Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
це сензації, ніж серйозному об грунтованому змаганню. Але поза галасом цієї бунтівли вої товпи діє те послідовне зма гання. Це показали тепер дві по дії, що є важливими етапами аме риканського жіночого руху. Пер ша з них — це додаток до кон ституції в користь жіноцтва, а друга — це 50-ліття права жіно чого голосування. Цей додаток до конституції ЗСА, що ставить жінок і мужчин на однакову площину перед облич чям права, був висунений ще в 1923 р. Від того часу його тут і там висували аж поки він не за стряг у Комісії. І треба було що йно потрясень, що їх країна пере живає, щоб знайшлась людина, яка вміла його звідтіля видобути і під готувати грунт для його ухвали. Цією людиною стала репрезен тантка (конґресменка) Марта В. Гріфітс із Дітройту. З-поміж 10 жінок, що є тепер у Палаті Репрезентантів, вона най краще на те надавалась. Засідаю чи в Палаті від 1954 p., обдарова на хистом слова і бистрістю думки, вона вибрала відповідний момент, щоб зібрати голоси конгресменів для тієї цілі. І так 10. серпня 1970 р. проголосовано додаток до кон ституції ЗСА того змісту: Рівність прав перед законом не може бути заперечена чи скороче на в ЗСА чи в якомунебудь стейті з приводу статі. Кажуть, що сама Марта Ґріфітс була здивована перевагою голосів (350 до 15) у користь цієї ухва ли. Отже промовив за нею -— о- крім її енергії - - також відповід ний момент, себто постава жіноц тва і недалекі вибори. Ухвала цьо го додатку до конституції повин на ще перейти через Сенат і діста ти ратифікування законодатних у- станов стейтів. П’ятдесятліття права голосуван ня перейшло спокійніше, ніж мо жна було сподіватись. Демонстра ції, заповіджені на той день (26. серпня 1970 р.) стягнули великі жіночі маси, але не переступали меж бурхливого, навіть динамічно го але впорядкованого виступу. Отже демонстрував той елемент, що є за легальним здобуттям жі ночих прав. Радикальні жіночі групи не звернули уваги на ці ро ковини. Отже американська жінка є знов у наступі. Колись вона ви датно підсилювала, а може й очо лювала феміністичний рух і вида ла кілька визначних „суфражис- ток“. їх довголітнє змагання за вершилось у 1920 р. правом голо сування. Цей здобуток їх дочки і внучки належно не використали для дальшої боротьби. І в вислі- ді вони знов змобілізували свої сили проти несправедливости, що її зустрічає американська жінка на своєму шляху. Треба вітати цей похід за свої права, якщо він прямує відповід ним шляхом. А в демократичній країні для цього є безліч можли востей. Не так, як у нашій Батьків щині! Українська жінка значно ви передила американку у формуван ні своєї особистосте, у співвідпо- відальності за добро країни. Ми знаємо, що жінки-лікарі і жінки- вчительки творять дві третини лі карської і педагогічної сили Укра їни. Число жінок-інженерів дося гає 40% цієї спеціяльності. Та чи знаємо, якими зусиллями й жер твами окупаються ці осяги? Укра їнська жінка не має права творити своїх організацій чи демонструва ти в обороні своїх прав. Не знає мо, які труднощі вона зустрічає у здобуванні освіти чи на шляху своєї праці. Лиш де-неде пробива ється у пресі тиха скарга на тру дні побутові умовини чи поминен- ня на праці. А туристи, що повер таються з України, розказують дальше про жінок на незвичній праці, як будовах, асфальтуванні вулиць чи двиганні тягарів. Дивними шляхами йде не раз жіночий рух! Здавалось би, що його формують умовини країни, в якій він розвивається. Та ні! Діє тут традиція, національна вдача, ідеали, поставлені проводом. І на цьому тлі росте, здобуває свої по зиції жіноцтво кожної країни. НАШІ ПОБАЖАННЯ П-ні Анастазія Ковальська, секре тарка 3 Відділу СУА в Ню Йорку, святкувала 50-ліття свого подружньо го життя. З тієї нагоди п-во Коваль ські зложили 5 дол. на пресовий фонд Н. Ж., а 10 дол. на Семінарію в Римі. Вітаємо нашу довголітню членку з цим ювілеєм! Управа 3 Відділу СУА в Ню йорку нові книжки Дмитро Соловей. Цікава гра матика, мовно-граматичні ігри, за гадки, скоромовки, вправи для на уки і розваги в школі, родині, в молодечих товариствах. Вид. ОП- ДЛ — Шкільна Рада УККА, 1968 р. 79 ст. Збірка граматичних гор Дм. Со- ловея помагає задовольнити по требу, яку відчувається завжди — подати граматику в цікавій і жи вій формі. Своїм змістом збірка надається для вжитку у середніх клясах (4— 8). Численні цитати з літератури, народні прислів’я та дбайливо підшукані мовні вправи улегшать учителеві його велике завдання в цих клясах -— учити граматику як правильне вживання мови, а не як абстрактні правила. Д-р Стефанія Тершаковець-Бе- режницька: За душу й долю ди тини, виховні труднощі різного віку і розвиток особовосте. Вид. ОПДЛ, 1966, 16 ст. Д-р Бережницька написала цю розвідку не лиш як лікар, але як психолог, а головно як мати. В книжці не знайдемо ,,лікарських порад“, ані теоретичних міркувань. Натомість знайдемо тут вияснення конкретних трудностей у психіч ному розвитку дитини. Не найде мо тут також і незрозумілої тер мінології, натомість прецизні ви яснення доступною мовою, живим і зрозумілим стилем. Марія Дейко: Рідне слово, пер ша читанка після ,,Букваря “ з мовними вправами та українсько- англійським словником. Вид. „Рід на мова", 1969, 116 ст. ,,Рідне слово" подумане як під ручник для другого року навчання української мови дітей, що виро стають у не-українському середо вищі. Тому то в підручнику ав торка послідовно впроваджує що раз нові слова, шо їх діти повинні собі засвоїти. Включено також вказівки для вчителя як користу ватися підручником. Щоб осяг нути максимум ефектовності „Рід не Слово" треба уживати, як пер шу книжку серії підручників по будованих на тому самому зало- женні — що наші діти мусять ви вчати українську мову в першу чергу в слові. МЗО 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
