це нам треба би до них піти, їм запропонувати щось цікавого і корисного для них, як і для нас (все ж таки вони зацікавлені в дохідності цього проекту). Звісно, треба рахуватися з тим, що коли ви хочете зацікавити редакцію такої фір ми, яка має велику сітку розпродажі, ви мусите висунути тему дещо попу лярну або дуж е оригінальну. Вишив ка і тим подібні мистецькі прояви те пер досить популярні. Отже ці мірку вання навіяли мені певний плян дії. Перше пішов лист до головного ре дактора видавничої фірми. Я поясни ла, що була дуже зацікавлена їхнім виданням “Handbook of S titch es” і думаю, що вони були б зацікавлені перевидати книжку українських ви шивок, видану в СССР. Радо привез ла б я їм показати цю книжку, як та кож „живі“ вишивки (тобто вишиті на полотні, а не нарисовані чи висвіт лені на папері). Знаю, що є загальне зацікавлення в цих вишивках і що я НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-ВЕРЕОЕНЬ, 1971 13
Page load link
Go to Top