Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ч о м у я л и н к а в з и м і з е л е н а ? ГРА — Ведмідь у лісі Було де давно, давно. Надходи ла зима, дні ставали холодні. Всі пташки полетіли вже в теплі краї. Тільки одна не могла летіти — у неї було зломане крильце. Ска кала пташка по лісі і тихенько плакала. Шукала, якби то перези мувати в лісі. Подумала, що може якесь дерево прийме її до себе, охоронить від холоду. Поскакала до берези і спитала: — Прекрасна берізко, чи можу я жити між твоїми гілочками, аж поки не прийде весна? — Я не хочу тебе — відповіла берізка — ти мені листячко пони щиш! Бідна маленька пташка поскака ла до великого дуба. — Могутній дубе, чи можу за ховатися між твоїм листям, аж прийде весна? Але дуб сказав: — для тебе тут немає місця. Ще мені жолуді по обтрушуєш. Ні, іди геть! Просилася пташка і в верби, але верба теж не пустила її до себе. Побачила її ялинка і питає: — Куди скачеш, маленька? — Не знаю, — сказала пташка. — У мене крильце болить. Мушу тут зимувати, але дерева не хо чуть приняти мене до себе. — Ходи сюди — закликала я- линка ■— у мене теплі гілочки! — І я можу там залишитися, доки не прийде весна? — Так, — сказала ялинка — буде нам обом веселіше. Недалеко ялинки росли сосна та ялівець. Вони також хотіли до помогти пташці. — Я буду охороняти тебе від вітрів, бо я більша від ялинки — сказала сосна. — А я буду годувати тебе свої ми ягідками — обіцяв ялівець. Береза, дуб та верба скриви лись: — Не треба нам пташок! Уночі прилетів північний вітер на забаву. Він дмухав холодом і кожен листок, що його вітер до тикався, летів на землю. — Чи можу пострясати усі лист ки ? — запитав він свого батька зимового короля. — Ні, — сказав зимовий король. — Ялинка, сос ка і ялівець допомогли бідній пташці, притулили її до себе. За- лиши їм листочки. Вітер обминув ці дерева. Відто ді ялинка, сосна і ялівець затри мали на зиму свої листочки, зеле ні шпильочки. Н. МОЛЮСЯ! Господи, молюся, Все мені прости, Від біди, від горя, Бож е, захисти! Змилуйся,, Ісусе, Не карай за гріх! Ласки в Т ебе, Боже, Я молю для всіх. Татові й матусі Довгі дні подай, Захисти від лиха Мій Рідненький Край! К. Перелісна О. П. Я ЛИШИВСЯ ДОМА САМ Я лишився дома сам, Не боюсь ні трішки. Прочитаю іграшкам Казочку із книжки. Це ось татові книжки У твердій оправі. Все великі та важкі, Тільки нецікаві. В них лиш літери одні, Нецікаво, правда ж, ні? Треба, щоб сторінка Вся була в картинках! Зараз таткові отут Намалюю парашут, Тут кота і хату, — Радий б уде тато. . . . Так старавсь я, так хотів, Щ об було красиво. А татусь мій не зрадів.... Що воно за диво? Діти стоять у колі на відстані протягнутих у сторони рук. Одну дитину вибирають ведмедем. Вед мідь сидить на стільчику серед ко ла і вдає що спить. Діти разом з вчителькою ідуть праворуч ко лом і проказують: Ось там у лісі хтось лежить, Це напевно ведмідь спить. Ми тихенько обійдем, До ведмедя підійдем. Діти зупиняються і на слова вчи тельки: Тихше, тихше, не кричіть, І ведмедя не збудіть, Як прокинеться ведмідь, Переловить вас умить! Діти підходять до ведмедя і зупи няються в маленькому колі пліч- опліч. На слова „ведмідь збудив- с.я“ — ведмідь відкриває очі і ло вить дітей. Якщо когось зловить, то вибирають нового ведмедя. с. ч. АСТРОНАВТИ Гей астронавти молоді, Збирайтесь у коло юні всі! Будемо учитись як ходити у про сторі, Пізнавати місяць, глядіти на зорі! Гей астронавти молоді, Летім у простори юні всі! Вже близько нам місяць і планети ясні зорі, Вміємо ходити самі у просторі! Гей астронавти молоді, Ставайте у коло юні всі! Вже попрощали ми плянети, мі сяць, зорі, Не бачили кращ ої над землю в просторі! Гей астронавти молоді, Вертаймося на землю юні всі, Чекають нас батько, мама і ціла рідня, Кличе Україна наша дорога! НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1971 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
