Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Осяг американського жіноцтва JI. Бурачинська Від якогось часу американська преса віднотовує факти войовни чої постави жінок. Відбуваються зібрання, демонстрації, ідуть про тести й акції для вияву невдово лення жінки теперішнім її стано вищем. Жіноцтво Америки ствер джує, що довголітня участь у гро мадському житті не довела до рів- ноправности. В різних напрямках ще є дискримінація жінки — чи то в освіті чи то в праці. І проти того протестують американські жінки більш або менш завзято. Дехто приписує це явище тепе рішнім бунтам різних невдоволе- них груп. Мовляв, жіноцтво пішло шляхом боротьби за громадські права негрів і засвоїло собі їх так тику. Або — користується клича ми молодечих груп „гіппі" для критики існуючого суспільного ладу. Про це можуть свідчити різ ні яскраві виступи, як спалювання „нагрудників" чи осуджування ви бору ,,міс Америка", що приймає різкі форми. Але цей рух невдоволення й бунту почався далеко скоріш. Йо го джерела лежать у психічному стані американської жінки. На пе реломі 50-тих і 60-тих pp. вже появились прояви цього життєво го неуспіху. Американська жінка невдоволена своєю долею. Вихо вана у добробуті, вона має нагоду розвинути свої здібності. А країна не має зрозуміння для її освітніх чи фахових осягів, зовсім не дбає про них. У путах своїх родин них обов’язків вона не раз залом люється фізично або шукає вихо ду у розбитті подружжя. Через те й такий високий відсоток розво дів у ЗСА. Цей стан схопила у своїй книж ці „Жіноча містика" публіцистка Беті Фрайден. Видана у 1963 p., оперта об основні студії „пробле ми без імени“, як авторка називає це життєве роздоріжжя —- ця книжка знайшла живий відгук в а- мериканському світі. Причину то го стану Беті Фрайден добачує в філософії Фройда, в функціоналіз мі американських теоретиків сус пільного життя і в настанові бизне- сового світу, що розбудовує ма- теріяльні вартості, занедбуючи ду хові. У відповідь на книжку Беті Фрайден появились численні статті, а й книжки, що погоджува лись чи оспорювали її станови- К онґресм енка М арта Гріф ф ітс C o n g re ssw o m a n M a rth a W . G riffith s , e q u a l r ig h ts c h a m p io n ще. Та як воно не було б — ба гатьом її твердженням треба було признати рацію. Незаперечний був факт, що американське жіноцтво тратило свої позиції в політично му і фаховому житті. А захитання американської родини, ріст моло дечої злочинности і поширення ду шевних захворювань серед жіноц тва середнього віку — це були грізні симптоми одного явища — захитання рівноваги американ ської жінки. Показується, що Беті Фрайден не обмежилась встановленням сво єї теорії для пояснення того яви ща. Вона стала працювати над ре альною програмою для відзискан- ня жіночого самопочуття. Ясно, що це мусіло довести до засно- вання організації, яка цю програ му застосувала б. Як воно не див но в країні, що рясніє від жіночих організацій різного типу! Та вид но, що ніодна з них не відповідала вимогам теперішнього часу. І так постала Національна Жіно ча Організація (N O W ). Весною відбулася в Шикаґо четверта її Конвенція. її програму можна о- креслити тими двома кличами: 1. NOW хоче впровадити американ ську жінку у повний струм амери канської спільноти, у повній сві домості відповідальности і приві леїв і в досконалій рівності з чоло віком. 2. NOW змагає до того при помочі зміни законів країни, отже вибирає вповні легальний шлях. Не можна сказати, щоб у цьому було багато нового, або такого, чого не мали б інші жіночі органі зації. Одначе програма NOW говорить новою мовою, яка при тягнула до себе тих невдоволених чи збунтованих жінок. I NOW а згл. його президента Беті Фрай ден знайшла чималий гурт послі довниць, що заповнили ряди но вої організації. Точного числа членів не можна окреслити, згаду ється тільки про 35 філій у різних містах Америки. Але з численних інтерв’ю, вміщених у пресі, з час тих виступів Беті Фрайден можна судити, що NOW здобуває впли ви. NOW це тільки одна з тих чис ленних жіночих організацій, що постали в останньому часі. Є та кі з чудернацькою назвою Red Stockings (Червоні Панчохи) у протиставленні до давнього окре слення „синіх панчіх". Друга знов назвала себе „відьмами", а в їх о- фіційній програмі є щось від пекла й терору. Це все радикальні гру пи, що бунтуються не тільки про ти поневолення жінки а й проти суспільного ладу. їх виступи на стільки голосні, що вони затемню ють не раз дію NOW чи інших ве ликих жіночих організацій. Тому винна преса, що радше уділить міс. Готуймось до XVI Конвенції СУА НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1970 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
