Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
дом. Про інше Різдвяне печиво з браку місця не будемо згадувати. Різдвяні страви. Об рядовими стравами на Різдво були кутя і узвар (вар) -— „Божа їжа і напій“. В основному кутя варить ся, як подають опитувані, із зерна пшениці. Повинна бути вона — піхана, опихана, товчена, бита в ступі, терта або шугана, тобто має бути з неї обдерта зовнішна оболонка або шкірка. Троє пода ли кутю з ячменю (Херсонщина, Харківщина, Сумщина). Двоє по дало крім куті з пшениці, кутю з рижу з медом (без маку) — „бі лу кутю“. Кутю приготовляють із тертим маком і медом, розпу щеним у воді. Одна опитувана з Полтавщини подала, що там ужи вають кутю без маку. Дві опиту вані з Закарпаття не знають куті, на закінчення вечері їли печені ,,бобальки“ з борошна. Також із Ряшівщини одна особа не чула про кутю. Узвар, вар —- варили з су шених слив, яблук і груш, часами ще з вишень, черешень і чорниць. Це був напій, що звичайно ним за кінчували вечерю. Він заступав алькогольні напої там, де їх на Свят-Вечір не вживали, а дві осо би подали узвар замість борщу („юшка з кислиці", околиця Ря- шева і Добромиля). Інші Різдвяні страви відомі на шим господинам, але з нашого за- питника можна виявити більшу їх різноманітність. Борщ. В основному з чер воних буряків із грибами або ри бою, заправлений олією. Двадцять опитуваних приготовляють його з „вушками “. Десять осіб замість борщу подали капусняк, або роз сіл із капусти, заправлений тертим пшоном (Скалатщина, Вінниччи на). На Турчанщині це називають „киселиця44 і подають із квасолею або горохом, а в одній місцевості „росолінка44. Борщ може заступи ти грибова або горохова юшка, а на Калущині подавали три юшки: борщ, грибову і горохову. На Ря- шівіцині замість борщу подавали юшку з сушені (узвар). Зате скоромний борщ на другий день був усюди обов’язковий. Вареники. Звичайно варе ники з картоплею займають у нас перше місце в часі Святої вечері. На селі це була щонедільна їжа, а на Різдво приготовляли їх із капу стою кислою і солодкою з гриба ми, з капустою, помішаною з кар топлею, з гречаних крупів (також із додатком сиру), з квасолею, а вже в останньому випадку з кар топлі. Були й вареники в сушеної вареної садовини (сливи, груші, яблука, вишні), помащені цукром або медом. Могли бути з маком і вурдою, робленою з макухи і вре шті з повилами. Вибір дуже вели кий. Неменш різнородні є голу б- ц і. Можуть бути з гречаними, яч мінними, кукурудзяними крупами, пшоном (з грибами, цибулею, олі єю ). Крупи можна помішати з тер тою картоплею, також із самої тертої картоплі. Найменш були поширені з рижом, це вже в містах. Не знають пісних голубців на Свят-Вечір двоє опитуваних (Пол тавщина, Калущина). Риби. Там, де свіжа риба є приступна, всі способи ї ї приготу вання є можливі на Свят-Вечір. Більшість опитуваних пише, що населення вдоволялося сухою ри бою й оселедцем. Вимочений осе ледець варили і заправляли зас мажкою і ця страва називалася „мачка44 (Любачівщина), а на Ро- гатинщині смажені оселедці нази вали „сумиґас44. Інші страви. Це біла ква соля ціла або м’ята, з сушеною рибою, з підливою, з грибами або з вареними сливами, капуста з ква солею або з грибами, колочений горох із часником, гречана каша, кисіль, млинці до риби, підпеньки з часником, гречаники. Це страви, що тепер у Різдвяному меню вий шли з ужитку. А шкода! Дрібне печиво. Крім пампушків (пухкеників), що в Зах. Україні означають солодке печи во, смажене на олії, в Східній У- країні є дрібне дріжджове печиво, що його подається з часником і о- лією до борщу чи риби. Хочу звернути увагу на пироги і пи ріжки, що є традиційним Різдвя ним печивом; ними обдаровується колядників і посівальників, а в д е яких місцевостях вони й звуться „колядники44. Печуть їх із різно манітною начинкою (диви варени ки), а в Східній Україні ще й із калиною та горохом. Чергування страв. Об ряд приготування Різдвяних страв сягає передхристиянських часів. Протягом століть їх символіка під лягала певним змінам. Сіно в дав нину мало символізувати бога х у доби Велеса, тепер народження Божого Дитятка на сіні. Кутя і узвар — це Божа їжа і їх залиша ли душам померлих а хліб — це безкровна жертва богам і символ багатства. Хліб чи калач має о- круглу форму і навіть назву „Ісу- сик44, що символізує сповиту дити ну. Можна сміливо припускати, що першою стравою була кутя, що нею „причащалася44 не тільки вся родина, ї ї залишали душам помер лих та заносили худобі. Нею та кож ворожили (підкидали до сте лі). Проскурка, що ї ї вживали в Зах. Україні — це сакральний цер ковний хліб, звязаний із україн ським католицьким віровизнанням. Дванадцять страв були символом 12 місяців, тепер їх присвячуємо 12 апостолам. І так давнім обрядам дає наш нарід сучасний, християн ський зміст або вміє їх разом спо лучити. В нашому запитнику 15 осіб по дало проскурку з медом, як поча ток вечері. Потім коштували також і кутю. Решту (48) подають кутю, як початок вечері. її коштували з однієї миски, а їли на кінці, перед узваром. Тільки дві особи подали, як першу страву, часник із хлібом, що його не тільки їли, але й на тирали ним руки, виски і груди (Лемківщина, Турчанщина). На ступною стравою був борщ або риба і тут відповіді поділені. Даль- 4 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1971 П-ні Тетяна Чапленко уложила колос ся пшениці у формі ялинки. Це може правити за дідуха в сучасній україн ській хаті. C h ristm a s d e c o r a tio n m a d e o f w h e a t ears b y M rs. T e tia n a C h a p len k o Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top