Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У відповідь на нашу грошову посилку у грудні 1970 р. ми отри мали листа: Д о Управи Сою зу Українок Америки у Філядельфії Прохаю прийняти сердечну по дяку і передати всім Вашим Від ділам за збірку 1,575 дол. на „Ц ер кву в Потребі". Молю Христа-Ди тя, щоб відплатив Вам багатством с в оїх ласк і благословив найкра щими успіхами Вашу жертвенну працю в Новому Році. Христос Раждається! З Архиєрейським благословенням ЙОСИф Верховний Архиєпископ Українців Він, мов пожежі пламінь непокірний, Він висушив мої дівочі сльози — Тяжкий твій спадок, батьку ІПрометею!“ Леся Українка сама пізнала й нам передала найвищу істину, що „хто хиливсь найнижче, того най більш топтали люди й коні", що ні сльози, ні ридання, ні мирна коекзистенція, сказавши сьогодні- шим терміном, ні покора, ні тер піння не принесуть визволення, не дадуть зазнати найбільшого щ а стя, яке може мати народ •—- волі, бо існує лиш один закон і одна правда: „Не ми уб’єм, то нас вони уб’ють, Ми мусимо б ор оти сь ... . . . Наша смерть Научить інших, як їм треба жити“. Ця єдина правда підіймає в її душі тугу. Ця туга велетом встає і неба сягає, а з нього здіймає тяж кі слова докору людям, що збай дужнілі неволі ганьбу несуть без протесту „у своїх заспаних сер цях" і не чують, як ,,дзвонять го лосно кайдани". Коли б майданів брязкіт міг ударить Перуном в тії заспані серця, Спокійні чола соромом затьмарить І нагадать усім, що зброя жде борця. Як тяжко жаліла вона, що свої ми слабими руками не могла під няти меча й ним рубати ворога. Але її слабі руки з титанічною силою підняли найсильнішу і най страшнішу, дійсно смертельну зброю: її щире, палке, правдиве слово, яке ,,розтроюдить рани’ кожному, хто прочитає його: укра їнцеві не дасть спокою в неволі, чужинцеві горітиме смолоскипом, не даючи впасти високим ідеалам людства, поетам не дасть зійти зі свого, призначеного „Божою іс крою" місця. Яка б тиранія не ла мала їм хребти, яка б спокуса лі нії найменшого спротиву не ма нила їх, яка б модерна пошесть бабрання у беззмістовності не о- хоплювала їх, все одно^їх вогнем пектимуть Лесині слова: „Не по ет, що забува про страшні народні рани". Безсмертя судиться тільки поетам, які своїм творчим доріб- ком стверджують, що вони не за були призначення вірно служити своєму народові, відважно стояти на сторожі правди, відважно й жертвенно крокувати в передових лавах борців за волю, виступати проти кожного „діла соромного" та ревно берегти своє національ не мистецтво. Справжнє безсмертя існує. Во но грандіозне. Воно не вмістило ся б у жодну людину, тому живе в душах мільйонів народу, який його народить і щедро розділить із народами світу, в ім’я найви щих ідеалів. Безсмертя Лесі Українки поля гає у всеохоплюючій правді, за писаній у її творах про знедолен ня України та її поривання до во лі і краси. У незмірній любові у- країнського народу до своєї Бать ківщини, яка збірною силою пов стала на всю височінь у слабоси лій тендітній жіночій постаті з ти танічним духом, народженій на світ всією Україною, щоб закарбу вала ню любов і смолоскипом ли шила палати над віками, вказую чи несхибний шлях, яким мусить прямувати народ. Жоден геній не приходить на світ сам, як індивідуум, відірваний від народу і від того, що попере джувало його народження. Його виношують століття, тисячеліття — багато, багато поколінь народу, даючи йому плодючий грнут, свою питоменну вдачу, свою велетен ську душу й силу виявити все те, що болем і бунтом кричить у НІЙ, те, що молитвою припадає до кра си, те, що є в ній божеське і своє право на те, що кожному наро дові дав його Творець. Друкуємо уривок з есею про Лесю Українку, що був нагороджений на 8. Літературному Конкурсі СФУЖО. Ред. НОВІ ВИДАННЯ Ірена Книш: Віч-на-віч із Укра їн ою , горстка радянських вра жень. Накладом авторки, Вінні пег, 1970 р. 126 ст. Читаючи репортажі з подорожі по Львові, Києві, Криму та врешті Москві, відчувається „паки і па ки", що „самостійність' України це лише шильд, розчислений на те, щоб замилити очі тим, які не- зорієнтовані в ситуації. З моря насильної московщини, що опану вала українські міста, авторка ви ловлює відважні, спонтанні, чи роздумані вияви української сві- домости. Власне ці прояви, укра їнського духа, хоч і зацьковано го і заляканого, дають авторці змогу твердити, що „час несе пе ремогу для українського ренесан су “• Василь Софронів Левицький: Кланялися вам три України. Р е портаж про туристичний маратон по українських поселеннях у Ю- гославії, Чехословаччині і Поль щі. В-во „Новий Ш лях", Вінні- пеґ-Торонто, 1970. Автор репортажу — це досвід чений письменник і журналіст. Він розуміє читача та знає, що йо го зацікавить, а рівночасно вміє на місці знайти особи чи особисто сті, з якими варто читача позна йомити. „Три України" написане живо, цікаво, повне дрібних, але характеристичних, подій чи роз мов. Автор „веде" вас за собою по „трьох Українах" і ви відчува єте ритм їх життя разом із ним. Тепер, коли Пряшівщина внаслі док совєтської окупації, та Ю го славія, наслідком землетрусу, ста- 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1971 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top