Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З а х в о р ю в а н н я п е ч ін к и Печінка бере участь у регулю ванні обміну майже всіх речовин (білків, товщів, вуглеводів, віта мінів, і інших). В печінці відкладаються вугле води у вигляді глікогену. В міру потреби глікоген почінки перетво рюється в глюкозу, яка надхо дить у кров для харчування орга нізму. Запаси глікогену в печінці поповнюються за рахунок вугле водів їжі, які з кишечника всмок туються в кров у вигляді глюкози. В печінці Глюкоза знов перетво рюється в глікоген. В ній знеш ко джується цілий ряд токсичних (о- труйних), речовин, що утворю ються в кишечнику і створюється один із головних продуктів розпа ду — сечовина, яка виділяється з сечею, деякі вітаміни; антитіла (речовини, необхідні організмові для боротьби з інфекціями), а та кож речовини, необхідні для нор мального скипання крові. Н ареш іі в печінці утворюється жовч, яка відіграє надзвичайно важливу ро лю у перетравленні і всмоктуванні товщів. Утворення жовчі в печінці відбувається безперервно. За добу з печінки виділяється в кишечник біля одного літра жовчі. Виділен ня з жовчевих ходів і жовчевого міхура в кишечник відбувається лише в час травлення. Коли трав лення припиняється, жовч збира ється в жовчевий міхур. Звідси, головним чинником, що сприяє жовчовиділенню — є приймання їжі. Отже часте приймання їжі спри яє достатньому надходженню ж ов чі в кишечник і навпаки— тривалі перериви в прийманні їжі ведуть до застою жовчі в печінці. Як бачимо — праця печінки в організмі є складна і захворюван ня печінки — це серйозна недуга, що її слід інтензивно лікувати. Подамо тут найчастіші її прояви. До них належать гострі і хроніч ні гепатити. Це є — запалення пе чінки, що може бути викликане різними чинниками. Причиною гострих гепатитів може бути вірус і різні отруєння. Крім того вони можуть бути су провідним захворюванням при го стрих інфекційних хворобах (че ревний і висипний тиф, запалення легенів, малярія). Захворювання часто носить епідемічний і сезон ний характер. Найбільш поширен ня цієї недуги спостерігається в осінні і весняні місяці. Зараження може бути і від хворої людини, що буває рідше. В перші дні захворювання з ’яв ляється загальна слабість, швид ке стомлювання, сонливість, зни жується апетит, з’являється нудо та, іноді блювання, важкість або тупий біль в ділянці правого під ребер’я. В інших випадках можуть бути ознаки грипозного захворін- ня (підвищена температура, голо вні болі, нежить, кашель, болі в у- сьому тілі). Через кілька днів з’яв ляється темне забарвлення сечі і жовтявість шкіри. Температура при цьому захворюванні звичай но невисока і тримається чотири- п’ять днів. Ж овтяниця при цьому захворю ванні обумовлена тим, що жовчеві пігменти надходять у кров внаслі док ураження клітин печінки, а потім у сечу і лише невелика ча стина через жовчні ходи — в ки шечник. Загальна тривалість за хворювання — біля п’яти тижнів. Лікування при гепатиті слід по чинати зі створення повного пси хічного і фізичного спокою. Хво рий повинен перебувати в посте лі і дотримувати суворої дієти. Тому що жовч не надходить а- бо мало надходить до кишечника, порушується перетравлювання товщів. Тому треба їх виключити зі стравопису хворого. Уникати слід також сильної сокогінної їжі (бульйони, м’ясні відвари) і хар чів, що містять у собі клітковину (чорний хліб, капуста). Всмокту вання білків і вуглеводів майже не порушується, отже тому їжа хво рого на гепатит повинна бути ба гата на вуглеводи. Крім того хво рий повинен приймати велику кількість рідини у вигляді міне ральних вод, солодкого чаю й со ків із садовини (не менш як два літри на добу). їжу приймати тре ба часто, чотири-п’ять разів на день. Всі страви повинні бути про тертими, відварними і паровими. З харчування зовсім виключити холодні страви. В більшості випадків через чо тири тижні постільного режиму, вчасного лікування і додержуван ня дієти жовтяве забарвлення шкіри проходить, сеча становиться ясною, зникає нудота, з’являється апетит і лиш на деякий час зали шається загальна слабість. В. П. Безуглий КУХОВАРСЬКІ НАЗВИ на букву Р Рижій, росл. з якої виробляють харчову і технічну олію. Рижієва олія. Рижок справжній, рижик, рецок — їстивний гриб. Ритуал — обряд, ритуальний — обрядовий. Рислінг (англ.) — сорт вино граду, з якого виробляють—- біле вино. Рідина — течиво, пол. „плин“. Рідинний, у рідкому стані, рід кий, рідкуватий, ріденький, не гу стий. Рідкий борщ. Ріжки — 1. їстивні плоди ріж кового дерева (хліб свято-іван- ський), 2. дрібне печиво. Різанка, локшина (не „клюс- ки“). Різалка — машинка до різання городини, садовини тощо. Різник, мясар — торговець м’я сом. Ріпа, гор. — 1. їстивне коріння, 2. також назва для картоплі і ту- пінамбуру. Ріпакова олія —- олія з насіння олійного ріпака. Ріпянйк, гуц. — корж із куку рудзяного борошна і картоплі. Рогаль, рогалик, рогалики •— 1. дрібне печиво, 2. сорт картоплі. Родзинки, рос. ,,ізюм“ — суше ні виноградні ягоди. Рожен — металевий прут, що на ньому настромлюють м’ясо до печення на відкритому вогні. Розбавляти, розводити (оцет водою). Н. Ч. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1971 23
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
