Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
/НАШІЙ ХАТІ Життя в Україні позначене чис ленними потрясеннями — світо- глядовими і побутовими. Поміж тими останніми на першому місці стоїть справа житла. З-поміж чис ленних господарських недолікіз режиму найбільш дошкульним є брак помешкань. Цей постійний стан витворив уже свій стиль жит тя, коли в одному помешканні тісниться кілька родин, що прине волені вживати однієї кухні і ва рити на своєму примусі. Тепер внаслідок тривалих зу силь цей стан нібито покращав. Статистика виказує тепер, що стан житлоплощі помітно збільшився в порівнанні з 1940 р. Правда, до ступ до нових мешкань мають тіль ки упривілейовані кляси. Але й менш щасливі громадяни УРСР змагають до свого власного кута. Знаємо з листів від наших рідних, як вперто і завзято там будують самотужки. Власна хата стала мрі єю підсовєтської людини. Враз із тим виринула і справа її влаштування. Не тільки меблів, що теж не всім доступні, але й заві сок, килимів, скатерок ітд. Здо бувши свій власний кут людина хоче затишку. І тому шукає за ма- теріялом, засобами, помислами, як би то свою хату якнайкраще вла штувати. Над тим почали працювати мистці. Багато їх є по текстильних фабриках, дехто проектує килими, інший знов робить проекти на фаянс і порцеляну. Живучи на у- країнському грунті, здавалось би нетрудно нав’язати до багатих скарбів нашого народнього мис тецтва. Тим більше, що вони збе режені в музеях, розроблені в ру ках мастрів народнього виробниц тва.. Отже треба лиш з того за черпнути! Так воно не діється. Мистці, що пишуть про устаткування сучасно го помешкання, оглядаються на модерний стандард, імпортований із Парижа або Ню Йорку. Немає в них власної ініціятиви чи охоти — нав’язати до своєї власної тради ції. Тільки в сувенірах дозволено Щсоб впровадити первні нар. ми стецтва в модерне житло — на ге Щоб впровадити первні нар. мис тецтва в модерне житло ■—- на те треба великої мистецької культу ри і свободи від якихнебудь забо рон. Над тим мусіли б працювати поширені мистецькі кола. До цьо го повинні б достосуватись фабри ки меблів, текстильні комбінати, фабрики скла і порцеляни. Потріб но було б зовсім іншої настанови до тих справ, як вона в дійсності є. Покищо мистці й архітектори пишуть на ті теми. Художниця Людмила Жоголь, архітектори М. Барановський і А. Калініченко ча сто обговорюють це у підсовєтсь. кій пресі. їхні статті засоблені в рисунки і світлини, виказують чи мале фахове знання. І напевне ма ють вплив на улаштування помеш кання української людини. Але що зауважуємо? Людмила Жоголь єдина між ними, що вка зує на потребу застосування укра їнського орнаменту чи килима. Во на навіть покликується на вироби тієї чи іншої артілі чи текстиль ного комбінату, як найбільш під хожі для того. Та рівночасно бачимо щось іншого. Пишучи про нутро сіль ського будинку чи про декоруван ня вікон завісками на селі вона вказує на місцеву традицію. „Кро- левецькими рушниками облямову ють вікна у центральних районах України, вишиваними гладдю або лиштвою на Полтавщині, витонче ними, вишитими низзю або кача- лочками — на Поділлі", пише во на в своїй статті „Драпірувальні тканини на вікнах". Значить це все допускається в сільському меш канні в певними регіональними відмінами. Одначе і згадки немає про те, що воно могло б увійти у міське мешкання, як вицвіт місце вої народньої культури. Можливо, що Людмила Жоголь впровадила б народне мистецтво у сучасне мешкання. Але тими справами не керує вона сама. € це настановою цілої большевиць- кої системи — залишити вироби нар. мистецтва на селі. Подібно, як воно діється з українською мо вою, що не сміє переступити ме жі міста. Отже пригляньмося до проектів Людмили Жоголь. Вона створила їх для українського села і тому вони нам дорогі й цікаві. Нехай, що вони невибагливі! Але виро сли з рідного грунту і тому хо чемо їх пізнати. КУХОВАРСЬКІ НАЗВИ на букву Р Ресторан, ресторація (фр.) — харчівня вищої категорії. Риба морська, прісноводна. Од на рибина. Рибні продукти — харчові про дукти з риби, що вживаються в різному вигляді. Рибні консерви -— харчові про дукти з риби, приготовлені для тривалого зберігання. Рибофлавин — вітаміна Вг. Ризото (Risotto) — італійська страва з рижу. Рибячий жир, тран. Рйбяча ю- шка. Рибалка (не рибак), рибалити, рибальство. Рибас і рибаска — продавці риби. Риж — 1. хлібна рослина, що росте в теплих країнах на вогко му грунті, 2. назва зерен тієї ро слини, 3. назва страв з рижу. Рй- жовий. Риж шліфований — зерно, очи щене від плівок з шорсткою по верхнею. Риж полірований — зерно очи щене з гладкою поверхнею. Риж подріблений — частини зерна без пилу. Н. Ч. Помешкання в Україні
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
