Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Фейлетон Наші дорадники Ми вже звикли до того, що пра ця жіноцтва для сильнішої статі мало помітна. Офіційні визнання на ювілейних бенкетах і т.п. не беремо до уваги. А вже в пресі голос іззовні — це рідкість. Зви чайно про працю жіноцтва дові дуємося з їх власних писань. Та не так сталось цього року! Саме перед Конвенцією СУА появилися в пресі чоловічі голоси. Зрозуміло, що цей факт жіноцтво насторо • жив. — Чи читали ви фейлетон Ікера „Тиха скарга" у Свободі? зустрі ла мене наша діячка з Шикаґо. -—- Не хотілось вірити, що це він на писав! — додала делегатка з Ді- тройту. — Чи улюбленець нашо го членства нічого більше не по бачив у діяльності молодечих Від ділів, а тільки пироги і торти? Звідусіль падали питання. Порушені питання це не мій „ресорт" у СУА, ну, а фейлето ністові і сатирикові можна сказа ти дещо більше, як іншим „смерт никам". Але тут виручила мене наша дорога Ірина Кашубинська, господарська референтка. — А ви, звернулася до мене — хотіли б. щоб тільки писати про літератур ні вечори, виставки, покази? На решті і про мою „невдячну" ді лянку хтось заговорив, та ще не хтось, а Ікер! Не забудьте, що це був лист нашої членки, а Ікер тут виступив в її обороні! Тож ми мусимо на цій Конвенції перевес датку, як кожна не-прибуткова орга нізація в ЗСА. У фаховій мові це зветься „текс-екзеімпт“ і цей статус мають напевне й інші жіночі органі зації, що на них п. Д. Квітковський покликається, як на „політичні". Яко гось окремого статусу „текс-екземпт“, що його нам приписує шан. автор, ми не маємо. (Напр. такого, коли всі по жертви установ чи осіб на цілі даної організації є звільнені від податку). Отже, як бачимо, — на нашій діяль ності американська держава нічого не зискує, ані не тратить. А в дальшому, наша доброзичлива порада: пошукати собі інші приклади для своїх суспільно-громадських те орій. Екзекутива СУА ти господарську реформу, щоб більше таких листів він не діста вав. І так Ікер став дорадником у господарській ділянці СУА. Та кілька днів тому до мене зателе фонувала наша сеньйорка з Ню Йорку. -— Ви читали фейлетон I- кера „Наше золото"? Уявіть со бі, і тепер про вареники пише! А я не казала, що він самітній па рубок і тому всюди йому ввижа ються як не пероги, так варени ки! Треба його вже раз ожени ти! ■— і поклала слухавку. А в культ.-освітній ділянці п. І. Демиденко дає нам багато по рад. Як святкувати ювілей Лесі Українки довідалися ми зі „Сво боди" (стаття „Не збіднюймо Лесю Українку"). З тієї статті також наші книголюбки довідалися, що коли жінки сходяться і читають книжки, та ще жіночих авторок, то це „дивовижа". Чому? Чи кра ще нічого не читати, чи може не потрібно читати? В дописі у „Ко оперативному листку", що вихо дить в Рочестері, він подає цілу програму, яка мала б зреформува ти Гуртки Книголюбів, що є ча стиною жіночих організацій. Не можна сказати, що ті поради по гані, та на жаль, спізнені. — Слу хайте, — сказала одна довголітня книголюбка, — таж подібну, ще обширнішу програму маємо ще від Конгресу СФУЖО у 1959 р. П. І. Демиденко зачинає історію від се бе і пхається у відчинені двері За 12 років діяльности гуртків він не зауважив у їх звідомленнях нічого іншого, а тільки те, що вони читають Марка Вовчка. Хоч у програмі ГК на першому місці є сучасна література! — А знаєте, як то було? — крикнула друга. — Це наш Гур ток обговорював твір Юрія Тиса „На світанку", що є біографічною повістю про Марка Вовчка. Дальше Гуртки Книголюбів ді стали від шановного дорадника визнання у формі слова „нага няй". Спочатку думали, що то щось приємне, бо його не зрозу міли. По довгих шуканнях у слів- никах його знайшли як російське слово, що по-українськи означає „догана". (Леся Українка, його напевно не вжила б). Отже, дога ну дістали ті, що таки щось роб лять, хоч не так, як цього п. І. Д. собі бажав би. Та ні слова крити ки нема для тих, що взагалі книж кою ані нашим культурним про цесом не цікавляться. Чудовий зразок чоловічої логіки! Та всеж таки книголюбки добрих порад не цураються і хоч ті поради не бу ли батьківські, то ідея мішаних Гуртків Книголюбів при жіночих організаціях їм таки подобалась і такий проект дістала нова Упра ва СФУЖО і СУА. — Бо поду майте, — звірилася мені молода книголюбка, — наперед втягнемо їх до Гуртка Книголюбів, научимо читати, ну — і буде веселіше, а потому можна буде їх і до нашої організації принадити, а тоді напр. повстала б нова організація „Спіл ка українок з українцями". Аж це буде дивовижа!? Чи не так? На закінчення всі книголюбки просили передати п. І. Демиден- кові „наганяй" за наганяя. А вже на Конвенцію СУА, че рез „Новий Шлях" у статті „Ет нографізація нашої еміграції" п. Денис Квітка-Квпковський при слав для СУА букет порад, що складаються з таких квіток: 1. Щоб стати політичною орга нізацією — СУА повинно запи сатися до партії. При вступі може розколотися на різні відлами, що є дуже корисне для української справи. 2. Щоб не збідніла Америка, на лежить державі заплатити всі по датки, а не шукати звільнення від податку. 3. Більше жертвувати на Виз вольний Фронт, а не витрачати гроші на непотрібні справи. 4. Викинути зі своєї програми НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ, 1971 11
Page load link
Go to Top